Прекмур'я
Прекму́р'я (угор. Muravidék, Прекмурська: Prèkmürsko,[1] або Prèkmüre, нім. Übermurgebiet) — найсхідніший регіон Словенії. Межує з Угорщиною на північному сході, Австрією на північному заході, Хорватією на півдні і словенським регіоном Штирія на південному заході країни. Протягом майже тисячі років, вона була частиною Угорського королівства, на відміну від інших словенських земель. Тому вона має певні мовні, культурні і релігійні особливості, які відрізняють її від інших історичних Словенських регіонів.
| Прекмур'я | |||
|---|---|---|---|
|
словен. Prekmurje | |||
| |||
| Країна |  Словенія
| ||
| Населення | |||
| - повне | 77 908 осіб (2017) | ||
| Площа | |||
| - повна | 948,48 км² | ||
| |||
| |||
Має назву на честь річки Мура (притока Драви), яка відокремлює її від решти частини Словенії (дослівний переклад зі словенської Замур'я).
Рельєф поверхні Прекмур'я досить рівний, плавно піднімається в північному напрямку до пагорбів Горичко. Найбільше місто регіону — Мурска-Собота.
Особливістю Прекмур'я є значна угорська меншість і велика кількість циган — наслідок тривалого перебування області у складі Угорського королівства.
Історія ред.
У IX столітті Прекмур'я входило до складу Блатенського князівства, пізніше в Угорське королівство. Прекмур'я (південна частина комітату Ваш і південно-західна частина комітату Залу), де історично було велике словенське населення (близько 90 тисяч чоловік), яке сповідує протестантство, різко відрізнялася від решти територій Угорщини в складі Австро-Угорської монархії. Після Першої світової війни за умовами Тріанонського мирного договору 1920 р. Прекмур'я було відокремлено від Угорщини та передано новоствореному Королівству сербів, хорватів і словенців (майбутня Югославія).
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Források a Muravidék történetéhez/Viri za zgodovino Prekmurja, 292. p.
Посилання ред.
- Photos of the water mill on Mura river[недоступне посилання з квітня 2019]
- Photos from Prekmurje