Постріл у спину
Постріл у спину — скандальний[1] монумент «жертвам ОУН-УПА», встановлений 14 вересня 2007 року у місті Сімферополь на Совєтській площі. Ініціаторами встановлення пам'ятника виступили республіканський комітет Компартії України та громадсько-політична організація «Родіна». Кошти на встановлення були зібрані Комуністичною партією у вигляді пожертвувань.[2]
| Постріл у спину | |
|---|---|
 | |
|
Координати: 44°57′09″ пн. ш. 34°06′11″ сх. д. / 44.95257° пн. ш. 34.10295° сх. д. | |
| Тип | скульптура[d] |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Сімферополь, Автономна Республіка Крим |
| Скульптор | Євген Яблонський |
| Матеріал | граніт |
| Висота | 3,5 м |
| Засновано | 14 вересня 2007 |
| Встановлено | 14 вересня 2007 |
  Постріл у спину (Україна) | |
 | |
 Постріл у спину у Вікісховищі | |
Опис ред.
Пам'ятник — це композиція з жіночої і чоловічої фігур: жінка намагається утримати тіло чоловіка, пораненого пострілом у спину.[3] На табличці під скульптурою написано:
«У пам'ять про жертв радянського народу, полеглих від рук посібників фашистів - вояків ОУН-УПА та інших колабораціоністів». Оригінальний текст (рос.)«В память о жертвах советского народа, павших от рук пособников фашистов – вояк ОУН-УПА и других коллаборационистов».
Цікавим є те, що його було встановлено за декілька метрів від пам'ятника Петру Григоренку — відомому правозахиснику, який виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів.[4]
Відкриття ред.
У день відкриття монумента відбувся конфлікт між представниками місцевого осередку КПУ та ПСПУ. За словами Валерія Іванова, головного прогресивного соціаліста півострова і депутата ВР Криму, п'ятеро комуністів вранці «виволокли з намета за волосся і кинули на землю депутата Київської райради, пенсіонерку та інваліда Валентину Андріянчеву». Також вони, за підтримки міліції, винесли в невідомому напрямку намет, агітлітературу, прапор, стіл та стілець. У відповідь на це лідер кримських комуністів Леонід Грач заявив: «Містер Іванов відомий нам усім як людина з сокирою і без царя у голові»[1].
Оцінка ред.
Лідер КПУ Петро Симоненко заявив:
«Ми сьогодні застерігаємо наше молоде покоління про те, що неофашизм має конкретні ознаки у нас в Україні, — прокоментував лідер КПУ встановлення самого пам'ятника. — На жаль, певні політичні сили, які рвуться до влади, є носіями цієї ідеології і саме цю ідеологію насаджують як у внутрішній, так і в зовнішній політиці. Я вважаю, що ініціатива, яку ми, комуністи, проявили і тут сьогодні реалізовується в Криму, вона об'єктивна».[4]
Лідер кримських комуністів Леонід Грач так прокоментував причину спорудження монументу:
«Понад 4000 громадян Радянського Союзу, що проживали в той час на території Кримської області і були відправлені на Західну Україну для того, щоб надати допомогу, загинули від рук посібників фашистів, колабораціоністів, як хочете їх називайте. Я називаю їх звірами».[4]
Один з лідерів УНП Степан Хмара закликав «притягти до відповідальності осіб, причетних до відкриття в Сімферополі антиукраїнського пам'ятника, спорудженого коштом КПУ та російських комуністів».[5]
Глава партії Християнсько-демократичний Союз Володимир Стретович виступив проти ініціативи комуністів:
«Нас дивує те, що такі антиукраїнські наміри, небезпечні для єдності країни, її розвитку як незалежної держави і забезпечення громадського порядку в ній, здатні активізувати сепаратистські настрої, поки не знайшли адекватної відповіді з боку вищої влади Автономної Республіки Крим».[4]
Лідер кримського Руху Леонід Пілунський заявив «Главреду»:
«Це стовідсоткова провокація комуністів. Вони тільки провокаціями й жили. Тому що більшого цинізму важко собі уявити. Партія, яка в 1920 році тільки росіян в Криму знищила 185.000 осіб. Крим не має до ОУН-УПА абсолютно жодного відношення. Тут був лише один загін, який взимку 1942-го був знищений. І вони воювали проти Гітлера».[4]
Примітки ред.
- ↑ а б Скандальний монумент жертвам ОУН-УПА розсварив кримських комуністів і «вітренківців». Архів оригіналу за 21 січня 2014. Процитовано 14 жовтня 2012.
- ↑ Сімферопольська міськрада вирішила поставити пам'ятник жертвам ОУН-УПА. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 14 жовтня 2012.
- ↑ Ветерани «заградітєльних отрядов» намагаються встановити пам'ятник «Постріл у спину»[недоступне посилання]
- ↑ а б в г д «Постріл у спину» від комуністів[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Богдан ЧЕРВАК. ОЧІКУВАННЯ ОСТАННЬОГО БОЮ