Португальська абетка складається з 23-х літер латиниці:

A B C D E F G H I J K* L M N O P Q R S T U V W* X Y* Z
a b c d e f g h i j k* l m n o p q r s t u v w* x y* z
Примітка:
  1. Літери K, W та Y включено до алфавіту 1 січня 2009 року, коли реформа 1990 року вступила в законну силу.[1] При цьому вони також використовувалися до 1911 року.

Додатково вживаються літери з діакритичними знаками: Á, Â, Ã, À, Ç, É, Ê, Í, Ó, Ô, Õ, Ú. Проте вони не вважаються окремими літерами в абетці та не мають власних розділів у словниках. Коли два слова відрізняються виключно наявністю чи відсутністю діакритики, слово без знаку йде першим в алфавітному порядку. Символ Ü з тремою вживали в бразильському варіанті до 31 грудня 2008 року. З моменту вступу реформи в силу трема з'являється тільки у власних назвах, запозиченнях та похідних від них.

Абетка ред.

Літера Порт. назва МФА
Пишеться Читається
Aa a /a/ /a/, /ɐ/
Bb /be/ /b/
Cc /se/ /k/; /s/1
Dd /de/ /d/ ~ [dʒ]2
Ee e /ɛ/, /e/ /e/, /ɛ/, /i/,3 /ɨ/
Ff éfe /ˈɛfi/ (BP), /ˈɛfɨ/ (EP) /f/
Gg (BP or EP) чи guê (EP only) /ʒe/, /ɡe/ /ɡ/; /ʒ/1
Hh agá /aˈɡa/ (BP), /ɐˈɡa/ (EP) не вимовляється4
Ii i /i/ /i/3
Jj jota /ˈʒɔtɐ/ /ʒ/
Kk (BP) чи capa (EP) /ka/, /ˈkapɐ/ 5
Ll ele /ˈɛli/ (BP), /ˈɛlɨ/ (EP) /l/ ~ [u̯]6
Mm éme /ˈẽmi/ (BP), /ˈɛmɨ/ (EP) /m/7
Nn éne /ˈẽni/ (BP), /ˈɛnɨ/ (EP) /n/7
Oo ó /ɔ/ /o/, /ɔ/, /u/3
Pp /pe/ /p/
Qq quê /ke/ /k/
Rr erre (EP and BP) чи (mostly EP) /ˈɛʁi/ (BP), /ˈɛʁɨ/ (EP) /ɾ/, /ʁ/8
Ss ésse /ˈɛsi/ (BP), /ˈɛsɨ/ (EP) /s/, /z/9; /ʃ/, /ʒ/
Tt /te/ /t/ ~ [tʃ]2
Uu u /u/ /u/3
Vv /ve/ /v/
Ww dáblio (BP) чи dâblio (EP) / duplo vê /ˈdabliu/ 5
Xx xis (BP) чи chis (EP) /ʃis/, /ʃiʃ/ /ʃ/, /ks/; /z/, /s/, /ʒ/
Yy ípsilon чи i grego"" /ˈipsilõ/ (BP), /ˈipsɨlɔn/ (EP) 5
Zz /ze/ /z/; /s/, /ʒ/, /ʃ/

Примітки ред.

  1. Перед літерами e, i, y або з седілем.
  2. Алофонічно є африкатою перед звуком /i/ (i, інколи e), у бразильському варіанті.
  3. Може перетворюватися на апроксимант перед іншою голосною у ненаголошеному стані.
  4. Не вимовляється на початку чи в кінці слова. Також вживається в диграфах ch, lh, nh.
  5. Не належить до офіційної абетки. Вживається тільки в іншомовних словах, особистих іменах та похідних від них.
  6. Вокалізується до [u̯] в кінці складу в бразильському варіанті.
  7. У кінці складу зазвичай глуха чи не озвучується (n у кінці слова інколи вимовляють повністю в кількох запозичених словах). Див. також випадок назалізації.
  8. На початку (в усіх діалектах) та в кінці складу (в деяких бразильських) неподвоєна r вимовляється як /ʁ/, в іншому місці — як /ɾ/. Літера R в кінці слова також може не вимовлятися у повсякденному мовленні, коли останній склад є наголошеним, особливо у деяких штатах Бразилії та африканських країнах.
  9. Одна s перетворюється на дзвінку /z/ між голосними.

Приголосні ред.

  • Традиційно літера x між голосними вимовляється як /ʃ/, але у запозиченнях з латини та грецької вона може позначати інші звуки: /ks/ (найчастіше), /z/ (у словах на ex- чи hex-, після яких іде голосна, та похідних) чи /s/ (у дуже незначній кількості слів, таких як trouxe та próximo). На початку слів та після приголосних вона завжди вимовляється як /ʃ/.

Діакритичні знаки та диграфи ред.

Португальська мова використовує шість діакритичних знаків, один із яких — седіль, що вживається з літерою c (ç) для позначення її звучання як /s/ перед голосними a, o, u через історичну палаталізацію. Ані діакритичні знаки, ані диграфи до алфавіту не входять.

Графема Вимова
ç /s/
ch /ʃ/
lh /ʎ/
nh /ɲ/
rr /ʁ/
ss /s/

Диграфи lh та nh, що мають окситанське походження, позначають палатальні приголосні. Диграфи rr та ss трапляються виключно між голосними. Звукове значення rr залежить від діалекту.

Німі літери ред.

Як і в інших західноєвропейських мовах, літера u зазвичай не вимовляється в графемах gu та qu, після яких іде голосна:

  • gu вимовляється як /ɡ/ перед e та i, інакше — /ɡu/;
  • qu вимовляється як /k/ перед e та i, інакше — /ku/.

При цьому є слова, у яких u вимовляють. Ці винятки раніше позначали тремою (güe, güi, qüe, qüi), щоправда, лише у бразильському варіанті. Більшість із них є латинізмами: freqüência/frequência (частота), argüição/arguição (наведення доказів), qüinqüelíngüe/quinquelingue (п'ятимовний — за припущенням, португальське слово з найбільшою кількістю діакритичних знаків). У зв'язку з орфографічною реформою 1990 року трему виведено з ужитку, залишено лише в особистих іменах, запозиченнях і похідних від них.

Графеми та xs вимовляються як один звук /s/ у бразильському варіанті, у стандартному європейському — як /ʃs/ (часто спрощене до /ʃ/ у повсякденній мові). Пари sc та xc перед e та i у бразильській португальській мові також позначають звук /s/, у європейській — /ʃs/.

Голосні ред.

У наголошених складах розрізняються голосні /a, ɐ/, /e, ɛ/, /o, ɔ/. У ненаголошених, звуки кожної пари знаходяться у додатковому розподілі, тобто є алофонами. Наголошений /ɐ/ з'являється переважно перед носовими приголосними m, n, nh, за якими йде голосна, а наголошений /a/ в інших місцях.

Діакритичні знаки ред.

Вимова голосних з діакритикою є досить фіксованою, за винятком їхньої назалізації у деяких випадках, описаних нижче. В інших випадках назалізація позначається тильдою.

Графема Вимова
á /a/
â /ɐ/
ã /ɐ̃/
à /a/
é /ɛ/
ê /e/, /ɐi/
í /i/
ó /ɔ/
ô /o/
õ /õ/
ú /u/

Дифтонги ред.

Вимова дифтонгів також є досить передбачуваною, але потрібно знати, як розрізняти дифтонги та голосні, що йдуть поспіль у зяяннях та належать до різних складів. Наприклад, у слові saio /ˈsai̯u/, літера i утворює дифтонг із попередньою голосною, а в saiu, /saˈiu̯/ чи /sɐˈiu̯/, вона його утворює з наступною. Як і в іспанській, зяяння може позначатися акутом, розрізняючи такі омоніми як, наприклад, saia /ˈsai̯ɐ/ та saía, /saˈiɐ/ чи /sɐˈiɐ/.

Ротові
Графема Вимова Графема Вимова
ai, ái /ai ~ ɐi/1 au, áu /au/
ei, êi /ei ~ e ~ ɐi/2 eu, êu /eu/
éi /ɛi ~ ɐi/2 éu /ɛu/
oi /oi/ ou /ou ~ o/
ói /ɔi/ óu

/ɔu/

ui /ui/ iu /iu/
Носові
Графема Вимова Графема Вимова
ãe, ãi /ɐ̃ĩ/ ão /ɐ̃ũ/
õe /õĩ/ -

1 Коли передує голосній перед наголошеним складом, у центральній Португалії.

2 У центральній Португалії.

Назалізація ред.

Коли склад закінчується на m чи n, ця приголосна не вимовляється за звичайними правилами, а лише вказує на назалізацію попередньої голосної. У кінці слів це інколи перетворюється на носовий дифтонг.

Монофтонги Дифтонги
Графема Вимова Графема Вимова
-an, -am, -ân, -âm1 /ɐ̃/ -am2 /ɐ̃ũ/
-en, -em, -ên, -êm1 /ẽ/ -em, -ém2 /ɐ̃ĩ ~ ẽĩ/
-in, -im, -ín, -ím3 /ĩ/ -en-, -én-4
-on, -om, -ôn, -ôm3 /õ/ -êm2 /ɐ̃ĩ ~ ẽĩ/
-un, -um, -ún, -úm3 /ũ/

1 наприкінці складу

2 наприкінці слова

3 наприкінці складу чи слова

4 перед кінцевою s, наприклад у словах bens та parabéns

Графема -en- також вимовляють як носовий дифтонг у кількох складних словах, таких як bendito (bem + dito), homenzinho (homem + zinho) та Benfica.

Література ред.

  • Acordo Ortográfico [IILP — Orthographic Agreement] (PDF), CV: CPLP, 1990, архів оригіналу (PDF) за 6 вересня 2005, процитовано 17 жовтня 2011 (порт.)

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Ministro da Cultura quer Acordo vigorando antes de janeiro de 2010 [Minister of Culture wants Agreement enforced before January 2010] (Portuguese) , Portugal: Sapo. In Brazil, the Orthographic Agreement went into legal effect since January 1, 2009.