Порада Олексій Миколайович
Олексій Миколайович Порада (17 червня 1928, Кривий Ріг — 10 лютого 2001, Запоріжжя) — доктор технічних наук, професор, дійсний член Академії інженерних наук України, академік Нью-Йорської академії наук, заслужений машинобудівник України, Народний депутат України, Герой Соціалістичної Праці, почесний громадянин Запоріжжя.
| Олексій Миколайович Порада | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| Народився |
17 червня 1928 Кривий Ріг | ||||||
| Помер |
10 лютого 2001 (72 роки) Запоріжжя | ||||||
| Країна |
 СРСР Україна | ||||||
| Національність | українець | ||||||
| Діяльність | керівник, політик | ||||||
| Alma mater | Дніпропетровський металургійний інститут | ||||||
| Посада | народний депутат України[1] | ||||||
| Партія | КПРС | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Біографія ред.
Народився 17 червня 1928 року в місті Кривому Розі (нині Дніпропетровської області) в сім'ї робітників, українець. У 1946—1951 роках навчався в Дніпропетровському металургійному інституті, отримав спеціальність, інженера-металурга.
У 1951—1964 роках — майстер, начальник зміни, старший майстер, заступник начальника цеху, начальник сталеплавильного цеху заводу «Дніпроспецсталь». Член КПРС з 1957 року.
У 1964—1998 роках — директор Запорізького заводу абразивних матеріалів, генеральний директор концерну «Запоріжабразив», голова правління ВАТ «Запорізький абразивний комбінат». У 1997—2000 роках — голова ради засновників «Тавридабанку».
Був делегатом XXVI з'їзду КПУ; депутатом Запорізької обласної ради; делегатом XVII з'їзду Профспілок СРСР; членом правління Запорізької господарчої організації «Співдружність».
У березні 1990 року обраний Народним депутатом України 1-го скликання. До груп, фракцій не входив. Був членом Комісії Верховної Ради України з питань розвитку базових галузей народного господарства[2].
Автор 90 наукових праць, зокрема співавтор книги «Электротермия неорганических материалов».
Відзнаки ред.
Герой Соціалістичної Праці (з 1981 року), нагороджений двома орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, орденом Трудового Червоного Прапора.
Заслужений машинобудівник України (з 1993 року). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1996). Почесний громадянин Запоріжжя (звання присвоєно рішенням Запорізької міської ради № 14 від 29 січня 1998 року)[3].