Позабіржова торгівля цінними паперами
Позабіржова́ торгі́вля — торгівля цінними паперами, яка здійснюється поза біржами. Як правило, на позабіржовому ринку торгують тими цінними паперами, які не пройшли процедури лістингу на біржі.
Хоча біржовий і позабіржовий ринки є конкурентами, вони доповнюють один одного. Позабіржовий ринок цінних паперів має такі переваги: дає змогу співпрацювати з дрібними інвесторами; допомагає розвиватися фондовому ринку на регіональному рівні; підтримує розвиток відкритих електронних та інформаційних мереж, що сприяє покращенню відкритості випуску цінних паперів[1]
Позабіржовий ринок функціонує за допомогою телефонного зв'язку і комп'ютерної мережі. На біржовому ринку працюють провідні у своїх галузях компанії, а позабіржовий через фінансових посередників може використовувати будь-яка компанія чи фірма. Важливими ознаками позабіржового ринку є: відсутність вказаного місця для укладання угод, самоорганізація та пряме узгодження ціни між покупцем і продавцем[2].
На позабіржовому ринку частку цінних паперів, що торгується, суттєво відрізнятися для країн: у Японії — всього 1 %, у Канаді — 3 %, у США — 25 %, а в Чехії — 58 %. В Україні у 2018 році вона становила 44,2 %[1]. На торгівлю інвестиційних сертифікатів припадало 99,36 %, акцій — 99,5 %, облігацій підприємств — 89,73 %, значно менше державних облігацій — 39,6 % і зовсім мало на похідні деривативи — 1,9 %[3].
Примітки ред.
- ↑ а б Тимошенко О. В., Гудима Л. О. Ефективний розвиток національного ринку цінних паперів як імператив економічного зростання України // Бізнес Інформ. — 2020. — № 3. — С. 293–298. Архівовано з джерела 21 січня 2022. Процитовано 9 листопада 2021.}
- ↑ Ливдар М. В. Позабіржовий фондовий ринок України: сучасний стан та особливості функціонування / М. В. Ливдар, С. І. Ядлош // Економічний розвиток держави, регіонів і підприємств: проблеми та перспективи : матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених, 18–19 травня 2017 року, Львів. — 2017. — С. 102–104. Архівовано з джерела 9 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
- ↑ Штефан Л.Б., Мацедонська Н.В. Тенденції розвитку біржового ринку цінних паперів в Україні // Інфраструктура ринку. — 2020. — № 4. — С. 338-345. Архівовано з джерела 9 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
|
Це незавершена стаття з фінансів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |