Подача насоса

Подача насоса Q_н, (рос. подача насоса ; англ. pump capacity, pump duty, pump delivery, rate of a pump, нім. Pumpenförderleistung f, Pumpenliefermenge f, Pumpenförderstrom m, Förderstrom m der Pumpe) — витрата рідини через напірний (вихідний) патрубок насоса. Тобто корисна об’ємна кількість рідини, що подається насосом за одиницю часу через його вихідний переріз (нагнітальний патрубок). Зазвичай вимірюється в літрах за хвилину (л/хв).

Ідеальна подача $Q_{i}$ об'ємного насоса (без врахування втрат) пов'язана з його робочим об'ємом наступним співвідношенням:

$Q_{i}=q_{0}\cdot n\cdot k,$

де:

$q_{0}$ — робочий об'єм насоса;

n — число циклів роботи насоса за одиницю часу (наприклад, частота обертання вала);

k — кратність роботи насоса, тобто кількість циклів засмоктування і нагнітання за один цикл роботи.

Однак реальна подача $Q_{H}$ об'ємного насоса завжди менша за ідеальну подачу на величину витоків через зазори і щілини в насосі, причому витоки зростають і зростанням перепаду тисків між всмоктувальною і нагнітальною порожнинами.

$Q_{H}=Q_{i}-q_{B}=q_{0}\cdot n\cdot k\cdot \eta _{0},$

де:

$\eta _{0}$ — об'ємний ККД насоса;

$q_{B}$ — втрати робочої рідини за одиницю часу.

Залежність подачі насоса від тиску в напірній гідролінії називається характеристикою об'ємного насоса . У об'ємних насосів характеристика жорстка, тобто подача дуже мало залежить від тиску в напірній гідролінії, а у гідродинамічних насосів подача дуже сильно залежить від тиску в напірній гідролінії (чим більший тиск, тим менша подача).

Різновиди подачі насоса

Максимальна подача насоса, (рос. максимальная подача насоса, англ. maximum delivery of a pump, нім. Grösstförderstrom m) — найбільша допустима подача, за якої насос може працювати без пошкоджень з заданою частотою обертання, безперервно переміщуючи певну рідину.

Оптимальна подача насоса (рос. оптимальная подача насоса; англ. optimum delivery of a pump, нім. Bestförderstrom m) — подача насоса в точці найбільшого (оптимального) ККД.

Див. також

• Витрата
• Насос

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Кулінченко В.Р. Гідравліка, гідравлічні машини і гідропривід: Підручник.-Київ: Фірма «Інкос», Центр навчальної літератури, 2006.-616с.
• Гідроприводи та гідропневмоавтоматика: Підручник /В. О. Федорець, М. Н. Педченко, В. Б. Струтинський та ін. За ред. В. О. Федорця. — К:Вища школа,— 1995.- 463 с.  — ISBN 5-11-004086-9
• Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004–2006 рр. 560 + 800 с.
• Світлий Ю. Г., Білецький В. С.. Гідравлічний транспорт (монографія). — Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 436 с. ISBN 978-966-317-038-1