Плютей бурий
| Плютей бурий | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Pluteus cervinus Jacob Christian Schäffer, Elias Magnus Fries, P. Kumm. (1871) | ||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||
| Agaricus atricapillus Batsch, [1] Agaricus fertilis Pers., [2] | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Плютей бурий (Pluteus atricapillus (Secr.) Sing.) або плютей оленячий , або підграбник— вид грибів роду плютей (Pluteus). Сучасну біномінальну назву надано у 1889 році[8].
Назва ред.
В англійській мові гриб називають «оленячий щит» (англ. deer shield), «оленячий гриб» (англ. fawn mushroom).
Будова ред.
Сіро-коричнева шапинка, діаметром 3-15 см, з темнішими смугами, що радіально відходять від центру. Має форму дзвоника у молодому віці, згодом відкривається, залишаючи горбик по-центру. Пластини густі, вільні, білі у молодому віці, згодом рожевіють. Споровий порошок рожевий. Ніжка 5-12 см у довжину, 0.5-2 см завширшки, біла з коричневими волокнами, товстішає при основі. М'якуш блідий, пахне злегка редькою.
Життєвий цикл ред.
Плодові тіла з'являються протягом всього року[9]. У інших джерелах у травні — листопаді[10].
Поширення та середовище існування ред.
Зростає у листяних та мішаних лісах на пеньках, на мертвій деревині. Зустрічається на купах тирси.
Практичне використання ред.
Добрий їстівний гриб.
Галерея ред.
-
Рожевуваті пластинки -
Група грибів -
Шапинки з помітними радіальними смугами
Примітки ред.
- ↑ Elenchus fungorum. Continuatio prima: 77, t. 16:76 (1786)
- ↑ Synopsis methodica fungorum: 328 (1801)
- ↑ Herbier de la France 12: t. 534 (1812)
- ↑ A natural arrangement of British plants 1: 606 (1821)
- ↑ Fungorum qui in Bavaria et Palatinatu circa Ratisbonam nascuntur Icones 4: 6, t. 10 (1774)
- ↑ Hooker's Journal of Botany and Kew Garden Miscellany 1: 98 (1849)
- ↑ Persoonia 12 (4): 342 (1985)
- ↑ Pluteus atricapillus. www.mycobank.org. Архів оригіналу за 1 березня 2018. Процитовано 2017-05-16T07:57:13+00:00.
- ↑ E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007. — 384 p. — P. 366.
- ↑ Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые гибы.- К.: Наукова думка, 1980.- 328 с.
Джерела ред.
- Pluteus atricapillus // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL [Архівовано 1 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Fayod, M.V. 1889. Prodrome d'une histoire naturelle des Agaricinés. Annales des Sciences Naturelles Botanique. 9:181-411
- Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые гибы.- К.: Наукова думка, 1980.- 328 с.
- E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007. — 384 p. — P. 366.