Пирі́г — печений виріб із пшеничного тіста, який може мати різні начинки.

Пиріг
Необхідні компоненти pie crustd, pie crustd і начинка
Данський листковий пиріг з яблуками і горіхами
Пиріг із начинкою з бурячанки та домашнього сиру
Солодкий пиріг з білим сиром
Солодкий пиріг з яблуками
Пироги

Етимологія ред.

Слово пиріг походить від прасл. *pirogъ, утворене від *pirъ — «бенкет», «пир»[1]. Менш ймовірно виведення від прасл. *pyro («пшениця», пор. дав.-рус. пыро — «полба»), що змінило вимову під впливом *pirъ, а також припущення про запозичення з тюркських мов (чагат., кримськотат. і тур. böräk — «пиріг з м'ясом»)[1]. У давньоруській мові пирогъ означало «пшеничний хліб»[1]. Пирогом також можуть називати вареник в деяких західних українських діалектах[2][3].

Історія ред.

Деякі етнографи зазначають, що окрім українців, жоден з індоєвропейських народів не мав звичаю пекти пироги[4]. Згодом вони набули популярності й в інших народів[5].

В українській літературі, пиріг уперше згадується в поемі Івана Котляревського «Енеїда»:

Уже ж вістимо всім богам:
Еней в Олімпі буде з нами
Живитись тими ж пирогами,
Які кажу пекти я вам.

і знову:

Послів ввели к царю з пихою,
Як водилося у латин;
Несли подарки пред собою:
Пиріг завдовжки із аршин *[6].

Пиріг, як правило, печений із дріжджового тіста, але також може бути приготований з пісочного або листкового тіста. Стандартна форма для пирогів є довгаста і звужується з кінцями, але прямокутні або круглі пироги також поширені. Вони можуть бути закритими або відкритими. Пиріг є повно-розмірний, а пиріжки є меншого розміру булочки, які можна їсти одною рукою[7].

Начинка ред.

 
Пиріг із черемхою. Сибір

Начинкою до них бувають різні продукти рослинного чи тваринного походження: м'ясо, риба, гриби, сир, квасоля, горох, гречка, картопля, морква, капуста, мак, або фрукти як вишні, сливи, яблука, груші. Ліплені пироги були ритуальною стравою впродовж тисячоліть[7][8].

Пиріг в українській культурі ред.

Фразеологізми та приповідки ред.

  • на пироги — у гості.
  • Де кисіль — там я й сів, де пиріг — там я й ліг!

Пісні (щедрівки) ред.

Щедрую, щедрую —
Я пироги чую.
Як не дасте пирога,
Візьму вола за рога,
Та виведу за поріг,
Та заріжу за пиріг.
У ріг буду трубити,
А воликом робити.
Де волик рогом —
Там жито стогом.
Де волик ногою —
Там жито копою.
(записано від І.Пестонюка у c. Висоцьку Дубровицького району, Рівненської області)[9].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  2. Пиріг // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Іван Франко. Пироги з черницями. // Батьківщина і инші оповідання. — К., 1911, с. 104—110
  4. Лозко, Г. Українське народознавство. — К.: АртЕк, 2004. — 472 с.
  5. Лисиченко Л. А. Лексико-семантична система української мови — Харків, 2006
  6. * Аршин — давня міра, дорівнює 0,711 метра
  7. а б Stechishin, S.. Traditional Ukrainian Cookery. Trident Press, Canada. 1989. ISBN 0-919490-36-0 (англ.)
  8. Подоляка І. М. Назви хлібних виробів у поемі І. П. Котляревського «Енеїда». Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди
  9. Дитячі пісні та речитативи. Упорядн. Г. В. Довженок, К. М. Луганська. — К.: «Наукова думка», 1991.

Джерела ред.

Посилання ред.