Пилява (Чортківський район)
Пи́лява — село в Україні, у Трибухівській сільській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на півночі району за 11 км від найближчої залізничної ст. Бучач.
| село Пилява | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Трибухівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060390050084056 |
| Облікова картка | Пилява |
| Основні дані | |
| Населення | 474 |
| Територія | 1.370 км² |
| Густота населення | 345.99 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48414 |
| Телефонний код | +380 3544 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°06′46″ пн. ш. 25°28′20″ сх. д. / 49.11278° пн. ш. 25.47222° сх. д.Координати: 49°06′46″ пн. ш. 25°28′20″ сх. д. / 49.11278° пн. ш. 25.47222° сх. д. |
| Водойми | Вільховець (притока Стрипи) |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48431, Тернопільська обл., Чортківський р-н, с. Трибухівці, вул. Горішня,46 |
| Карта | |
  Пилява | |
 Пилява | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Трибухівської сільської громади.[1]
Населення 501 особа (2007).
Історія ред.
За переказами, 12-15 ст. на місці села було містечко Золота Пилява, яке зруйнували татари.
Власник Бучача і села Ян Потоцький записав його для утримання домініканського монастиря та костелу (колишні церква і монастир Святої Трійці) в місті фундаційною грамотою 1652 року.[2]
Під час 1-ї та 2-ї світових війн зазнало значних руйнувань.
Діяли українські товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа», кооператива.
Релігія ред.
- церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці (1990, мурована, ПЦУ)[3],
- церква святої Парасковії П'ятниці (1996, мурована, УГКЦ),
- костьол.
Соціальна сфера ред.
Працюють загальноосвітня школа I-III ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, музей Мар'яна Крушельницького.
Відомі люди ред.
Народилися ред.
- Григорій Ґонець — громадський діяч.
- Мар'ян Крушельницький — український актор і театральний режисер.
- Микола Шлемкевич — філософ, публіцист, громадсько-політичний діяч, дійсний член НТШ і УВАН.
Парохи ред.
Греко-католицькі ред.
| Цей розділ не містить посилань на джерела. |
| Ім'я | Роки | Коротка довідка | Світлина |
|---|---|---|---|
| о. Евстахій Риневич (1804-10 липня 1861) | 1832-1836 | ||
| о. Олександр Горинович | 1837-1840 | ||
| о. Йосип Січинський (1813-5 лютого 1865) | 1841-1865 | ||
| о. Василь Коржинський (1833 - 24 грудня 1906) | 4 квітня 1865-1887 | ||
| о. Михайло Баб'як (1 жовтня 1853—17 серпня 1938) | 11 листопада 1880-15 травня 1889(сотрудник) | ||
| о. Іван Шлемкевич (1859-1938) | 16 травня 1889-25 березня 1894 | ||
| о. Амврозій Кадайський (1864) | 1895-1898 | ||
| о. Олександр Шарковський (1865-29 квітня 1942) | 1899-1903 | ||
| о. Іван Лушпинський (18 травня 1872—6 червня 1943, Товстеньке) | 22 квітня 1903 - 5 травня 1905? | ||
| о. Іван Брикович (1875-) | 6 травня 1905?-31 березня 1909 | ||
| о. Іван Галай (1879-) | 1 квітня 1909 - 30 вересня 1910 | ||
| о. Лаврентій Ткачук (1879-16 квітня 1933) | 1 жовтня 1910-31 січня 1922 | ||
| о. Іван Ульванський (1862-) | 1 лютого 1922 - 31 березня 1926 | ||
| о. Іларіон Лушпинський | 1 квітня 1926-14 травня 1930 | ||
| о. Іван Романовський | 15 травня 1930-30 червня 1930 | ||
| о. Володимир Франчук (1897-) | 1931-1934 | ||
| о. Іван Горецький (1891-1980) | 15 вересня 1933-1 серпня 1937 | ||
| о. Михайло Келеман (1913—1993) | 1 серпня 1937-1939 |
Померли ред.
- Александр Бахтін — загинув у час німецько-радянської війні поблизу села, Герой Радянського Союзу.
Галерея ред.
-
Церква Святої Великомучениці Параскевії -
Будівля старого костелу -
Статуя Божої Матері -
Пам'ятний хрест -
Сільський пейзаж
Примітки ред.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia Gazety narodowej, 1882. — S. 108. (пол.)
- ↑ Архієпископ Нестор освятив новий престіл храму в Пиляві Бучацького району. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.
Джерела ред.
- Бойчук Є., Когут І., Уніят В. Пилява // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 634—635. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Мельничук Б., Сеник Б. Пилява // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 66. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Pielawa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 84. (пол.) — S. 84. (пол.)
Посилання ред.
- «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля» [Архівовано 12 травня 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |