Вікіпедія

Пет Мерфі

американська письменниця-фантастка

Патріс Енн (Пет) Мерфі (англ. Patrice Ann 'Pat' Murphy; нар. 9 серпня 1955(19550809), Спокені, Вашингтон) — американська письменниця у жанрі наукової фантастики та фентезі.

Пет Мерфі
англ. Pat Murphy
Пет Мерфі на церемонії премії «Г'юго» (2017)
Псевдонім Max Merriwell[1], Weldon Merrimax[1] і Mary Maxwell[1]
Народилася 9 березня 1955(1955-03-09) (69 років)
Спокен, Вашингтон, США
Громадянство США
Діяльність письменниця
Alma mater Університет Каліфорнії в Санта-Крус
Мова творів англійська
Роки активності 1975 — тепер. час
Напрямок фентезі, наукова фантастика
Magnum opus «Жінка, що падає», «The City, Not Long After»
Нагороди
Сайт: brazenhussies.net/murphy/
CMNS: Пет Мерфі у Вікісховищі

Біографія ред.

Народилася 9 березня 1955 року в Спокені, Вашингтон, США. 1976 року отримала ступінь бакалавра з біології та природознавства в Каліфорнійському університеті (Санта-Круз), де також відвідувала заняття програми наукового письма[2]. Протягом більш ніж двадцяти років працювала у музеї науки та мистецтв «Експлораторіум» та видавала нехудожню науково-популярну літературу[3].

1991 року Пет Мерфі та Карен Джой Фаулер заснували літературну нагороду — Меморіальну премію Джеймса Тіптрі-молодшого, яку вручають за «розширення та дослідження нашого розуміння гендеру» у науковій фантастиці та фентезі. Премію назвали на честь Еліс Шелдон, яка використовувала псевдонім Джеймс Тіптрі-молодший[4]. Ба більше, Пет разом із Лізою Голдстейн та Мішель Ресснер утворила товариство «The Brazen Hussies» (укр. Безсоромні зухвалі дівчиська), головною метою якого стала популяризації їхньої творчості та фантастики загалом[5][6].

1999 року вийшла заміж за Девіда Райта, поліцейського в Сан-Франциско[7]. Володіє чорним поясом з бойового мистецтва кемпо[8][9].

Кар'єра ред.

Дебютувала як письменниця 1979 року, опублікувавши оповідання «Нічний птах у вікні». Перший же роман авторки — «Мисливиць у тіні» — побачив світ 1982 року та розповідав про подорож неандертальця у майбутнє. 1987 року вийшов роман «Впала жінка», яка принесла Пет Мерфі премію «Неб'юла». Книга розповідає про жінку-археолога Елізабет Батлер, яка може бачити привидів минулого.

1990 року світ побачила збірка короткої прози письменниці — «Точки відправлення», за яку авторка удостоїлася Меморіальної премії імені Філіпа К. Діка. До цієї збірки, зокрема, увійшли повісті «Закохана Рейчел» (розповідь про надзвичайно розумного шимпанзе жін. роду, якій вдається втекти з дослідницького інституту) та «Кістки» (історія про велета Чарлі Бріна[en]), які також стали лауреатами найпрестижніших літературних нагород — премії «Неб'юла» і «Локус» та Всесвітньої премії фентезі.

2007 року вийшов дитячий роман «Дикі дівчатка» про пригоди двох дівчаток-підлітків, Джоан та Сари. Книга принесла авторці премію Крістофера у категорії «Книжки для молоді»[10].

Бібліографія (вибране) ред.

Романи ред.

  • The Shadow Hunter (1982; частково переписаний та перевиданий 2002) — «Мисливиць у тіні»;
  • The Falling Woman (1986) — «Жінка, що падає»;
  • The City, Not Long After (1989) — «Місто, незабаром після»;
  • Nadya: The Wolf Chronicles (1996) — «Надя: Вовчі хроніки»;
  • There and Back Again (1999) — «Туди і звідти»;
  • Wild Angel (2001) — «Дикий янгол»
  • Adventures in Time and Space with Max Merriwell (2002) — «Пригоди у часі та просторі з Максом Меррівеллом»;
  • The Wild Girls (дитячий роман) (2007) — «Дикі дівчатка».

Коротка проза ред.

Збірки ред.

  • Points of Departure (1990) — «Точки відправлення»;
  • Women Up to No Good (2013) — «Жінки не до добра».

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Czech National Authority Database
  2. ↑ Pat Murphy: Playing with Reality (excerpted from Locus Magazine, July 1999). Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 24 вересня 2017.
  3. ↑ Teen Book Review interview. Teenbookreview.wordpress.com. March 2008. Архів оригіналу за 1 січня 2018.
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 24 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ The Brazen Hussies (офіційний вебсайт). Архів оригіналу за 20 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2017.
  6. ↑ Brazen Hussies Tonight. Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2017.
  7. ↑ Pat Murphy (fancyclopedia). Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2017.
  8. ↑ Inkwell: Authors and Artists. www.well.com. 4 жовтня 2000. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 3 листопада 2013.
  9. ↑ Helen Merrick; Tess Williams (1999). Women of Other Worlds: Excursions Through Science Fiction and Feminism. University of Western Australia Press. с. 342–. ISBN 978-1-876268-32-9. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 24 вересня 2017.
  10. ↑ Pat Murphy (Novels). Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2017.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пет_Мерфі&oldid=40692371