Петербурзький трамвай

Петербурзький трамвай — діюча трамвайна мережа у місті Санкт-Петербург, Росія. Одна з найдовших трамвайних систем у світі.

Петербурзький трамвай
Опис
Країна	Росія
Місто	Санкт-Петербург
Дата відкриття	16 (29) сентября 1907 года
Оператор	ГУП «Горэлектротранс»
Вартість проїзду	44 ₽ і 65 ₽
Сайт	electrotrans.spb.ru
Маршрутна мережа
Кількість маршрутів	39
Довжина мережі	500
Довжина маршрутів	220 км
Рухомий склад
Кількість вагонів	790
Основні типи рухомого складу	ЛМ-68М, ЛВС-86, ЛВС-97, ЛМ-99, ЛВС-2005, ЛМ-2008, КТМ-31, БКМ-843
Кількість депо	6
Технічні дані
Ширина колії	1524 мм
Тип живлення	контактна мережа
Схема маршрутів
Петербурзький трамвай у Вікісховищі

Схема трамвайних маршрутів
станом на травень 2022

Історія

1860-1941

У 1854 році була введена в дію перша ліня вантажної конки завдовжки 4,3 км, друга лінія, завдовжки 3 км, була введена в дію у 1860 році.

27 серпня 1863 була введена в дію пасажирська лінія, що була побудована компанією 1re Compagnie des tramways á Petersbourg. — Невська — Лінія прямувала від Адміралтейської площі Невським проспектом до Миколаївського вокзалу (Московський вокзал), з шириною колії 1524 мм.

З 1874 року розпочався інтенсивний розвиток конки, а у 1877 році довжина колій склала 90 км, 1899 рік — 131 км, 2407 коней, 433 вагонів і шість потягів. У 1878 році було введено лінію від Миколаївського (нині Московського вокзалу) до села Мушинка (наразі у складі Санкт-Петербурга). У 1881 році було введено в дію першу лінію парового трамвая на Лісовій лінії (Військово-Медична академія — Круглий пруд).

Перша демонстрація в електричних трамваїв в Санкт-Петербурзі відбулася 22 серпня 1880. Проте далі демонстрації справа не пішла. Узимку 1894 електричні трамваї повернулися в Санкт-Петербург, у вигляді льодового трамвая Санкт-Петербурга, що тільки працював у зимовий період.

29 вересня 1907 року було відкрито регулярний рух електричного трамвая вулицями Санкт-Петербурга.

Перша лінія пройшла від Головного штабу до 8-ї лінії Васильєвського острова, до 1914 трамвай ходив уже майже за всіма основними вулицями міста. З початком Першої світової війни розвиток трамвайної мережі дещо сповільнилося, але на початок 1917 р. в Петрограді ходило 29 трамвайних, 9 кінних маршрутів і 1 маршрут паровика, було 23 ліній, довжина маршрутів склала 200 км. Під час Першої світової війни через брак палива для автомобільного транспорту трамвайна мережа використовується в тому числі як і вантажна. У 1917 році, остаточно припинило дію конка через нестачу фуражу.

У 1918—1921 рр. розвиток Петроградської трамвайної мережі припинився через громадянську війну, але вже у 1921 р. розвиток трамвайної угоди було продовжено. У 1922 році було електрифіковано останню лінію (переведено з парової тяги на електричну). За часів інтербелуму було побудовано декілька ліній, три трамвайні парки і декілька підстанцій. Тим не менш, з 1936 року, розвиток ленінградського трамвая було практично зупинено через впровадження тролейбуса. До 1941 р. довжина трамвайної мережі досягла 700 км, 42 трамвайних ліній, експлуатувалось 1835 вагонів, працювало 22 000 працівників.

1941–1945

У роки війни, незважаючи на бойові дії і блокаду, робота ленінградського трамвая тривала. Рух призупинявся один раз на період 15 грудня 1941 р. — 15 квітня 1942 р. через припинення подачі електроенергії. Вантажний рух було відновлено 8 березня, була дана напруга на центральні підстанції і вже 15 березня 1942 р. на лінії вийшли пасажирські потяги. Кількість маршрутів, проте, помітно скоротилася. Під час Другої світової війни було зруйновано 500 км колії і три депо: Котлякова (№ 9), Кіровське (№ 8) і Леонова (№ 2).

Повоєнний час

У повоєнні роки велася оптимізація трамвайної мережі: з низки центральних вулиць трамвай був перенесений на другорядні, а десь було замінено тролейбусом. Починаючи з 1965, через зростання міста, почалося будівництво ліній в нові райони. Перші нові лінії з'явилися на Піскаревці, трохи пізніше була побудована лінія в Соснову Поляну. Потім лінії з'явилися в Купчино, Гражданка, Шувиалово-Озерки, Ржевка-Пороховые, Весёлый Посёлок на Південному Заході в Приморському районі і на острові Декабристів. До кінця 1980-х років трамвайна мережа складалася з 600 км колій і 67 маршрутів.

Сучасність

На 1997 рік довжина колії склало 600 км курсувало 1732 вагонів, існувало 67 трамвайних ліній. З того ж року почалася поступова ліквідація трамвайних ліній, в основному в старих районах міста, так і у квітні скасували трамвайний маршрут на вулиці Адміралтейській. І тільки після 2007 року, була призупинена ліквідація трамвайної мережі.

Депо

На вересень 2009 р. існували наступні трамвайні парки:

• Трамвайний парк № 1
• Трамвайний парк № 3
• Ланський трамвайний парк № 5
• Трамвайний парк № 7
• Трамвайний парк № 8
• Суміщений трамвайно-тролейбусний парк (трамвайний парк № 10)

Лінії на початок 2010-х

• 1: Детская ул. — ул. Кораблестроителей
• 3: пл. Репина — Сенная пл.
• 6: Детская ул. — пл. Ленина
• 7: пр. Солидарности — Малая Охта
• 8: ст. м. «Ладожская» — Хасанская ул.
• 9: Станция «Ручьи» — ст. м. «Удельная»
• 10: ст. м. «Ладожская» — Малая Охта
• 16: пл. Стачек — Карбюраторный завод
• 18: ул. Шаврова — ст. м. «Старая деревня»
• 19: Лахтинский Разлив — Платформа «11-й км.»
• 20: пр. Культуры — Станция «Кушелевка»
• 21: Приморский пр. — Придорожная аллея
• 23: пр. Солидарности — Боткинская ул.
• 24: ст. м. «Рыбацкое» — Невский завод
• 25: ст. м. «Купчино» — ул. Марата
• 27: ст. м. «Рыбацкое» — Река Оккервиль
• 29: Мясокомбинат — Трамвайный парк №1
• 30: Ржевка — Боткинская ул.
• 32: Тихорецкий пр. — ст. м. «Выборгская»
• 36: Стрельна — Оборонная ул.
• 38: пр. Мечникова — Станция «Кушелевка»
• 38: Трамвайный парк № 7 — ст. м. «Новочеркасская»
• 40: Тихорецкий пр. — Детская ул.
• 41: ЛЭМЗ — пл. Тургенева
• 43: ст. м. «Купчино» — Московские ворота
• 45: пр. Ю. Гагарина — ст. м. «Купчино»
• 47: Ул. Шаврова — Удельный парк
• 48: Лахтинский разлив — Станция «Кушелевка»
• 49: Малая Балканская ул. — ул. Марата
• 51: Суздальский пр. — пр. Мечникова
• 52: Завод «Северная Верфь» — Станция «Сосновая Поляна»
• 55: Придорожная аллея — ул. Шаврова
• 56: Завод «Северная верфь» — ул. Маршала Казакова
• 57: Тихорецкий пр. — пр. Луначарского
• 58: пр. Культуры — ст.м. «Удельная»
• 59: ст. м. «Ладожская» — ул. Коммуны
• 60: Завод «Северная Верфь» — ул. Пограничника Гарькавого
• 61: Суздальский пр. — Станция «Кушелевка»
• 62: Малая Балканская ул. — ст. м. «Купчино»
• 64: ст. м. «Ладожская» — Станция «Ржевка»
• 65: Река Оккервиль — Невский завод
• 100: Придорожная аллея — Станция «Ручьи»
• A: р.Оккервиль — ул.Коллонтай

Рухомий склад

На листопад 2020:

Модель	Кількість
ЛВС-86	308
ЛМ-99	147
ЛМ-2008	31
71-931 «Витязь»	32
ЛВС-2005	20
ЛМ-68М2	23
ЛВС-97	17
71-631	37
ЛМ-68МЧ	14
ЛМ-68М3	14
Богатир	14
71-623	20
71-931 «Витязь»	12
71-301	4
71-801	4
АКСМ-843	2
71-407	1
АКСМ-85300М	23

Див. також

• Вантажний трамвай Санкт-Петербурга
• Оранієнбаумська електрична лінія
• Льодовий трамвай Санкт-Петербурга

Посилання

• Онлайн рух міського громадського транспорту Санкт-Петербурга [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
• Маршруты трамваев на карте городского транспорта 2015 [Архівовано 5 січня 2015 у Wayback Machine.]
• Маршруты трамваев Санкт-Петербурга на карте
• Официальный сайт ГУП «Горэлектротранс» [Архівовано 11 червня 2017 у Wayback Machine.]
• Сайт комитета «Петербуржцы — за общественный транспорт» [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.]
• Сайт «Трамвай Санкт-Петербурга» [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]
• Сайт «Петербургский трамвай» [Архівовано 7 листопада 2018 у Wayback Machine.]
• Сайт «Электротранспорт Северной Столицы» [Архівовано 1 березня 2022 у Wayback Machine.] (также см. старую версию [Архівовано 13 червня 2021 у Wayback Machine.])
• Strassenbahnen in Sankt-Petersburg [Архівовано 5 грудня 2006 у Wayback Machine.] (нім.)
• Трамвайная фотогалерея на сайте «Твой транспорт» [Архівовано 30 липня 2015 у Wayback Machine.]
• Гортранс