Першотравневе (Розівська селищна громада)

село в Україні, у Розівській селищній громаді Пологівського району Запорізької області

Першотравне́ве (Кляйн-Вердер, Катеринопіль, Малий Вердер, німецька колонія № 23) — село в Україні, у Розівській селищній громаді Пологівського району Запорізької області. Населення становить 263 осіб.

село Першотравневе
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район Пологівський район Пологівський район
Громада Розівська селищна громада
Облікова картка Першотравневе 
Основні дані
Засноване 1842 (182 роки)
Населення 263
Площа 0,58 км²
Густота населення 450 осіб/км²
Поштовий індекс 70301
Телефонний код +380 6162
Географічні дані
Географічні координати 47°21′31″ пн. ш. 37°03′22″ сх. д. / 47.35861° пн. ш. 37.05611° сх. д. / 47.35861; 37.05611Координати: 47°21′31″ пн. ш. 37°03′22″ сх. д. / 47.35861° пн. ш. 37.05611° сх. д. / 47.35861; 37.05611
Середня висота
над рівнем моря
224 м
Відстань до
обласного центру
174 км
Відстань до
районного центру
4,9 км
Найближча залізнична станція Розівка
Відстань до
залізничної станції
3,2 км
Місцева влада
Адреса ради 70300, Запорізька область, Пологівський р-н, смт Розівка, вул. Каштанова, 15
Сільський голова Щербань Олександр Миколайович
Карта
Першотравневе. Карта розташування: Україна
Першотравневе
Першотравневе
Першотравневе. Карта розташування: Запорізька область
Першотравневе
Першотравневе
Мапа
Мапа

Географія ред.

Село Першотравневе розташоване у одного з витоків річки Каратиш, примикає до села Зоряне, на відстані 0,5 км розташоване смт Розівка. Поруч проходить залізниця, станція Розівка за 3 км. Землі села межують із Маріупольським районом Донецької області.

Історія ред.

Лютеранське село, німецька колонія № 23 Кляйн-Вердер (Малий Вердер), засноване 1842 року над байраком Бесташ, правою притокою Каратиша. Засновники — 26 родин із Біловезької колонії Кляйн-Вердер тощо. Відносилося до лютеранської парафії Ґрос-Вердер, яка налічувпла земель — 1110 десятин (1857; 18 подвір'їв і 10 безземельних сімей).

За даними 1859 року у Кляйн-Вердері було 19 подвір'їв, 419 мешканців[1].

5 квітня 2018 року Розівська селищна рада, в ході децентралізації, об'єднана з Розівською селищною громадою, затверджена відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Розівського району, село увійшло до складу Пологівського району[3].

24 лютого 2022 року, під час російського вторгнення в Україну, село тимчасово окуповане російськими загарбниками.

22 червня 2023 року рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови віднесено до списку населених пунктів, які «можуть не відповідати лексичним нормам української мови», зокрема стосуватися «російської імперської чи колоніальної політики». Громаді рекомендовано обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку.[4]

Населення ред.

Рік Кількість
мешканців[5]
1859 419
1885 610
1897 328
1905 226
1908 241
1918 312
1922 261

Примітки ред.

  1. Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
  2. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Понад 1400 назв сіл, селищ та міст України Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендує змінити. Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
  5. Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2016. Процитовано 8 травня 2016.

Посилання ред.