Перстач сріблястий
Перстач сріблястий (Potentilla argentea L.). Родина розоцвіті — Rosaceae. Відрізняється від перстача випрямленого блискучими зверху темно-зеленими, знизу сріблясто-повстистими листками, суцвіття волотисто-щиткоподібне. Росте переважно на лісових галявинах, уздовж просік, на луках, лісових пасовищах. Світлолюбна рослина. Перстач білий і сріблястий поширені по всій Україні, крім крайнього Степу.
| Перстач сріблястий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Рід: | Перстач (Potentilla) |
| Вид: | Перстач сріблястий (P. argentea)
|
| Біноміальна назва | |
| Potentilla argentea L., 1753
| |
Загальна характеристика ред.
Перстач сріблястий — багаторічна трав'яниста рослина. Корінь стрижневий, в верхній частині покритий залишками листя. Стебла в нижній частині зігнуті у формі дуги, висота 10-30 см, покриті, як і черешки листя, і квітконоси, білим або сірим повстяним опушенням з домішком простих волосків. Прикореневі і нижні стеблеві листя довгочерешкові, з 6-7 листочками, середні та верхні — з 3-5 листочками. Листочки зворотнояйцевидні, з вузьколінійною основою, з 2-5 зазубреними кінцями на верхівці з кожної сторони, зверху зелені, знизу — блідувато-зелені. Прилистки прикореневих листків перетинчасті, бурі, стеблеві — трав'янисті. Квітки яскраво-жовті, на довгих квітконіжках. Плоди дрібні, зморщені. Цвіте в червні-липні, плоди дозрівають в липні-серпні.
Застосування ред.
Запах у перстача відсутній, смак трішки терпкий. Рослина містить дубильні речовини і аскорбінову кислоту. В медицині використовують надземну частину у складі збору, який призначають при лікуванні папіломатозу сечового міхура, анацидного гастриту та виразковій хворобі шлунка. В народній медицині використовували як кровоспинний засіб, при проносі, ангіні, туберкульозі легенів, гіпертонічній хворобі, ревматизмі, міозиті, як протиглистне; зовнішньо — як ранозагоювальне, для полоскань при кровоточивості та ясен, виразках язика та слизової оболонки рота. Зафарбовує тканину та бавовну у червоний колір. Медонос.
Заготівля ред.
Заговляють траву у фазі цвітіння, зрізуючи ножиком чи серпом без грубих прикореневих частин.
Зберігають в сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк зберігання 3 роки.
Поширення ред.
Зустрічається по всій Україні, але частіше зустрічається на заході. Росте на склонах ярів і річкових долин, сухих узліссях і полянах, біля узбіччя,сухих випасах, іноді росте як бур'ян. Утворює невеликі зарослі, особливо в районах лісостепу (Волинський, Львівський, Рівненський, Житомирський, Київський, Хмельницький, Винницький, Кіровоградський райони).
Див. також ред.
Посилання ред.
- Перстач сріблястий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 335. — ISBN 5-88500-055-7.
Джерела ред.
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
|
Це незавершена стаття про трояндові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |