Пересоловичі
Пересоловичі[3][4] (пол. Peresołowice) — село в Польщі, у гміні Вербковичі Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 224 особи (2011[1]).
Село
 Координати 50°46′ пн. ш. 23°42′ сх. д. / 50.767° пн. ш. 23.700° сх. д.Координати: 50°46′ пн. ш. 23°42′ сх. д. / 50.767° пн. ш. 23.700° сх. д.
|
Назва ред.
На думку мовознавиці Галини Вишневської, назва села походить від давнього руського імені Пересол[5].
Історія ред.
1578 року вперше згадується православна церква в селі[3].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[6].
У січні 1943 року, на католицьке Різдво, населення села зазнало нападу польських озброєних формувань[7]. 19 грудня 1944 року польські шовіністи вбили в селі 18 українців[4].
При адміністративному поділі Польщі в період 1975—1998 років село належало до Замойського воєводства.
Населення ред.
Демографічна структура на 31 березня 2011 року[1][8]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 120 | 27 | 83 | 10 |
| Жінки | 104 | 26 | 55 | 23 |
| Разом | 224 | 53 | 138 | 33 |
Відомі люди ред.
Народилися ред.
- Леон Лаврисевич (1798—1854) — греко-католицький священник, філософ і богослов, доктор богослов'я, професор і ректор (1843—1845) Ягеллонського університету.
Померли ред.
- Яків Гальчевський — військовий діяч, сотник Армії УНР, активний учасник повстанського руху в Україні, громадський діяч, вчитель, письменник, майор Війська Польського. Загинув у селі 21 березня 1943 року в бою проти боївкарів Армії Крайової.
Примітки ред.
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Пошук поштових індексів польської пошти (пол.)
- ↑ а б Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 146.
- ↑ а б Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 27 грудня 2022.
- ↑ Вишневська Г. Назви поселень Холмщини і Підляшшя, які утворилися від дохристиянських чоловічих особових імен // Вісник Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Філологія. — Івано-Франківськ, 2007. — Вип. XV-XVIII. — С. 418. Архівовано з джерела 21 вересня 2017. Процитовано 2023-04-23.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
- ↑ Історія українського війська. — Вінніпег, 1953. Репринт, 1990. — С. 699
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела ред.
- Яків Гальчевський-Орел, отаман Подільської повстанської групи. Газета «Незборима Нація»[недоступне посилання з червня 2019]
- І нарекли його отаманом Орлом. Біографія полковника армії УНР Якова Гальчевського, 2004[недоступне посилання з червня 2019]
- ФОТО. Де загинув Яків Гальчевський (Отаман Орел)
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |