Пентландит
Пентландит (рос. пентландит; англ. pentlandite; нім. Pentlandit m) — мінерал класу сульфідів, сульфід заліза і нікелю координаційної будови.
| Пентландит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Pn[2] |
| Хімічна формула | (Ni,Fe)₉S₈ |
| Клас мінералу | сульфіди |
| Nickel-Strunz 10 | 2.BB.15[3] |
| Ідентифікація | |
| Колір | ясно-бронзово-жовтий, бронзово-жовтий |
| Сингонія | кубічна сингонія |
| Спайність | недосконала |
| Злам | раковистий |
| Твердість | 3,5-4,0 |
| Блиск | металічний |
| Прозорість | непрозорий |
| Колір риси | світлий, бронзово-коричневий |
| Густина | 4,8 ± 0,2 г/см³ |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Joseph Barclay Pentlandd |
 Пентландит у Вікісховищі | |
Синоніми: залізонікелевий колчедан, нікопірит, фольгерит, лілехамерит.
Загальний опис ред.
Хімічна формула: (Fe, Ni)9S8. Містить (%): Fe — 32,55; Ni — 34,22; S — 33,23; ізоморфні домішки Со (1,4-1,6 %). Від прізв. ірланд. мандрівника Дж. Пентланда (P.A.Dufrenoy, 1856).
Кристалографія ред.
Агрегати ред.
Пентландит звичайно утворює суцільні скупчення та тонкозернисті агрегати. У вигляді добрих кристалів не зустрічається.
Фізичні властивості ред.
Колір яснобронзовожовтий, бронзовожовтий. Колір риси світлий, бронзовокоричневий. Густина 4,6-5,0. Блиск металічний. Непрозорий. Спайність недосконала. Є окремість по (111). Злам'' раковистий. Крихкий. Твердість 3,5-4,0. Питома вага 4,5 — 5,0. Добрий провідник електрики. Магнітних властивостей не має. Під мікроскопом у полірованих шліфах ізотропний.
Штучне одержання ред.
Пентландит одержується сплавлюванням Fe, Ni, S у графітовому тиглі з повторним додаванням S.
Утворення і родовища ред.
Утворюється пентландит магматичним шляхом у зв'язку з основними й ультраосновними породами у так званих сульфідних мідно-нікелевих родовищах разом з піротином і халькопіритом, утворюючи лікваційні родовища. Звичайно в цих родовищах у невеликій кількості є магнетит і мінерали платинової групи.
Знахідки: Золанд (ФРН), Варалло (Сезія, Італія), Евйо (Норвегія), Нівала (Фінляндія), Садбері (Канада), Карелія, Норильськ (РФ), Бушвельд, Трансвааль (ПАР).
Практичне значення ред.
Пентландит — головна руда на нікель. Мінімальний вміст Ni в рудах становить 0,3 %.
Різновиди ред.
Розрізняють:
- пентландит кобальтистий (різновид з родовища Північної Фінляндії, який містить 49 % Со),
- кобальтопентландит (містить Со до 54 %).
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Пентландит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Пентландит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.