Пентаборан
Пе́нтабора́н — неорганічна бінарна сполука ряду бороводнів складу B5H9. За звичайних умов є безбарвною, легкозаймистою рідиною із запахом часнику. Пентаборан розчинний у бензені та циклогексані. Надзвичайно токсичний.
| Пентаборан | |
|---|---|
| |
| Систематична назва | Пентаборан(9) |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 19624-22-7 |
| Номер EINECS | 243-194-4 |
| ChEBI | 33591 |
| RTECS | RY8925000 |
| SMILES | [BH]123[BH]456[BH]17([BH]28([BH]34([H]5)[H]8)[H]7)[H]6[1] |
| InChI | InChI=1S/B5H9/c6-2-1-3(2,6)5(1,8-3)4(1,2,7-2)9-5/h1-5H |
| Номер Гмеліна | 26757 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | B5H9 |
| Молярна маса | 63,126 г/моль |
| Зовнішній вигляд | безбарвна рідина |
| Густина | 0,60 г/л[2] |
| Тпл | -46,6 °C[2] |
| Ткип | 60 °C[2] |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Отримання ред.
Пентаборан можна отримати пропусканням за зниженого тиску суміші диборану та водню у співвідношенні 1,5:1 через розігріту до 250 °C трубку (час реакції 3 с., вихід — 70 %). Іншим способом є піроліз диборану протягом 2,5 днів.[3]
Хімічні властивості ред.
При контакті з повітрям пентаборан може самозайматися з виділенням тепла великої кількості тепла:
Пентаборан виявляє сильні кислотні властивості. Він може утворювати комплекси з літійорганічними сполуками:
![{\displaystyle \mathrm {B_{5}H_{9}+C_{4}H_{9}Li\rightarrow Li[B_{5}H_{8}]+C_{4}H_{10}\!} }](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/f37275c0a998e9d14cffcb495fb75139977526b1)
Застосування ред.
Пентаборан в минулому використовувався як ракетне паливо, однак висока токсичність та вибухонебезпечність його сполук призвели до відмови від його використання.
Примітки ред.
Джерела ред.
- CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
- Schubert D. M. Boron Hydrides, Heteroboranes, and their Metalla Derivatives // Kirk-Othmer Encyclopedia of Chemical Technology. — 4th. — New York : John Wiley & Sons, 2004. — Vol. 4. — P. 227—258. — ISBN 978-0-471-48517-9. — DOI: (англ.)
- Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с. (рос.)
|
Це незавершена стаття про неорганічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |