Вікіпедія

Пеер Рабен

Пеер Рабен (нім. Peer Raben), справжнє ім'я Вільгельм Рабенбауер (нім. Wilhelm Rabenbauer) (нар.3 липня 1940, Фіхтах, Баварія — †21 січня 2007, Міттерфельс, Баварія) — німецький композитор, актор, продюсер, автор саундтеків для кінострічок Райнера Вернера Фассбіндера.

Вільгельм Рабенбауер
нім. Peer Raben
Основна інформація
Дата народження 3 липня 1940(1940-07-03)
Місце народження Третій Рейх Третій Рейх Фіхтах, Баварія
Дата смерті 21 січня 2007(2007-01-21) (66 років)
Місце смерті Німеччина Німеччина Міттерфельс, Баварія
Роки активності 1969–2007
Громадянство Третій Рейх Третій Рейх, Німеччина Німеччина
Професії кінокомпозитор, актор, кінорежисер, кінопродюсер, кіноактор, композитор
Освіта Anton-Bruckner-Gymnasium Straubingd
Жанр Саундтреки
Псевдоніми Пеер Рабен
Співпраця Райнер Вернер Фассбіндер
Нагороди

Біографія ред.

Вільгельм Рабенбауер народився в Баварії 3 липня 1940. Навчався музиці в багатьох навчальних закладах та працював у різних німецьких державних театрах. У 1966 займався режисерською діяльністю в мюнхенському Акціон театрі, в цьому ж році познайомився з Райнером Вернером Фассбіндером. Через деякий час після моменту знайомства між двома чоловіками розпочалася дружба й тісне співробітництво. Пеер Рабен став продюсером дебютної кінострічки Фассбіндера «Любов холодніша за смерть» (1969) та ряду наступних його фільмів, в них він також виступив як композитор та зіграв другорядні ролі. Після смерті Фассбіндера у 1982 залишився в кінематографі, співпрацював з театральним режисером Петером Задеком та режисером Вонг Карваєм.[1] Також співпрацював з рядом інших німецьких та закордонних режисерів — Робертом ван Акереном (нім. Robert van Ackeren), Барбетом Шредером, Даніелем Шмідом (нім. Daniel Schmid), Гансгюнтером Гейме (нім. Hansgünther Heyme), Ульріке Оттінгер (нім. Ulrike Ottinger), Томом Тоелле (нім. Tom Toelle) та Персі Адлоном (англ. Percy Adlon).

Крім співробітництва з режисерами, Рабен також сам займався режисерською діяльністю — його власними роботами є кінострічки «Die Ahnfrau — Oratorium nach Franz Grillparzer» (1971), «Адела Шпіцедер» (нім. Adele Spitzeder) (1972) та «Heute spielen wir den Boß» (1981), у першому та третьому фільмах вже як актор виступив давній компаньойон Рабена Райнер Вернер Фассбіндер.

 
Могила Пеера Рабена

Співробітник журналу «Bright Lights Film Journal» Сі Джеррі Катнер (англ. C Jerry Kutner) називає музику Рабена «гіркувато-солодкою» та порівнює з «шарманкою, що грає на вуличному закутку Берліна Ланга», також вважає її «меланхолічною, як танго, що звучить у паризькому борделі». Самого Рабена Катнер порівнює з такими композиторами першої половини XX століття, як Ігор Стравінський, Бела Барток та Курт Вайль.[2]

Пеер Рабен мав нетрадиційну сексуальну орієнтацію. Був у нетривалих відносинах з Райнером Вернером Фассбіндером під час їхнього проживання у спільних апартаментах з акторкою Ірм Херманн.

Пеер Рабен помер від раку 21 січня 2007 у Баварії.

Нагороди ред.

Рік Нагорода Результат
1980 Золота кінонагорода (англ. Film Award in Gold) Перемога
1984 Золота Малина (англ. Razzie Award) Номінація
2003 Приз кінофестивалю «Берлінале» (англ. Berlinale Camera) Перемога
2004 Золотий Кінь (англ. Golden Horse Award) Перемога
2005 Гонконгська кінопремія (англ. Hong Kong Film Award) Перемога
2006 Премія за життєві досягнення (англ. Lifetime Achievement Award) Перемога

Фільми ред.

Власні режисерські роботи ред.

  • Die Ahnfrau — Oratorium nach Franz Grillparzer (1971)
  • Adele Spitzeder (1972)
  • Heute spielen wir den Boß (1981)

Композитор ред.

  • Liebe ist kälter als der Tod (1969)
  • Katzelmacher (1969)
  • Götter der Pest (1970)
  • Der amerikanische Soldat (1970)
  • Whity (1971)
  • Pioniere in Ingolstadt (телевізійний фільм, 1971)
  • Mathias Kneissl (1971)
  • Rio das Mortes (телевізійний фільм, 1971)
  • Warnung vor einer heiligen Nutte (1971)
  • Die Zärtlichkeit der Wölfe (1973)
  • Bolwieser (телевізійний фільм, 1977)
  • Despair (1978)
  • In einem Jahr mit 13 Monden (1978)
  • Berlin Alexanderplatz (1980)
  • Looping (1981)
  • Lola (1981)
  • Lili Marleen (1981)
  • Tatort (телесеріал, 1981—1987)
  • Querelle (1982)
  • Bismarck (мінісеріал, 1990)
  • Ma saison préférée (1993)
  • Fassbinder in Hollywood (документальний фільм, 2002)
  • Ерос (2004)
  • Mondo Lux — Die Bilderwelten des Werner Schroeter (документальний фільм, 2011)

Акторські роботи ред.

  • Italienische Nacht (1966)
  • Der Bräutigam, die Komödiantin und der Zuhälter (короткометражний фільм, 1968)
  • Liebe ist kälter als der Tod (1969)
  • Die Revolte (телевізійний фільм, 1969)
  • Das Kaffeehaus (телевізійний фільм, 1970)
  • Warum läuft Herr R. Amok (1970)
  • Der amerikanische Soldat (1970)
  • Die Niklashauser Fart (телевізійний фільм, 1970)
  • Acht Stunden sind kein Tag (мінісеріал, 1972)
  • Die Zärtlichkeit der Wölfe (1973)
  • Ich will doch nur, daß ihr mich liebt (телевізійний фільм, 1976)
  • Alpensaga (телесеріал, 1979)
  • Die dritte Generation (1979)
  • Berlin Alexanderplatz (мінісеріал, 1980)
  • Malou (1981)
  • L'air du crime (1984)

Примітки ред.

  1. ↑ Peer Raben. The man behind the music in Fassbinder's movies — Рональд Берген, The Guardian, 15 березня 2007
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 травня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пеер_Рабен&oldid=34934346