Вікіпедія

Патті Дьюк

американська акторка

Анна Мері «Патті» Дьюк (англ. Anna Marie «Patty» Duke; 14 грудня 1946 — 29 березня 2016) — американська акторка, співачка, політична та профспілкова діячка, активістка психічного здоровя. Володарка премій «Оскар», «Золотий глобус» та «Еммі».

Патті Дьюк
англ. Patty Duke
Ім'я при народженні англ. Anna Maria Duke
Народилася 14 грудня 1946(1946-12-14)[2][3][…]
Квінз, Нью-Йорк
Померла 29 березня 2016(2016-03-29)[5][2][…] (69 років)
Кор-д'Алейн, Айдахо, США
  • сепсис
    • Поховання North Acton Cemeteryd
    Громадянство  США
    Діяльність телеакторка, кіноакторка, співачка, політична діячка, акторка театру, профспілкова діячка, активістка здоров'я, акторка
    Роки діяльності 1950 — 2015
    У шлюбі з Harry Falkd і Джон Естін
    Діти Шон Астін і Mackenzie Astind
    IMDb nm0001157
    Нагороди та премії
    Премія «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану

    Театральний світd (1960)

    прайм-тайм премія Еммі за найкращу жіночу роль в міні-серіалі або фільмі (1970)

    прайм-тайм премія Еммі за найкращу жіночу роль в міні-серіалі або фільмі (1980)

    зірка на голлівудській Алеї слави[d]

    премія «Золотой глобус» новій зірці року — акторкиd (1962)

    премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль — комедія або мюзикл (1969)

    прайм-тайм премія Еммі за найкращу жіночу роль в міні-серіалі або фільмі (1977)

    Primetime Emmy Award for Outstanding Lead Actor in a Miniseries or a Movied (1980)

    Temecula Valley International Film Festivald (2002)

    TV Land Awardd (2003, 2004)

    Bronze Wranglerd (1984)

    CMNS: Патті Дьюк у Вікісховищі

    Ранні роки ред.

    Народилася 14 грудня 1946 в нью-йоркському районі Квінс, в родині касирки Френсіс і водія таксі Джона Патріка Дьюка. Її батько був ірландцем, а бабуся по материнській лінії — німкенею.

    Її сім'я була не дуже вдалою: батько мав алкоголізм, а у матері були часті депресії, вона була схильна до насильства. Коли Анні Мері виповнилося 6 років, її мати пішла від батька, забравши дочку з собою.

    У восьмирічному віці Дьюк виявили агенти Джон і Етель Росс, що вирішили зробити з неї дитину-акторку. Вони ж в той час стали фактично опікунами для неї, змінили її ім'я на сценічне Патті Дьюк, сподіваючись, що вона досягне такого ж успіху, як Патті Маккормак.

    Кар'єра ред.

    Акторську кар'єру Дьюк почала на телебаченні в одній з мильних опер. Першу головну роль зіграла в бродвейській п'єсі «Створивши диво» протягом двох років. У 1962 вийшла екранізація п'єси також з Дьюк в головній ролі, яка принесла їй премію «Оскар» як «найкращій акторці другого плану», а також «Золотий глобус» як найкращій акторці. У 1963 стала ведучою своєї власної телевізійної програми «Шоу Патті Дьюк», яка протрималася в ефірі три сезони і принесла їй першу номінацію на «Еммі».

    Попри успішну кар'єру, в особистому житті у Дьюк були проблеми. Її агенти, Джон і Етель Росс, фактично керували її життям і заробітками. Патті Дьюк і її мати отримували від них тільки жалюгідні копійки на життя. До того ж, завдяки їм у житті юної акторки з'явився алкоголь, через який в майбутньому у неї були великі проблеми. Вільною від агентів вона стала лише у 18 років.

    У 1960-х Патті Дьюк зайнялася музичною кар'єрою, записавши кілька пісень, які потрапили в Top 40, серед яких «Do not Just Stand There» в 1965 і «Dona Dona» в 1968. У 1970 вона отримала першу премію «Еммі» за роль у телевізійному фільмі «Мій дорогий Чарлі». У наступні роки Дьюк в основному працювала на телебаченні, з'явившись у великій кількості телефільмів і серіалів, при цьому знявшись лише кілька разів на великому екрані. Найбільш знаменитими її кіноролями тих років стали Наталі Міллер у фільмі «Я, Наталі» (1969), за яку вона була удостоєна другої премії «Золотого глобуса», та Рита у фільмі «Рой» (1978).

    У 1977 Дьюк стала володаркою другої премії «Еммі» за роль у міні-серіалі «Капітани і королі», а в 1980 знову отримала цю премію за роль у телевізійній версії фільму «Створивши диво». У 1985 Дьюк була обрана очільницею Гільдії екранних акторів, на посаді була до 1988.

    У 2002 акторка з'явилася на Бродвеї в ролі тітки Еллер в мюзиклі «Оклахома!». У грудні 2007 була нагороджена почесним докторським ступенем Університету Північної Флориди за свою роботу в області психічного здоров'я людини.

    Патті Дьюк є авторкою автобіографії «Call Me Anna» (1987) і «Brilliant Madness: Living with Manic Depressive Illness» (1992).

    Особисте життя ред.

    У 18 років Патті Дьюк вступила в шлюб з 31-річним режисером Гаррі Фалком. У час у неї почалися проблеми з алкоголем, які супроводжувалися кількома спробами самогубства. Через чотири роки шлюб розпався. У 1970-ті мала стосунки з актором Джоном Астіном. Також зустрічалася з сином Люсіль Болл Дезі Арназом, відносини з яким були недовговічні, оскільки та активно виступала проти.

    У 1970 році одружилася з промоутером Майклом Теллом, шлюб був анульований через два тижні. Незабаром Дьюк заявила, що вагітна. У пресі повідомлялося, що батьком є Дезі Арназ, хоча Дьюк стверджувала, що Джон Астін. 25 лютого 1971 вона народила сина Шона Астіна.

    У 1972 Дьюк одружилася з Джоном Астіном, який визнав Шона своїм сином, а в 1973 народила другого сина, Маккензі Астіна. Під час шлюбу багато працювали разом з чоловіком. Акторка навіть додала до свого імені прізвище чоловіка. У 1985 Патті Дьюк розлучилася з Джоном Астіном. Через рік пошлюбила сержанта Майкла Пірса і переїхала в штат Айдахо, де вони разом займалися вихованням її молодшого сина.

    У 1982 у неї було діагностовано біполярний афективний розлад, але завдяки своєчасному і якісному лікуванню її здоров'я з часом нормалізувався.

    Патті Дьюк померла від сепсису під час розриву кишечника.

    Фільмографія ред.

     
    Патті Дьюк (1959)
    • Country Music Holiday, regia di Alvin Ganzer (1958)
    • La divina (The Goddess), regia di John Cromwell (1958)
    • Divieto d'amore (Happy Anniversar), regia di David Miller (1959)
    • Delitto in quarta dimensione (4D Man), regia di Irvin S. Yeaworth Jr. (1959)
    • Anna dei miracoli]] (The Miracle Worker), regia di Arthur Penn (1962)
    • Billie (film 1965)|Billie]], regia di Don Weis (1965)
    • The Daydreamer, regia di Jules Bass (1966)
    • La valle delle bambole (Valley of the Dolls), regia di Mark Robson (1967)
    • Me, Natalie, regia di Fred Coe (1969)
    • Quella casa sulla collina (My Sweet Charlie), regia di Lamont Johnson (1970)
    • A un passo dalla morte (You'll Like My Mother), regia di Lamont Johnson (1972)
    • Swarm (The Swarm), regia di Irwin Allen (1978)
    • By Design, regia di Claude Jutra (1982)
    • September Gun, regia di Don Taylor (1983)
    • George Washington (TV mini-series) - Марта Вашингтон (1984)
    • George Washington II: The Forging of a Nation (TV mini-series) — Марта Вашингтон (1986)
    • Il dubbio degli dei (Willy/Milly), regia di Paul Schneider (1986)
    • A un passo dalla morte (Fight for Life), regia di Elliot Silverstein (1987)
    • The Hitch-Hikers, regia di Alan Bergmann (1989)
    • Amityville Horror — La fuga del diavolo (Amityville: The Evil Escapes), regia di Sandor Stern (1989)
    • Chi ha ucciso mia figlia? (A Killer Among Friends), regia di Charles Robert Carner (1991)
    • Прелюдія до поцілунку (Prelude to a Kiss), режисер Норман Рене (1992)
    • Kimberly, regia di Frederic Golchan (1999)
    • Wrong Turn, regia di Steve Danton (2003)
    • Bigger Than the Sky, regia di Al Corley (2005)
    • Colpo di fulmine (Falling in Love with the Girl Next Door), regia di Armand Mastroianni (2006)
    • The Four Children of Tander Welch, regia di Ashlon Langley (2007)

    Нагороди ред.

    1963 — «Найкраща акторка другого плану» («Створивши диво»)
    1963 — «Найкраща акторка» («Створивши диво»)
    1970 — «Найкраща акторка в комедійному фільмі» («Я, Наталі»)
    1970 — «Найкраща акторка в міні-серіалі або фільмі» («Мій дорогий Чарлі»)
    1977 — «Найкраща акторка в міні-серіалі або фільмі» («Капітани і королі»)
    1980 — «Найкраща акторка в міні-серіалі або фільмі» («Створивши диво»)

    Примітки ред.

    1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
    3. ↑ SNAC — 2010.
    4. ↑ а б Internet Broadway Database — 2000.
    5. ↑ http://www.usatoday.com/story/life/movies/2016/03/29/oscar-winning-former-child-star-patty-duke-dies-age-69/82382666/

    Посилання ред.

    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Патті_Дьюк&oldid=40290720