Паскуале Амато
Паскуале Ама́то (італ. Pasquale Amato; 21 березня 1878, Неаполь, Італія — 12 серпня 1942, Джексон Хайтс, США — італійський оперний співак (баритон), соліст Метрополітен Опера у 1908—1921 роках.
| Паскуале Амато | |
|---|---|
| італ. Pasquale Amato | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 21 березня 1878[1][2][…] |
| Місце народження | Неаполь, Італія[3][4] |
| Дата смерті | 12 серпня 1942[1][2][3] (64 роки) або 13 серпня 1942[4] (64 роки) |
| Місце смерті | Jackson Heightsd, Квінз, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[3] або Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[4] |
| Громадянство | Королівство Італія |
| Професії | оперний співак |
| Співацький голос | баритон[3] |
| Інструменти | вокал[d] |
| Заклад | Університет штату Луїзіана |
| Лейбли | Fonotipia Records |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Навчався в неапольській консерваторії «Сан-П'єтро-а-Маджелла» у Беньяміна Кареллі і Вінченцо Ломбарді.
Вперше виступив на сцені у 1900 році в Неаполі, у Театрі Белліні, виконавши партію Жермона-батька в опері «Травіата» Верді. У 1904 році Амато Паскуале дебютував у Ковент Гарден.
З 1908 року співак переходить в трупу театру «Метрополітен Опера», де його постійним партнером стає Енріко Карузо. У 1910 році Амато стає першим виконавцем партії Джека Ренса в «Дівчина із заходу» Пуччіні (у виставі також брали участь Ема Дестінова, Енріко Карузо і Адам Дідур).
У 1913 році співак виконав партію Сірано де Бержерака на світовій прем'єрі однойменної опери У. Дамроша.
«Метрополітен Опера» Амато залишає у 1921 році. В останні роки він викладав вокал у Нью-Йорку.
Творчість ред.
Паскуале Амато вважають одним із найвидатніших італійських баритонів, відзначаючи «його специфічний голос, який неможливо сплутати з будь-яким іншим», що відрізняється чудовою силою і дзвінким верхнім регістром, а також чудовою технікою бельканто та бездоганною артикуляцією[5].
Амато залишив ряд записів арій із різних опер, переважно італійських композиторів.
Примітки ред.
- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д The Grove Book of Opera Singers — OUP, 2008. — P. 11. — 626 p. — ISBN 978-0-19-533765-5
- ↑ а б в Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ И.Фёдоров. Паскуале Амато
Література ред.
- A. Eaglefield-Hull, A Dictionary of Modern Music and Musicians (Dent, London 1924).(англ.)
- H. Rosenthal and J. Warrack, The Concise Oxford Dictionary of Opera (OUP, London 1974 printing).(англ.)