Вікіпедія

Паскевичі

Паскевичі — український козацько-старшинський, а тому дворянський рід.

Паскевичі
Герб роду
Рід Паскевичі
Титул Козацька полкова старшина, дворяни Російської імперії, найясніші князі Варшавські
Період з XVII ст.
Місце походження Полтавський полк Війська Запорозького
Держава Полтавський козацький полк, Військо Запорозьке, Російська імперія
Родоначальник Федір Цаленко
Гілки роду Паскевичі-Еріваньські
CMNS: House of Paskevich у Вікісховищі

Історія роду ред.

 
Графський герб Паскевичів-Еріванських на будинку в Гомелі (пл. Леніна 4)

Засновником родини є Федір Цаленко, козак Полтавського козацького полку (приблизно 1698 рік). Його син Яків іменувався вже Пасько-Цалий, а онук Іван Якович був першим, хто використовував прізвище Паскевич. Після остаточної інкорпорації Гетьманщини Російською імперією наприкінці XVIII родина інтегрувалася до російського загальноімперського дворянства.

У 1828 році Іван Федорович Паскевич за успіхи у російсько-турецькій війні 1828—1829 років отримав графський титул та приставку до прізвища Паскевич-Еріваньський. У 1831 році за успіхи у придушенні Польського повстання 1830—1831 років, отримує князівський титул — «найясніший князь Варшавський», започаткувавши князівську гілку роду. Іван Федорович був перший з українців нагороджений орденом Георгія I-го ступеня.

Князівська гілка роду була внесена до V частини Родовідної книги Санкт-Петербурзької губернії[1].

Дворянську гілку роду внесли до II, III, VI частин Родовідних книг Полтавської, Херсонської, Катеринославської губерній.

Герб роду ред.

 
Герб Радван, один з різновидів якого використовувався Паскевичами

Герб роду виглядав як щит, де на золотому полі знак, у вигляді корогви з трьома кінцями, увінчаний вістрям стріли. Різновид гербу «Радван»[2]. В Загальному гербовнику дворянського герба не було, але у архівній справі Герольдії о гербі роду Паскевичів (1816), був малюнок цього гербу.

Герб графської гілки роду (1828) був побудований на основі старого гербу з додаваннями нових елементів пов'язаних з подіями отримання титулу. Щит поділений навпіл, у першій (верхній) частині зображення двоголового орла увінчаного короною, на грудях якого у червоному полі вершник; у нижній частині гербу, поділеної навпіл, праворуч у срібному полі башта з руїнами фортеці, яка зазначає взяття цієї фортеці, нижче якої напис Ерівань; ліворуч у блакитному полі зображення «постаменту», як старовинного гербу Паскевичей. Зверху щита розташована графська корона, зверху якої розташовуються три шоломи з золотими обручами, середній з них також увінчаний графською короною, на поверхні якої чорний двоголовий орел з розпростертими крилами, який має над головами корону; інші шоломи увінчані дворянськими коронами з страусовим пір'ям. Праворуч від щита стоїть гренадер, ліворуч вояк у кавказькому одязі. Під щитом девіз: «Честь та вірність».

Постаментом названо Радван, як на гербі дворянського роду, але який був розташований на блакитному полі.

Князівський герб (1831) був також побудований на основі старого герба, а також з використанням елементів графського герба. Щит поділено на чотири частини, у верхній правій частині щита, у золотому полі ображено чорного двоголового орла, увінчаного короною, на грудях якого у червоному полі вершник; ліворуч у блакитному полі зображення «постаменту», як старовинного гербу Паскевичей; знизу праворуч у срібному полі башта з руїнами фортеці, яка зазначає взяття цієї фортеці, нижче якої напис Ерівань; знизу ліворуч зображена сирена з піднятим мечем у правій руці, у лівій руці сирена тримає щиток з зображенням гербу Царства Польського, знизу якого напис: Варшава. Всередині цих частин гербу знаходиться малий щиток, де на червоному полі зображено увінчаного короною чорного двоголового орла. Зверху щита розташована графська корона, зверху якої розташовуються три шоломи з золотими обручами, середній з них також увінчаний графською короною, на поверхні якої чорний двоголовий орел з розпростертими крилами, який має над головами корону; інші шоломи увінчані дворянськими коронами з страусовим пір'ям. Праворуч від щита стоїть гренадер, ліворуч вояк у кавказькому одязі. Під щитом девіз: «Честь та вірність».

На князівському гербу з'явилася «сирена», що є Варшавською русалкою, символом Варшави.

Пізніше з'являється ще один опис князівського герба. Щит поділений на чотири частини зі щитком усередині. У першій, золотої, частині імператорський орел, який несе на грудях Московський герб, в оточенні ланцюгу ордена святого апостола Андрія. У другій, лазуровій, частині срібна корогва на трьох хрест-навхрест покладених прапорах Орловського князя Варшавського полку. У третій, срібній, частині червоні з золотими швами баштою, прикрашену червоним півмісяцем, рогами догори (як згадка про взяття Ерівані). В четвертій, червоній частині, срібна з золотим хвостом сирена, озброєна золотим вигнутим мечем та червоним з золотою облямівкою щитом, прикрашеним орлом Царства Польського (як пам'ять о взятті Варшави). В середньому, золотому щиті, Імператорський орел, який має на грудях герб Москви та оточений ланцюгом ордена святого апостола Андрія. Нашоломники: середній — імператорський орел, з Московським гербом на грудях, та в оточенні орденського ланцюга. Другий та третій — три страусових пера, середнє срібне, крайні лазурові. Обабіч від щита стоять гренадер, та вояк у кавказькому одязі. Під щитом девіз: «Честь та вірність», срібними літерами на лазуровій стрічці.

На цьому гербі, старий герб Паскевичей, знову було названо корогвою, а сам він був доповнений прапорами полку названому на ім'я Івана Федоровича Паскевича.

Дані про герби Паскевичів, взяти з «Малоросійського гербовника» Модзалевського В. Л..

Представники роду ред.

 
Князівський герб Паскевичей (ранній варіант)
  • Федір Цаленко (I) (?-1698-?) — товариш Полтавського полку[2][1].
    • Яків Федорович Пасько-Цалий (II) (к. XVII- п. XVIII ст.) — син Федіра Цаленко.
      • Іван Якович Паскевич (III) (XVIII ст.) — — син Якова Паська-Цалого. Першим став писатися як «Паскевич».
        • Федір Іванович Паскевич (IV).
          • Петро Федорович Паскевич (V) (народився1738) — військовий товариш (1768—1772), бунчуковий товариш (1787), надвірний радник (1791). Дітей не мав.
          • Павло Федорович Паскевич (V) (р.с. 1791)  — полковий осавул Полтавського полку до 1791. Одружений з Матроною Федорівною, мав доньку Любов Павлівну (після шлюбу Левченко)[3].
            • Петро Павлович Паскевич (VI) (1758-1791-?)  — поручник у відставці (1791).
            • Яків Павлович Паскевич (VI) (1763-1791-?)  — поручник у відставці (1791).
            • Осип Павлович Паскевич (VI) (1767-1791-?)  — поручник артилерії (1791).
            • Микола Павлович Паскевич (VI) (1784-1826-?)  — майор (1826)[4].
            • Любов Павлівна (VI) (?-1790-?)  — одружена з Андрієм Олексійовичем Левченко.
            • Надія Павлівна (VI) (?-1771-1791-?) 
          • Іван Федорович Паскевич (V) (р.с. 1791) — військовий товариш (до 1791). Одружений з Анною Олексіївною.
        • Іван Іванович Паскевич (IV)
        • Василь Іванович Паскевич (IV) (помер до 1791 року)
          • Іван Васильович Паскевич (V) (р.н. 1742-1791-?) — прапорщик у відставці (1791). Одружений з Євдокією Іванівною Коростовець, донькою Опішнянського протопопа.
            • Іван Іванович Паскевич (VI) (1784-?) 
            • Федір Іванович Паскевич (VI) (1787-?) 
            • Марія Іванівна (VI) (1784-?) 
            • Олександра Іванівна (VI) (1788-?) 
          • Яків Васильович Пащенко (V) (р.н. 1749-1791-?) — колезький асесор. Одружений з Катериною Опанасівною.
          • Григорій Васильович Паскевич (V) (помер до1791) — одружений з Феодосією Іванівною.
          • Ірина Василівна (V) (?-1791-?) — одружена з Савою Павловичем Марченком.
        • Семен Іванович Паскевич (IV)
          • Григорій Семенович Паскевич (V) (1752—1792) — прапорщик. Одружений з Феодосією Іванівною Шепетковською, донькою протоієрея.
            • Іван Григорович Паскевич (VI) (1784-?) 
            • Самсон Григорович Паскевич (VI) (1786-1793-?) 
            • Марія Григорівна (VI) (1781-?) 
            • Олександра Григорівна (VI) (1783-?) 
            • Татяна Григорівна (VI) (1788-?) 
          • Опанас Семенович Паскевич (V) (1771—1792) — губернський реєстратор.
            • Семен Опанасович Паскевич (VI) (1808-1853-?) — майор (1853). Одружений вдруге з Анною Іванівною Сульчинською.
            • Дмитро Опанасович Паскевич (VI) (1816-?) — поручник.
          • Анастасія Семенівна (V) (1751-1811-?) — одружена з Василем Степановичем Олександровичем, полковим осавулом.
        • Яків Іванович Паскевич (IV)
          • Осип Якович Паскевич (V) (1740-1791-?) — прапорщик у відставці (1791).


Крім того існували ще носії приз віща Паскевич, родинні зв'язки яких остаточно не з'ясовані, серед них:

Цалий ред.

Перші представники родини носили прізвище Цаленко чи Цалий і лише третій представник родини взяв собі прізвище «Паскевич». Модзалевський В. Л. у "Малоросійському гербовнику (Том III «Паскевичи») зазначає, що Цалі неодноразово зустрічаються серед полтавців у XVIII ст. Так Пасько (Павло) Цалий (1714), міщанин полтавський; Андрій Цалий, протопіп Кобеляцький, який був одружений з дочкою сотника Кобеляцького (1684—1694) Андрія Хилецького (Хиличенка); Семениха Цала (1722), мешканка Полтави.

Джерела та література ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Брокгауз Ф. А., Єфрон І. А. Енциклопедичний словник. Т. XXIIA — С. П.б.: Типо-Літографія. І. А. Єфрона, 1897— С.919-920— 960с.
  2. ↑ а б Лукомський Г. К., Модзалевський В. Л. Малоросійський гербовник, 1993 р.-С.132 — 213 с. (з додатками)
  3. ↑ Модзалевський В. Л. Малоросійський гербовник. Том III (Л-О) — Київ: Типо-Ліграфія «С. В. Кульженко», 1912—С.62 — 824 с.
  4. ↑ Модзалевський В. Л. Малоросійський гербовник. Том III (Л-О) — Київ: Типо-Ліграфія «С. В. Кульженко», 1912—С.63 — 824 с.
  5. ↑ Модзалевський В. Л. Малоросійський гербовник. Том II (Е-К) — Київ: Типографія тов. Г. Л. Францкевич і Ко, 1910—С.630 — 720 с.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Паскевичі&oldid=41510940