Памі́р — гірська система у Центральній Азії, на території Таджикистану (Горно-Бадахшанська автономна область), Киргизстану, Пакистану, Китаю й Афганістану. Назва походить, можливо, від давньоіранського Па-і-міхр — підніжжя Митри, бога Сонця.

Памір

39° пн. ш. 71° сх. д. / 39° пн. ш. 71° сх. д. / 39; 71Координати: 39° пн. ш. 71° сх. д. / 39° пн. ш. 71° сх. д. / 39; 71
Країна  Киргизстан,  Таджикистан,  КНР,  Афганістан,  Індія і  Пакистан
Система Середземноморський геосинклінальний пояс
Тип гірський хребет
Висота 7649 м
Площа 120 000 км²
Памір. Карта розташування: Киргизстан
Памір
Памір
Памір (Киргизстан)
Мапа
CMNS: Памір у Вікісховищі
Орографія Паміру

Назва ред.

Іншими мовами «Памір» називається:

Назва «Памір» використовується частіше в сучасній китайській та спрощеній китайській: 帕米尔; традиційній китайській: 帕米尔, піньїнь: Pàmǐ'ěr.

Загальна характеристика ред.

Памір знаходиться на з'єднанні відрогів інших могутніх гірських систем центральної Азії — Гіндукуша, Куньлуня, Тянь-Шаня, Гімалаїв, Каракоруму. Памір — епігеосинклінальні й частково епіплатформові гори області кайнозойської складчастості Середземноморського геосинклінального поясу.

Точні межі Паміру є спірними[1]. Розташований головним чином у Горно-Бадахшанській області Таджикистану і провінції Бадахшан, Афганістан. На півночі межує з Тянь-Шанем по Алайській долині, Киргизстан. На півдні межує з Гіндукушем по Ваханському коридору в Афганістані та Гілгіт-Балтистан в Пакистані. На сході закінчується на кордоні з Китаєм або поширюється на Конгур Таг, який іноді включають до Куньлуню.

Найвища точка Паміру — гора Конгур (7649 м), знаходиться на території Китаю. Інші найвищі вершини такі:

  • Пік Ісмаїла Самані (7495 м) — він же пік Чон-тоо, Комунізму, Сталіна, Гармо. Відкритий в 1932 році. Названий спочатку Гармо, але це було помилково. Справжній пік Гармо знаходиться дещо південніше. Пізніше перейменований в пік Сталіна. З 1962 року — пік Комунізму. З 1999-го — сучасна назва.
  • Пік Абу Алі ібн Сіни (7165 м) — він же пік Леніна, пік Кауфмана. Відкритий в 1871 році. Названий спочатку на честь військового інженера Костянтина Кауфмана, учасника кримської війни та ініціатора географічних досліджень в Центральній Азії. У 1928 році перейменований на пік Леніна. У 2006 році перейменований на честь Авіценни.
  • Пік Істіклол — він же пік Авіценни, Революції. Відкритий у 1928 році. Названий спочатку піком Революції. Після здобуття Таджикистаном незалежності, у 2006 році перейменований на пік Незалежності (Істіклол).

За природними особливостями Памір поділяють на Західний і Східний. Західний Памір характеризується глибоко розчленованим високогірним рельєфом, висота піків сягає понад 7000 м. Східний Памір має згладжений рельєф, плоскі днища долин і улоговин на висоті 3500—4500 м. Хребти досягають понад 6000 м.

Є родовища гірського кришталю, рідкісних металів, ртуті, бору, олова, срібла тощо. Площа льодовиків становить понад 7515 км². Найбільший — льодовик Федченка, найдовший льодовик за межами Полярного регіону.

Памір — район високої сейсмічності.

Основні хребти ред.

 
Памір з літака. Таджикистан

Річки ред.

Озера ред.

Див. також ред.

Джерела ред.

  1. Згідно з Великою Радянською Енциклопедією «Питання про природні кордони Паміру є спірними. Зазвичай Памір вважається охоплює терен від Транс-Алайського хребта на півночі, Сарикольського хребта на схід, озеро Зоркуль, річку Памір, і верхів'я річки Пяндж на півдні, і меридіональну частину долини Пянджа на заході, на північному заході Памір включає в східну частину хребтів Петра Великого і Дарваз»

Література ред.

Посилання ред.