Паліашвілі Захарій Петрович

Заха́рій Петро́вич Паліашві́лі (також Паліяшвілі; груз. ზაქარია პეტრეს ძე ფალიაშვილი; 16 серпня 1871, Кутаїсі, Російська імперія — 6 жовтня 1933, Тифліс, СРСР) — грузинський композитор, педагог, громадський діяч. Один з найвідоміших представник грузинської класичної музики. Автор музики до сучасного Гімну Грузії.

Захарій Паліашвілі
груз. ზაქარია პეტრეს ძე ფალიაშვილი
Основна інформація
Повне ім'я груз. ზაქარია ფალიაშვილი
Дата народження 16 серпня 1871(1871-08-16)
Місце народження Кутаїсі
Дата смерті 6 жовтня 1933(1933-10-06) (62 роки)
Місце смерті Тіфліс
Поховання Тбілісі
Громадянство Грузія, СРСР і Російська імперія
Професія композитор
Освіта Московська консерваторія
Жанри опера
Нагороди
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився в сім'ї регента церковного хору. Це була унікальна родина: шестеро з 18 дітей стали професійними музикантами.

Музичну освіту здобув у школі при католицькому костелі, там навчився співу та грі на органі. Також брав уроки фортепіано у Ф. Мізандарі. Після переїзду сім'ї до Тбілісі займався в музичному училищі по класу валторни і вивчав теорію композиції у Н. Кленовського.

Закінчив Московську консерваторію по класу композиції у С. І. Танєєва. Був одним із засновників Грузинського філармонічного товариства, а також очолив хор, оркестр і музичну школу, які були створені при цьому товаристві в 1908—1917 роках.

1930—1931 очолював Тбіліську консерваторію.

У творчому доробку опери «Абесалом і Етері» (1919), «Даїсі» (1923), «Латавра» (1927), «Урочиста кантата» й інші твори.

Зібрав близько 300 грузинських народних пісень, частина з яких була опублікована 1910 року. Він також писав пісні та романси, вокально-інструментальні твори.

У 1937 році ім'я Захарія Паліашвілі присвоєне Грузинському театру опери й балету.

Після відновлення державної самостійності Грузії 1991 р., Центральний банк розмістив портрет композитора на грошовій одиниці ларі. А мотиви його опер були використані 2004 року для створення нового національного гімну Грузії.

В Україні опера «Абесалом і Етері» була вперше втілена грузинською постановочною групою на сцені Харківської опери (1931). Переклав лібрето Борис Тен. У 1971 році новаторська постановка цієї опери була здійснена С. Турчаком (диригент), Д. Смоличем (режисер) та Ф. Ніродом (художник-постановник) у Київському театрі опери та балету ім. Т. Г. Шевченка. Постановники та виконавці головних партій Г. Ципола (Етері), Я. Головчук (Абессалом), Д. Гнатюк та А. Мокренко (Мурман) у 1973 році були нагороджені Державною премією Грузинської РСР імені З. Паліашвілі[1].

Постановку «Даїсі» здійснили на київській сцені режисер В. Манзій разом з диригентом В. Пірадовим та грузинськими митцями —художником І. Гамрекелі та балетмейстером І. Сухішвілі. Переклав лібрето Микола Бажан. Прем'єра опери відбулася 1938 року[2].

Примітки ред.

  1. Станішевський Ю. Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка: історія і сучасність.— Київ: Музична Україна, 2002. — С. 284—285 : фот. — ISBN 966-95024-4-6
  2. Бажан М. Маловідомі мистецькі сторінки. — Київ: Криниця, 2014. — С. 759. — ISBN 978-966-2434-24-8

Джерела ред.