Палац Ілліча
Палац Ілліча — колишній культурно-освітній центр у Дніпрі, будинок культури заводу ім. Петровського. Вважається однією з найкращих у Радянському Союзі споруд у стилі конструктивізму[1][2] і є однією з найбільших будівель в Україні у цьому стилі. Збудований за проєктом Олександра Красносельського.
| Палац Ілліча | |
|---|---|
 Сучасний стан | |
| На честь | Ленін Володимир Ілліч |
| 48°28′29″ пн. ш. 34°59′38″ сх. д. / 48.47472° пн. ш. 34.99389° сх. д. | |
| Країна | Україна |
| Розташування | Дніпро |
| Колишні назви | Палац праці, Палац культури металістів Півдня[1] |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Архітектор | Олександр Красносельський |
| Дата початку спорудження | 5 серпня 1926 |
| Відкриття | 1932 |
| Стиль | конструктивізм |
| Призначення | палац культури |
| Адреса | проспект Сергія Нігояна, 47 |
| Проїзд | ст.метро Метробудівників |
  Палац Ілліча Палац Ілліча (Україна)  | |
 Палац Ілліча у Вікісховищі | |
Розташування ред.
Знаходиться у Чечелівському районі, на колишній Брянській площі, за адресою проспект Сергія Нігояна, 47. У 1903, 1905 і 1917 рр. Брянська площа була ареною багатотисячних мітингів робітників, під час Революції 1905 року тут знаходився фактичний центр «Чечелівської республіки».
Опис ред.
| Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2016) |
Історія ред.
Конкурс ред.
У 1925 р. трест Південсталь отримав дозвіл на будівництво Палацу праці в Катеринославі (Дніпрі). Того ж року влада оголосила всесоюзний конкурс на проєкт «Палацу праці». За підсумками конкурсу найкращі проєкти преміювали, але жоден не був визнаним придатним для реалізації через значну вартість, складнощі будівельних робіт і нестачу будівельних матеріалів[3].
Всі проєкти були виконані в конструктивістському стилі, за винятком проєкту Красносельського, який був поданий у класичному стилі. Але коли було обрано як архітектора будівлі Красносельського, він погодився за умови відрядження його до Москви та Ленінграду для вивчення нових досягнень архітектури, зокрема конструктивізму. Після повернення з відрядження, де на Красносельського найбільше справили враження проєкти Палацу праці в Москві[ru] роботи братів Весніних та Палацу культури ім. Горького в Ленінграді[ru], він створив новий проєкт, також у стилі конструктивізму.
Громадськість і влада зустріли новий проєкт досить критично, але він не погодився з новими вимогами і залишив проєктування. Тим не менш, будівництво Палацу в Дніпропетровську почали за проєктом Красносельського, Палац Ілліча став єдиною збудованою за проєктом Красносельського конструктивістською спорудою[1].
Будівництво ред.
5 серпня 1926 року відбулося урочисте закладання Палацу[3]
Відкриття відбулося у 1932 р., завершення будівництва приурочили до 15-річчя Жовтневої революції.
У 1935 р. до споруди почали прибудовувати новий великий театр, також за проєктом Красносельського. Театр був відкритий 1936 року, і до побудови театру опери і балету його сцена, яка вміщувала 1600 глядачів, була найбільшою в місті[2].
У роки німецької окупації в Палаці були влаштовані казарми і конюшні. Під час війни він був зруйнований, але згодом швидко відбудований. 18 грудня 1955 р., після реконструкції, був знову відкритий і його театр[2]
Період розквіту ред.
| Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2016) |
Занепад ред.
Після побудови оперного театру та палацу спорту «Метеор», значення Палацу Ілліча почало падати, зокрема через далеке від центру міста розташування. Тим не менш, на кінець 80-х років ХХ ст. у палаці працювало не менше ніж півтора десятка дитячих і дорослих творчих колективів, у яких брали участь близько 600 людей[4].
1997 року з палацу було переведено колектив Дніпровської обласної філармонії[4]. Останній раз палац культури функціонував за своїм прямим призначенням у 2000 році[2]. З того ж року припинилася фінансова підтримка, в 2002 році більшість колективів покинули палац[4].
Будівлю здавали в оренду і намагалися продати через аукціон, але покупців не знайшлося, зокрема через архітектурні особливості, що перешкоджають перепрофілюванню споруди[4].
Сучасний стан ред.
24 червня 2016 року палац Ілліча намагалися продати з аукціону, але торги не відбулися[5].
В листопаді 2017 року будівлю було продано за 7 875 000 грн. Нові власники — ТОВ «БЦ-Веста» пообіцяли зберегти будівлю[6].
Цікаві факти ред.
- Серед мешканців Дніпра поширена думка, що будівля палацу Ілліча збудована за формою серпа і молота. Певна подібність справді є, але невідомо, чи він був так спроєктований, чи так вийшло випадково[7].
- Тут в травні 1958 року Дніпропетровщині вручали Орден Леніна.
- У палаці Ілліча виступало багато відомих людей. Наприклад: Едіта П'єха, Йосип Кобзон, Валерій Леонтьєв, Алла Пугачова, Муслім Магомаєв, Софія Ротару, Махмуд Есамбаєв, Олексій Козлов з джаз-рок-ансамблем «Арсенал» та інші.
- У палаці Ілліча проходили важливі офіційні заходи, партійні конференції. Наприклад тут приймали офіційний візит М. С. Горбачова.
- Будівля є популярною серед дигерів.
Примітки ред.
- ↑ а б в Минуле і сучасне «Палацу металістів»
- ↑ а б в г Заброшенный ДК Ильича: самая большая сцена города пустует 12 лет
- ↑ а б Єкатеринославський Палац праці (Палац Ілліча), м. Дніпропетровськ
- ↑ а б в г ДК им. Ильича: от центра культурной жизни до пристанища диггеров
- ↑ Палац культури ім. Ілліча загальною площею 18802.30 кв. м., з усіма внутрішніми комунікаціями; Пам'ятник Леніну, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, буд. 47
- ↑ Палац Ілліча: продано! Нові власники обіцяють зберегти будівлю (uk-UA) . Процитовано 24 листопада 2017.
- ↑ Серед мешканців Дніпропетровська ходить легенда, що будинок палацу ім. Ілліча в плані споріднений із серпом та молотом gorod.dp.ua
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Палац Ілліча |
- Фестиваль «Конструкція»: як помирають будівлі // Громадське ТБ Дніпро. — 09.09.2015
- Врятувати палац Ілліча у Дніпрі прагнуть молоді активісти
- Міський сайт Дніпра: «Подвійний ювілей ДК Ілліча» (2016-08-05) (історія палацу)
|
Це незавершена стаття про Дніпро. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |