Палаузов Володимир Миколайович

політик (1851-1920)

Палаузов Володимир Миколайович (12(24) травня 1851, Одеса — 13 лютого 1920, там же) — правознавець болгарського походження, доктор права з 1885, професор з 1886.

Палаузов Володимир Миколайович
Народився 12 травня 1851(1851-05-12)
Помер 30 січня 1920(1920-01-30) (68 років)
Країна  Російська імперія
Діяльність політик, правник, Криміналіст, викладач університету
Галузь юриспруденція[1], криміналістика[1], кримінальне право[1] і Кримінально-процесуальне право[1][1]
Alma mater Рішельєвський ліцей і Імператорський Новоросійський університет[d]
Науковий ступінь Legum Doctord
Вчене звання професор
Науковий керівник Патлаєвський Іннокентій Устинович[2]
Знання мов російська[1]
Заклад Імператорський Новоросійський університет[d]
Членство Болгарська академія наук
Посада депутат Народних зборів Болгарії[d]

Життєпис ред.

Після закінчення Рішельєвського ліцею в Одесі поступив в 1868 році на юридичний факультет Новоросійського університету, який закінчив кандидатом права в 1872 році. Був залишений при університеті для приготування до професорської діяльності. Магістерську дисертацію «До питання про форму участі народного елемента в кримінальній юстиції» (в «Записках Імператорського Новоросійського Університету», том XX; окреме видання — Одеса, 1876) захистив у 1878 році. Під час російсько-турецької війни 1877—1878 років грав видну роль в справі цивільного управління в Болгарії, займав в країні різні посади, але в підсумку все ж повернувся до Одеси. У 1880 році був обраний доцентом, в 1884 році — екстраординарним професором кримінального права в Новоросійському університеті. У 1885 році став доктором кримінального права після захисту дисертації «Постановка питань присяжним засідателям по російському праву» (в «Записках Імператорського Новоросійського Університету», том XLIII, окреме видання — Одеса, 1885). У 1886 році був призначений ординарним професором кримінального права, а з 1887 року став викладати разом з кримінальним процесом і кримінальне право. Член-засновник Товариства правознавства і державних знань

Посилання ред.


  1. а б в г д е Czech National Authority Database
  2. Модзалевский Б. Л. Патлаевский, Иннокентий Иустинович // Русский биографический словарь / под ред. А. А. ПоловцовСПб: 1902. — Т. 13. — С. 378–379.