Пакошівка
Пакошівка (пол. Pakoszówka) — село в Польщі, у гміні Сянік Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Розташоване в середньому Бескиді. Населення — 945 осіб (2011[1]).
Село
 Координати 49°37′ пн. ш. 22°06′ сх. д. / 49.617° пн. ш. 22.100° сх. д.Координати: 49°37′ пн. ш. 22°06′ сх. д. / 49.617° пн. ш. 22.100° сх. д.
|
Назва ред.
Землі Пакошівки були заселені вже за давніх руських князів. 1370 р. Казимир надає положений в руській землі город (фортецю) Ряшів з цілим його округом (ліс!) зі всіми селами, свободами тощо якомусь Пакославові та його нащадкам.
Згадується 1390 р. (Akta grodzkie I ziemelne) «Pakossins de Pakoszowka» Пакош з Пакошівки — земський суддя Сяніцької землі. Дуже правдоподібно, що це є той сам Пакослав, що йому ці землі надав Казимир. Від імені дідича „Пакоша“ назване село. Ім'я Пакош походить від слов'янського імені Пакослав (Пак значить сильний, той сам корінь, що в староболгарській мові „паки“). Певне належав до тих панів, що прийшли на наші землі по Королі Казимирі. Ті землі тоді документи називали loca deserta — пусті (спустошені) місця — землі). Може був поляком, а може з Мадярщини, на що могло би вказувати закінчення імені на „ош“. Тоді з Мадярщини в тих сторонах поселились два брати Петро і Павло, що дали роди Балів (Балигород), Дуденовських, Юріївських. Син того Пакоша називається вже Пакошович Микола, внуки називаються вже Пакошевські.
Пакошівка лежить під горою «Ворочень», по польськи "Wrocien ". (Оповідають, що там жив лікар Вороч із жінкою). Один вершок на Ворочні називається «Патрія». З-під Ворочня витікають лісові води, джерела. Слово «Вороч» — правдоподібно зукраїнізоване старословянське «врач». Також між Пакошівкою та Костарівцями зі Страхотиною є потік і пасовисько «Русави», що вказувало би на українське походження. Легенда каже, що на тім місці колись було місто Русави, яке запалося під воду.
Історія ред.
В 14 ст. в Пакошівці були такі імена зглядно прізвища селян: 1) Гринь 2) Кліш 3) Мал 4) Ордин 5) Пах. Гринь — ім'я, що тоді може було і прізвищем, українське. Ім'я Григорій і досі часте в Пакошівці. Прізвище Кліш і досі є в сусідніх селах, наприклад у Дубрівці. Мал — це прізвище дотепер є у сусіднім Ялині, але здрібніле — Малик. Мал — старослов'янське, українське прізвище. Прізвище „Ордин“ вказує на походження від якоїсь орди кочівних племен, що поселені князями біля фортець (городів). Були післанцями, зв'язківцями. Їх пізніше звали ординець. Піх (пъхъ) — давнє укр. слово означало, що його власник відробляв „пішу“ панщину, бо не мав „тягла“. То прізвище збереглось у Пакошівці понад 500 років донині. Сьогодні його нащадки пишуться „Пішик“ — здрібніло, як і Малик. Деінде збереглось то прізвище в первісній своїй формі „Піх“.
На початку ХХ сторіччя у селі до Першої світової війни діяло українське руханкове товариство Січ[2].
На 01.01.1939 у селі було 900 жителів, з них 360 українців, 530 поляків і 10 євреїв[3].
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 474 | 105 | 310 | 59 |
| Жінки | 471 | 110 | 252 | 109 |
| Разом | 945 | 215 | 562 | 168 |
Видатні особистості ред.
Релігійні діячі ред.
- Йосафат (Коциловський) (1876–1947) — Блаженний священномученик, ЧСВВ, єпископ Перемишльський[5].
- Григорій Косар (1867–1918) — священик УГКЦ.
Письменники і поети ред.
- Володимир Марчак (1922-2016) — польський письменник і поет українського походження.
Примітки ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пакошівка
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ author., Трильовський, Петро,. Гей, там на горі "Січ" іде! : пропам'ятна книга "Січей". OCLC 62592038.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 75.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Прокуратура реабілітувала двох єпископів та трьох священиків УГКЦ, яких репресували в 1946-1947 роках
Посилання ред.
- Історія Лемківщини (Юліян Тарнович), т. 5 [1]
- Блаж. священномученик Йосафат Коциловський, ЧСВВ, єпископ Перемишльський [2]
- Місія Постуляційний Центр беатифікації УГКЦ [3]
- Пакошівка (пол. Pakoszówka) — село в середньому Бескиді [4]
- Ukrainiec w Polsce — Włodzimierz Marczak.txt [5] ISBN 83-909787-6-8 (пол.)
- http://view-through-ages.webnode.com.ua/rss/all.xml
- Бадяк Володимир. Наш владика: Життя та посмертні митарства перемишльського єпископа Йосафата Коциловського / Суспільно- культурне товариство Надсяння. — Л. : Вид-во Отців Василіян Місіонер, 2000. — 110с. : іл. — ISBN 966-02-1757-9.
| Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (липень 2013) |
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |