Вікіпедія

Очеретянка велика

вид птахів

Очеретя́нка вели́ка[1] (Acrocephalus arundinaceus) — птах родини очеретянкових. В Україні — гніздовий, перелітний вид.

Очеретянка велика
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Очеретянкові (Acrocephalidae)
Рід: Очеретянка (Acrocephalus)
Вид:
Очеретянка велика (A. arundinaceus)
Біноміальна назва
Acrocephalus arundinaceus
Ареал A. arundinaceus     Гніздування      Шляхи міграції      Зимування

Зовнішній вигляд ред.

Це найбільший птах серед очеретянок. Має розміри шпака — в середньому близько 19 см. Довжина тіла самця — 20-20,5 см; розмах крил — 28-30 см; довжина крила — 10 см; хвоста — 76-82 мм; дзьоба — 23-25 мм. Вага самця — 30-30,5 г.

Перша махова пір'їна великих очеретянок — гостра. Друга — коротша за третю і довша за четверту (але інколи дорівнює 3-й або навіть довша за неї). Вершина крила утворена 2-ю і 3-ю маховою пір'їною. Хвіст — ступінчастий, крайні рульові пір'їни на 8-11 мм коротші найдовших.

Верх тіла — рудувато-бурий, низ — білуватий. Крізь око проходить тонка світла смужка.

Голос великої очеретянки — різка трель: «Кар-р-ррась…кар-р-рась… Кар-р-рась…». Під час співу птах сидить на стеблі очерету збоку, вертикально.

Поширення ред.

Велика очеретянка поширена майже у всій Європі, в Західному Сибіру, в Середній Азії і на Далекому Сході. Це перелітний птах. В Євразії живе з квітня по вересень. В середині вересня відлітає на зимівлю до Субсахарської Африки.

Спосіб життя ред.

 
Яйця очеретянки
 
Яйце зозулі звичайної та яйця очеретянки великої (Тулузький музей)
Спів великої очеретянки (самця) на Святошинському ставку (Київ)

Гніздиться велика очеретянка в очереті, рідше — на вербах, прибережних кущах. Гніздо будує самка, самець лише супроводжує її в польоті за будівельними матеріалами. У очереті гніздо знаходиться за 60-120 см від води, міцно закріплене між кількома стеблами — так, щоб не могло ні опуститися вниз під тягарем пташенят, ні піднятися вгору під час повені.

Гніздо має вигляд товстостінного кошика. Його зовнішній діаметр — 10-12 см, висота — 20-30 см. Будівництво триває 8-10 днів. Самка використовує листя і стеблини різних прибережних рослин, рослинний пух, павутиння, інколи — обривки ниток, вірьовок і навіть шматків волосіні вудки. Всі ці матеріали самка щільно переплітає одне з іншими і зі стеблами, що підтримують гніздо. Дно кубла вистилає сухим дрібним листям, тоненькими стеблинками, корінцями, інколи — пташиними пір'їнками.

Кладка складається з 3-6 зеленувато-бурих яєць, які самка відкладає у другій половині травня. Розміри яєць — 21-25 на 15-16,5 мм. Через 2 тижні з'являються пташенята. На 11-12-й день життя вони вже не уміщаються в гнізді і вимушені сидіти на краю кубла. Ще через день-два — починають вивчати найближчі очеретяні чагарники. А приблизно через 3 тижні після появи на світ — лишають гніздо.

Великі очеретянки дуже рухливі, майже завжди дозволяють добре себе роздивитися, хоча близько до себе не підпускають[2].

Основна їжа великої очеретянки — жуки, бабки, мухи та інші комахи, які мешкають біля води. У пошуках корму птах ретельно вивчає кожну рослину в хащах очерету та інші прибережні чагарники. Нерідко шукає їжу також в кронах дерев, які ростуть біля водоймищ.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. ↑ Очеретянка велика// Про очеретянку на сайті «ЗООКЛУБ. Мегаенциклопедія про тварин»: zooclub.ru

Література ред.

  • Беме Р. Л., Кузнецов А. А. Птицы лесов и гор СССР: Полевой определитель. — 1981.
  • Птицы открытых и околоводных пространств СССР/ Р. Л. Бёме, A.A. Кузнецов. — М., 1983.
  • Растения и животные / К. Нидон, д-р И. Петерман, П. Шеффель, Б. Шайба. Перевод с нем. Н. В. Хмелевской. — М.: Мир, 1991.

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Очеретянка_велика&oldid=39635470