Вікіпедія

Очеретине (станція)

залізнична станція Лиманської дирекції Донецької залізниці
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Очеретине.

Очере́тине — вузлова вантажна залізнична станція 3-го класу Лиманської дирекції Донецької залізниці на перетині ліній Покровськ — Ясинувата-Пасажирська та Очеретине — Горлівка. Розташована в однойменному смт Покровського району Донецької області. Відстань до Желанної — 16 км, Авдіївки — 14 км), Новобахмутівки — 21 км.

Станція Очеретине

Покровськ — Ясинувата-Пасажирська
Очеретине — Горлівка
Донецька залізниця
Лиманська дирекція
смт Очеретине

Вокзал станції Очеретине
Вокзал станції Очеретине
Вокзал станції Очеретине
48°14′29″ пн. ш. 37°36′42″ сх. д. / 48.24139° пн. ш. 37.61167° сх. д. / 48.24139; 37.61167Координати: 48°14′29″ пн. ш. 37°36′42″ сх. д. / 48.24139° пн. ш. 37.61167° сх. д. / 48.24139; 37.61167
Рік відкриття 1880 (144 роки)
Колій 4
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Відстань до Києва, км 773
Відстань до Покровська, км 38
Відстань до Ясинуватої-Пасажирської, км 26
Відстань до Горлівки, км 41
Код станції 482708 ?
Код «Експрес-3» 2214041 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Мапа
Очеретине. Карта розташування: Донецька область
Очеретине
Очеретине
Очеретине на Вікісховищі

Історія ред.

Станція Очеретине отримала свою назву від балки Очеретиної, що розташована неподалік. Станція була відкрита разом із залізничною ділянкою Катерининської залізниці Синельникове — Ясинувата. У 1880-х роках XIX століття через станцію курсувала одна пара пасажирських (поштових) поїздів на добу, у 1890-х роках їх було вже 2-3 на добу, а у 1916—1917 роках — до 6 на добу. Втім, великих поселень, на кшталт околиць станції Желанна, в околицях станції Очеретине до революції не було; найбільшим було село Архангельське, що знаходилося за 3 версти на північний схід.

Станція Очеретине відома насамперед як пункт примикання залізниці на Трудову (Горлівку), яка була введена в експлуатацію у 1902 році. Двоколійну гілку від Попасної до Очеретине будувало акціонерне товариство Південно-Східних залізниць із метою вантажного обходу перевантаженого Дебальцевського вузлу. У 1901 році завершилася оренда Дебальцівського вузлу і відповідних колій вказаним товариством, і гілка перейшла до складу Катерининської залізниці. Відомча комісія, яка приймала готову гілку, визнала її як «зразок погано поміщеного капіталу» і закрила її для прямих вантажних сполучень. З гілки були зняті другі колії. До 1909 року вантажі цією залізницею рухались лише в місцевому сполученні; даних про пасажирське сполучення гілкою у 1902—1908 роках немає. До 1917 року на ділянці Очеретине — Горлівка курсувала одна пара пасажирських поїздів. Другу колію на залізниці Очеретине — Горлівка (Трудова) до Першої світової війни так і не відновили.

Станом на 1901 рік за 4 версти від станції Очеретине знаходився кам'яновугільний рудник Ривкінда й Бішлера, який знаходився в стадії будівництва. Геологічна розвідка знайшла в районі Очеретиного 7 робочих пластів вугілля потужністю 0,7…1,2 м. Передбачалося пройти 4 шахти, одну з яких — облаштувати паровим підйомом.

Після відкриття Горлівської гілки для прямого вантажного сполучення вантажообіг станції Очеретине збільшувався, в тому числі й за рахунок самої з'єднувальної гілки, для якої станція стала розпорядчою. Так, у 1909 році станція відправила майже 1,2 млн пудів різних вантажів, з них з Горлівської гілки — лише 83 тис. пудів. Прибуття вантажів на Очеретине склало 93 тис. пудів. У 1911 році відправлення по станції Очеретине досягло майже 1,5 млн пудів (з них 416 тис. пудів — з гілки), прибуття – 205 тис. пудів. У 1913 році — відповідно, більше 1,5 млн. пудів (з них 582 тис. пудів — з гілки) і 154 тис. пудів (з них 2 тис. пудів — на гілку).

У 1902 році станція Очеретине відправила лише 241 тис. пудів різних вантажів: ячмінь (145 тис. пудів), пшениця (94 тис. пудів), вугілля (2 тис. пудів). Прибуття вантажів складало 68 тис. пудів: вугілля (33 тис. пудів), лісові будматеріали (18 тис. пудів), сіль (8 тис. пудів), пшениця (4 тис. пудів), жито (2 тис. пудів), ячмінь (2 тис. пудів), дрова (1 тис. пудів). Вугілля, яке відправлялося, було «власного навантаження» по станції Очеретине. Вугілля, що у 1902 році було прийнято станцією Очеретине, цілком пішло на Горлівську гілку.

За даними путівника «По Катерининській залізниці» на лісову пристань, яку обладнали по станції для прийому ліса, а також декілька приватних будинків, які займали перекупники хліба. Крім того, станція відправляла пісок і вогнетривку глину, — їх видобували неподалік від Архангельського. Обсяги відправлення складали, відповідно, 500 і 900 вагонів щорічно. Неподалік від станції, у Василівській економії діяли кар'єр будівельного каміння і цегельно-черепичний завод.

Станом на 1917 рік колійний розвиток станції Очеретине складав 26 колій, з яких 2 головні і 7 тупикових. Північніше пасажирської будівлі, де зараз територія селища, розміщувався Трудівський парк із досить потужним колійним розвитком, — для прийому й відправлення вантажів Горлівської гілки. Серед споруд: пасажирська будівля, 3 пасажирські платформи (одна з них — для потягу Горлівської гілки, розміщувалась по діагоналі відносно пасажирської будівлі), крита й відкрита товарні платформи, пакгауз, водонапірна будівля, склад сипких вантажів, і звісно — орендні ділянки під склади вантажів. Штат працівників станції Очеретине складав 30 чоловік, з них: 1 навальник станції, 3 помічника начальника, 4 охоронці, 1 касир, 1 вагар, 9 сигналістів, 8 стрілочників, 2 конторщики.

Що стосується подальшої історії з'єднувальної гілки Очеретине — Горлівка (Трудова), після громадянської війни Наркомат шляхів сполучення СРСР визнав її подальшу експлуатацію недоцільною, і після 1925 року гілку було демонтовано. На початку 1930-х років було визначено, що відновлення гілки Очеретине — Горлівка доцільне лише за умови її одночасної електрифікації. У випадку відновлення гілки без електрифікації, передбачалося побудувати її від Горлівки або Микитівки до самої станції Гришине. Напередодні Другої світової війни, залізницю почали будувати заново, і до осені 1941 року звели ділянку Горлівка — Батманка. Остаточно вказану гілку було відновлено як двоколійну, й одночасно електрифіковано, у 1966 році.

Російсько-українська війна ред.

Через війну на сході України з 2014 року знов припинений наскрізний рух цією ділянкою.

 
Вокзал станції у липні 2023 року

23 березня 2022 року під час обстрілу російських окупантів зазнала руйнувань будівля вокзалу та залізнична інфраструктура. Від тоді станція тимчасово припинила роботу.

 
Вокзал станції після обстрілу 10 жовтня 2023 року

10 жовтня 2023 року вокзал Очеретиного був вдруге обстріляний російськими військами та опинився практично знищеним[1].

Пасажирське сполучення ред.

До російського вторгнення в Україну на станції зупинялися приміські поїзди сполученням Чаплине — Авдіївка та Авдіївка — Покровськ, регіональний електропоїзд № 826/825 Дніпро — Авдіївка[2][3].

З 14 грудня 2020 року на станції зупинявся нічний швидкий поїзд «Маяк» № 112/111-136/135 сполученням Київ — Авдіївка.

Примітки ред.

  1. ↑ Російські війська з «Ураганів» обстріляли Очеретине на Донеччині, загорівся залізничний вокзал. Суспільне. 10 жовтня 2023. Архів оригіналу за 10 жовтня 2023.
  2. ↑ Розклад руху поїздів по станції Очеретине на сайті poizdato.net
  3. ↑ Розклад руху приміських поїздів. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 січня 2016.

Джерела ред.

Посилання ред.

  Це незавершена стаття про залізничний транспорт.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Очеретине_(станція)&oldid=41013025