Очаківське гирло (Дністровський лиман)
Очаківське гирло — вузька протока в Одеській області, що з’єднувала Дністровський лиман і Чорне море, яка зникла у 1926 році під час сильного північно-східного шторму протягом однієї ночі. З тих пір не існує.
| Очаківське гирло (Дністровський лиман) | |
|---|---|
 | |
| Розташування | |
| Координати | 46°06′39″ пн. ш. 30°30′10″ сх. д. / 46.1108944° пн. ш. 30.50278° сх. д. |
| Прибережні країни |  Україна
|
| Море | Чорне море |
| Розміри | |
| Середня глибина | 2 м |
| Макс. глибина | 3-5 м |
| Довжина | 170-180 м |
| Ширина | 105-108 м |
| Річки | |
| Вливаються річки | Дністровський лиман |
| Інше | |
| Міста та поселення | Затока, Кароліно-Бугаз |
| Мапа | |
| |
Гідрографія ред.
За даними досліджень, проведених при будівництві залізничного мосту через Дністровсько-Цареградське гирло на початку 1950-х років середня глибина Очаківського гирла сягала 2 метрів при максимальній глибині 3-5 метрів. Ширина гирла становила 105-108 м, а довжина 170-180 м. В устьовій частині Очаківського гирла був розташований кам’янистий поріг глибиною до одного метра. [1]
У XIX ст. Очаківське гирло мало довжину 300 м, ширину до 170 м і максимальну глибину до 5,6 м (середню – 1,95 м) [2]
Історія ред.
У 1920-х роках для прокладки залізниці, яка мала зв’язати Одесу з Бесарабією Очаківське гирло штучно засипали, але під час зимових штормів гирло знову відкривалось, залізничний насип тут же відновлювали – так продовжувалось до 1926 року, коли протока перестала існувати через сильний нічний північно-східний шторм. [3]
Після зникнення гирла острів (о. Кароліни), який омивався водами Дністровського лиману, Чорного моря, Цареградського і Очаківського гирла перетворився на півострів (Бугазька коса). На місці, де знаходилось Очаківське гирло, утворився вузький піщаний насип між лиманом і морем, по якому було прокладено залізничну колію.
Під час будування мосту через Цареградське гирло в 1950-х роках Очаківське гирло було додатково засипане і з тих пір можна помітити його сліди лише зі сторони моря в Прибережній зоні, де збереглися ерозійні форми, створені потоком з гирла.[1]
Додатковому захисту від руйнації насипу під час сильних штормів сприяє кам’яна перешкода для захисту залізничного шляху.[4]
Примітки ред.
- ↑ а б М. Ш. Розенгурт. Исследование влияния зарегулированного стока р. Днестра на солевой режим Днестровского лимана. - К.: Наукова думка – 1971, c. 6(рос.)
- ↑ Н. А. Березницкая. Природные процессы в Днестровском лимане и на смежных элементах устьевой области Днестра // Вестник ОНУ, т.12, 2007, с.24 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 серпня 2017. Процитовано 6 липня 2013.
- ↑ Железные дороги-«призраки», мертвый вокзал и поезд-«бомбей». Архів оригіналу за 7 серпня 2013. Процитовано 6 липня 2013.
- ↑ Черноморские румбы. Международный морской альманах. Выпуск 7