Вікіпедія

Охорона здоров'я

Охорона здоров'я — галузь діяльності держави, метою якої є організація та забезпечення доступного медичного обслуговування населення. Охорона здоров'я – це ключовий елемент національної безпеки держави.[1]

Системи охорони здоров’я охоплюють різноманітні структури, організації та процеси, призначені для задоволення потреб населення в охороні здоров’я. Вони значно відрізняються від однієї країни до іншої під впливом таких факторів, як культура, політичний клімат, економічні ресурси та історичний контекст. Однак основною метою будь-якої системи охорони здоров’я є покращення здоров’я та благополуччя окремих осіб і громад шляхом надання своєчасної, ефективної та високоякісної медичної допомоги.[2][3][4][5]

Цілі системи охорони здоров'я ред.

Cистема охорони здоров’я повинна прагнути досягти наступних цілей[2][3][4][5][6][7][8]:

  • Універсальний доступ: забезпечення того, щоб усі люди, незалежно від їхнього соціально-економічного походження, мали доступ до основних медичних послуг.
  • Високоякісна медична допомога: надання безпечної та ефективної медичної допомоги, заснованої на доказах, яка відповідає потребам і очікуванням пацієнтів.
  • Економічна ефективність і стійкість: забезпечення надання медичних послуг у спосіб, який є фінансово стійким і забезпечує оптимальне співвідношення ціни та якості.
  • Догляд, орієнтований на пацієнта: надання пацієнтам можливості приймати обґрунтовані рішення щодо свого здоров’я та виховання культури спільного прийняття рішень між пацієнтами та постачальниками медичних послуг.
  • Профілактика та зміцнення здоров’я: сприяння здоровій поведінці та звичкам, зменшення факторів ризику захворювання та звернення до соціальних детермінант здоров’я з метою запобігання хворобам і покращення здоров’я населення.
  • Постійне вдосконалення та інновації: впровадження нових технологій, методів і процесів для підвищення якості, ефективності та результативності надання медичних послуг. (Див. Перспективні технології)
  • Справедливість у здоров’ї: зменшення розбіжностей у показниках здоров’я та доступі до медичної допомоги між різними групами населення.

Оптимізація систем охорони здоров’я має вирішальне значення для досягнення вищезазначених цілей, а також для забезпечення загального добробуту суспільства.

Принципи системи охорони здоров'я ред.

Cистема охорони здоров’я – це система, яка надає комплексну, високоякісну та доступну допомогу всім людям, одночасно сприяючи рівності в здоров’ї та забезпечуючи стійкість розвитку країни в цілому. В основі такої системи лежать такі принципи[5][7][9][10][11]:

Універсальний доступ ред.

Ідеальна система охорони здоров’я гарантує, що всі люди, незалежно від їхнього соціально-економічного статусу, раси, етнічного чи географічного розташування, мають доступ до основних медичних послуг. Це включає в себе профілактичну допомогу, первинну медичну допомогу, невідкладну допомогу, спеціалізовану допомогу, служби психічного здоров'я та довгостроковий догляд.[12]

Високоякісний догляд ред.

Система охорони здоров’я має надавати допомогу, яка базується на доказах, є безпечною, ефективною, своєчасною та відповідає потребам кожної людини. Високоякісний догляд передбачає постійний професійний розвиток, міждисциплінарну співпрацю та використання клінічних рекомендацій і найкращих практик для досягнення оптимальних результатів для здоров’я.

Економічна ефективність і стійкість ред.

Cистема охорони здоров’я врівноважує потребу у високоякісному обслуговуванні з необхідністю стримування витрат та ефективного розподілу ресурсів. Це включає заохочення економічно ефективних втручань, зменшення марнотратства та неефективності, а також забезпечення фінансової стійкості витрат на охорону здоров’я в довгостроковій перспективі.[13][14]

Догляд, орієнтований на пацієнта ред.

Послуги охорони здоров’я мають бути пристосовані для задоволення унікальних потреб, уподобань і цінностей кожного окремого пацієнта. Це передбачає спільне прийняття рішень, чітку комунікацію, культурну компетентність і зосередженість на автономії та гідності пацієнта.[15][16][17][18] (див. також Персоналізована медицина)

Профілактика та зміцнення здоров'я ред.

Система охорони здоров’я наголошує на важливості профілактики та зміцнення здоров’я для покращення загального стану здоров’я та попередження розвитку захворювань, чи запобігання їх прогресування та ускладнень. Це включає інвестування в ініціативи громадського здоров’я, медичну освіту та програми раннього виявлення та скринінгу.[19][20][21][22]

Постійне вдосконалення та інновації ред.

Прагнення до постійного вдосконалення та інновацій має вирішальне значення для ідеальної системи охорони здоров’я, щоб адаптуватися до мінливих потреб і нових викликів. Це вимагає постійних досліджень, оцінки та впровадження нових технологій, методів та протоколів лікування та моделей догляду для покращення надання послуг та результатів для пацієнтів.[23][24][25][26][27] (Див. також: Перспективні технології, Прискорення змін, Технологічна сингулярність, Удосконалення людини)

Справедливість у сфері охорони здоров'я ред.

Cистема охорони здоров’я сприяє забезпеченню рівності в охороні здоров’я, враховуючи соціальні детермінанти здоров’я та зменшуючи розбіжності в доступі, якості та результатах для маргіналізованих і недостатньо охоплених груп населення. Це передбачає цільове втручання, залучення громади та розробку політики, яка сприятиме соціальній справедливості та рівним можливостям для всіх людей для досягнення повного потенціалу здоров’я.[11][28]

Дотримуючись цих принципів, ідеальна система охорони здоров’я прагне оптимізувати здоров’я та благополуччя всіх людей, одночасно забезпечуючи доступність, ефективність і стійкість послуг для майбутніх поколінь.

Компоненти системи охорони здоров'я ред.

Система охорони здоров’я, зазвичай, складається з різних взаємопов’язаних компонентів, які функціонують разом, щоб надавати комплексну, високоякісну та доступну допомогу всім людям. Ці компоненти охоплюють широкий спектр аспектів, включаючи надання послуг, інфраструктуру, робочу силу та політику.[2][29]

Первинна медична допомога ред.

Первинна медична допомога є основою системи охорони здоров’я, надаючи основні послуги, такі як зміцнення здоров’я, профілактика захворювань, діагностика та лікування звичайних захворювань. Це перша точка контакту для пацієнтів і забезпечує безперервність лікування.[30][31] В Україні в рамках первинної медичної допомоги пацієнтів консультує сімейний лікар.

Докладніше: Первинна медико-санітарна допомога та Сімейна медицина

Вторинна та третинна допомога ред.

Вторинна (спеціалізована) медична допомога включає спеціалізовані послуги, що надаються медичними спеціалістами, такими як кардіологи чи офтальмологи, часто після направлення від первинної медичної допомоги. Третинна (високоспеціалізована) медична допомога належить до вузькоспеціалізованих і складних медичних послуг, як-от трансплантація органів чи нейрохірургічні операції, які зазвичай пропонуються у великих лікарнях або спеціалізованих центрах.[32][33][34][35]

Невідкладна допомога ред.

Невідкладна (швидка, екстрена) допомога є життєво важливою складовою системи охорони здоров’я, яка забезпечує оперативне надання медичної допомоги пацієнтам із невідкладними та загрозливими для життя станами. Це включає відділення невідкладної допомоги, станції та пункти швидкої допомоги, лікарів та персонал швидкої допомоги та автомобілі швидкої допомоги.[36][37][38][39]

Охорона психічного здоров'я ред.

Охорона психічного здоров’я зосереджена на профілактиці, діагностиці, лікуванні та лікуванні розладів психічного здоров’я. Система охорони здоров’я забезпечує доступність послуг психічного здоров’я на всіх рівнях, від первинної медичної допомоги до спеціалізованої психіатричної допомоги у психіатричних закладах.[40][41][42][43]

Медична реабілітація ред.

Послуги медичної реабілітації спрямовані на фізичні, психологічні та соціальні потреби осіб з травмам, хронічними захворюваннями або обмеженими можливостями, щоб допомогти їм відновити або зберегти свої функціональні здібності та покращити якість життя. Реабілітаційні послуги охоплюють широкий спектр втручань, включаючи фізіотерапію, фізичну терапію, регенеративну медицину, санітарно-курортне лікування, психологічну підтримку, психотерапію, мануальну терапію, адаптивний спорт, ерготерапію, логопедію, протезування, ортезування та допоміжні пристрої, і спеціальну освіту.[44][45][46][47]

Охорона здоров'я матері та дитини ред.

Охорона здоров'я матері та дитини зосереджена на здоров'ї та добробуті жінок, немовлят та дітей, надаючи такі послуги, як допологовий догляд, пологи, післяпологовий догляд, планування сім'ї, імунізація та програми раннього розвитку дітей. Задовольняючи унікальні потреби матерів і дітей у сфері охорони здоров’я, ці послуги сприяють покращенню загальних показників здоров’я населення, зменшенню диспропорцій і покращенню якості життя.[48][49][50][51]

Геріатрична допомога ред.

Геріатрична допомога спрямована на задоволення унікальних потреб у лікуванні людей похилого віку. Це включає в себе профілактичний догляд, лікування хронічних захворювань і надання послуг довгострокового догляду, таких як геріатричні пансіонати і догляд на дому.[52][53][54][55][56]

Паліативна допомога ред.

Паліативна допомога спрямована на покращення якості життя пацієнтів із серйозними захворюваннями шляхом купірування болю та інших симптомів, надання емоційної та духовної підтримки, психоделічної психотерапії, а також полегшення спілкування та прийняття рішень між пацієнтами, сім’ями та медичними працівниками.[57][58][59][60]

Догляд за зубами ред.

Стоматологічна допомога охоплює профілактику, діагностику та лікування хвороб та патологічних станів ротової порожнини, включаючи регулярні стоматологічні огляди, профілактичні заходи та відновлювальні процедури. Доступ до якісної стоматологічної допомоги є життєво важливим для підтримки гарного здоров’я ротової порожнини, що, у свою чергу, сприяє загальному добробуту, ефективній комунікації та здоровому харчуванню.[61][62][63][64][65]

Громадське здоров'я та профілактична медицина ред.

Служби громадського здоров’я та профілактичні послуги відіграють вирішальну роль в системі охорони здоров’я, зосереджуючись на втручаннях на рівні населення для запобігання захворюванням, зміцнення здоров’я та захисту суспільства від загроз здоров’ю. Ці послуги включають програми імунізації, контроль інфекційних захворювань, профілактику хронічних захворювань, медичну освіту та громадські ініціативи щодо охорони здоров’я. Усуваючи причини, що лежать в основі поганого здоров’я та невідповідності у стані здоров’я, медичні та профілактичні послуги сприяють загальному добробуту населення та зменшують навантаження на системи охорони здоров’я. Цей компонент також передбачає зусилля з підвищення обізнаності, надання інформації та заохочення до зміни поведінки для покращення результатів здоров’я та зменшення ризиків для здоров’я, зосереджуючись на таких сферах, як харчування, фізична активність, психічне благополуччя тощо.[66][67][21][68][69][70]

Докладніше: Громадське здоров'я, Профілактична медицина, Валеологія, Здоровий спосіб життя, Здорове харчування та Фізична культура

Біомедична інженерія та біомедицина ред.

Біомедична інженерія – це міждисциплінарна галузь інженерії та технології, яка поєднує біомедичні науки з інженерними принципами. Ця дисципліна охоплює широкі сфери, де біомедичні інженери залучені в медицину, регенеративну медицину та суміжні галузі, а також у розробку кращих продуктів і послуг. Дисципліна біомедичної інженерії - це швидкозмінна, міждисциплінарна сфера, що охоплює медицину, біологію, хімію, інженерію, нанотехнології та біоінформатику. Біоінженери розробляють інноваційні медичні гаджети, вакцини, засоби боротьби з хворобами, біологічні тканини з клітин та каркасів, робототехніку та алгоритми, які зміцнюють здоров’я людей у ​​всьому світі. Використання концепцій біомедичної інженерії призначене для вирішення проблем охорони здоров’я.[71][72][73][74]

Біомедицина є важливим компонентом сучасної охорони здоров’я, застосовуючи наукові принципи для розуміння хвороб, їх механізмів і варіантів лікування. Поєднуючи біологію, генетику, біохімію та технології, біомедицина відіграє ключову роль у медичних дослідженнях, розробці ліків та персоналізованих рішеннях для охорони здоров’я.[75][76][77][78]

Альтернативна медицина ред.

Альтернативна медицина охоплює різноманітні практики охорони здоров’я, методи лікування та продукти, які зазвичай не вважаються частиною традиційної медицини, наприклад акупунктура, хіропрактика, натуропатія, остеопатія, фітотерапія та інші. Методи та практики альтернативної медицини можуть використовуватись додатково до традиційного лікування (див. Інтегративна медицина) або замість них. Зростаючий інтерес до альтернативної медицини відображає бажання пацієнтів і постачальників медичних послуг досліджувати різні підходи до здоров’я та благополуччя, часто наголошуючи на цілісному догляді та профілактиці.[79][80][81][82]

Телемедицина та цифрове здоров'я ред.

Телемедицина та цифрові технології охорони здоров’я дозволяють проводити дистанційні консультації, моніторинг та лікування пацієнтів, розширюючи доступ до медичної допомоги та підвищуючи ефективність надання медичної допомоги. Ці інновації покращують доступ до медичної допомоги, особливо для тих груп населення, які недостатньо забезпечені послугами, і тих, хто проживає в сільській чи віддалених районах, а також підвищують ефективність надання медичної допомоги. Цифрові технології охорони здоров’я, такі як електронні медичні записи, мобільні програми охорони здоров’я та пристрої телемоніторингу, надають пацієнтам і постачальникам медичних послуг інформацію в режимі реального часу та дані на основі даних, щоб приймати інформовані рішення щодо догляду та сприяти кращим результатам для здоров’я.[83][84][85][86][87]

Медична освіта ред.

Медична освіта є важливою складовою системи охорони здоров'я. Вона охоплює весь процес навчання та підготовки медичних працівників, включаючи лікарів, медсестер та суміжних медичних працівників, для надання високоякісної допомоги пацієнтам. Медична освіта відіграє життєво важливу роль у забезпеченні того, щоб медичні працівники володіли необхідними знаннями, навичками та компетенціями для задоволення змінних потреб системи охорони здоров’я та населення, яке вона обслуговує.

Деякі ключові аспекти медичної освіти включають:

  • Середня медична освіта: заклади середньої медчної освіти навчають і тренують медсестер, фельдшерів, парамедиків та інші спеціальності, залежно від країни, задля надання високоякісної допомоги пацієнтам.
  • Вища медична освіта: цей етап передбачає початкову підготовку студентів-медиків, яка зазвичай веде до отримання медичної освіти (наприклад, Лікар-спеціаліст, MD, MBBS або DO). Вона охоплює знання з фундаментальних і клінічних наук, розвиток клінічних навичок і ранній доступ до догляду за пацієнтами через клінічні ротації.
  • Первинне підвищення кваліфікації (інтернатура, ординатура, резидентура): після закінчення вищої медичної освіти лікарі проходять подальше навчання за обраною спеціальністю за програмами. Цей етап передбачає клінічну практику під наглядом, де лікарі розвивають передові знання, навички та компетенції, необхідні для незалежної практики у відповідних галузях.
  • Післядипломна медична освіта: для тих, хто проходить спеціальну підготовку, стипендії забезпечують додаткову освіту та навчання в певній галузі знань у межах спеціальності. Стипендії представляють просунутий рівень медичної освіти, розроблений для лікарів, які завершили навчання в ординатурі та прагнуть подальшої спеціалізації в обраній галузі. Ці програми пропонують поглиблену освіту та практичне навчання, щоб допомогти лікарям набути досвіду в певній галузі своєї спеціальності, підвищуючи свої клінічні навички, знання та дослідницькі можливості. Стипендії можуть бути різними за тривалістю, як правило, від одного до трьох років, залежно від спеціальності та вимог програми.
  • Безперервна медична освіта: щоб підтримувати свою професійну компетентність і бути в курсі останніх наукових досліджень і досягнень медицини, медичні працівники беруть участь у безперервній освіті протягом усієї своєї кар’єри. Ця діяльність включає конференції, семінари, онлайн-курси, майстер-класи, самоосвіту, наукову періодику та інші освітні можливості.
  • Міжпрофесійна освіта: оскільки охорона здоров’я стає дедалі більш міждисциплінарною співпрацею, медична освіта також включає навчання міжпрофесійній співпраці, коли медичні працівники з різних дисциплін навчаються разом розвивати навички командної роботи та покращувати догляд за пацієнтами.

Медична освіта є ключовим компонентом системи охорони здоров’я, оскільки вона гарантує, що медичні працівники готові надавати пацієнтам високоякісну допомогу та сприяти постійному вдосконаленню та інноваціям у системі.[88][89][90]

Лікарі-фахівці з обробки даних, які поєднують клінічні знання з навичками обробки даних, відіграють ключову роль у використанні великих даних і передових технологій для покращення охорони здоров’я, схвалення технологій і формування цифрової політики охорони здоров’я. Ці професіонали потребують широкого спектру компетенцій, включаючи розуміння даних про здоров’я, епідеміологію, біостатистику, біоінформатику, інформатику, структуру безперервного вдосконалення охорони здоров’я, виклики соціально-технічної системи та передові навички міждисциплінарного спілкування. Однак підготовка клініцистів-фахівців із обробки даних є складною через складність даних, швидкий розвиток методів аналітики та відсутність інтеграції в традиційну медичну освіту, отже, освітні системи в усьому світі потребують коригування навчальних програм, щоб підготуватися до майбутніх досягнень медицини в цифрову еру.[91] (Див. також Доказова медицина)

Працівники охорони здоров'я ред.

Різноманітний і компетентний персонал охорони здоров’я, включаючи лікарів, медсестер, суміжних медичних працівників та адміністративний персонал, має важливе значення для надання високоякісної допомоги в системі охорони здоров’я. Постійне навчання та можливості професійного розвитку, міждисциплінарна співпраця та стратегії планування робочої сили гарантують, що медичні працівники готові відповідати потребам пацієнтів і спільнот, що постійно змінюються.[92][93][94][95][96]

Інфраструктура та заклади охорони здоров'я ред.

Добре розвинена інфраструктура охорони здоров’я, включаючи лікарні, клініки, діагностичні центри та аптеки, забезпечує доступність та ефективність медичних послуг. Наявність і розповсюдження цих закладів відіграють вирішальну роль у вирішенні розбіжностей у здоров’ї та задоволенні потреб різних груп населення. Система охорони здоров’я інвестує в модернізацію та підтримку інфраструктури охорони здоров’я для підтримки надання медичної допомоги та врахування прогресу в медичних технологіях.[97][98][99][100][101][102]

Фінансування охорони здоров'я та розподіл ресурсів ред.

Ссистема охорони здоров'я забезпечує стабільне фінансування та ефективний розподіл ресурсів. Це вимагає балансу між потребою у високоякісному лікуванні зі стримуванням витрат і справедливим розподілом послуг. Різні моделі фінансування, механізми розподілу ресурсів і структури оплати для постачальників медичних послуг сприяють фінансовій стабільності та ефективності системи. Завдяки пріоритетності медичної допомоги на основі цінностей та інвестуванню в профілактику та зміцнення здоров’я (див. Валеологія, Здоровий спосіб життя) система охорони здоров’я може оптимізувати результати здоров’я населення та зменшити власні довгострокові витрати.[103][104][105][106][107][108][109]

Політика охорони здоров'я та управління ред.

Ефективна політика охорони здоров’я та структури управління є ключовими для керівництва розробкою, впровадженням та оцінкою програм охорони здоров’я та забезпечення того, щоб система реагувала на потреби населення. Це включає встановлення та впровадження стандартів якості та безпеки, залучення зацікавлених сторін до процесів прийняття рішень та сприяння прозорості та підзвітності. Система охорони здоров’я сприяє міжнародній співпраці та інноваціям для вирішення спільних проблем охорони здоров’я та постійного покращення здоров’я та добробуту населення.[110][111][112][113][114]

Етапи розвитку охорони здоров'я ред.

  • Наказова медицина
  • Земська медицина
  • Міська медицина

Управління охорони здоров'я облдержадміністрації є обласним органом виконавчої влади, який забезпечує проведення у життя державної політики в галузі охорони здоров'я, а також несе відповідальність за стан і розвиток галузі.

Основними завданнями управління є:

Розроблення обґрунтованих пропозицій щодо реалізації державної політики в галузі охорони здоров'я; Координація та контроль за виконанням державних програм охорони здоров'я, зокрема профілактики захворювань, надання медико-санітарної допомоги; Організація надання державними та комунальними закладами охорони здоров'я гарантованої безоплатної медичної допомоги населенню; Організація надання медичної допомоги у невідкладних та екстремальних ситуаціях; Розроблення заходів щодо профілактики та зниження захворюваності, інвалідності та смертності населення; Організація в межах своїх повноважень підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації медичних і фармацевтичних працівників, удосконалення їх знань та практичних навичок. Управління охорони здоров'я відповідно до покладених на нього завдань:

Бере участь у реалізації державної політики в галузі охорони здоров'я; Забезпечує додержання установами і закладами охорони здоров'я, іншими підприємствами, установами, організаціями, що належать до сфери його управління, прав і свобод громадян угалузі охорони здоров'я; Здійснює цільові та перспективні програми охорони здоров'я, готує пропозиції щодо визначення пріоритетних напрямів розвитку охорони здоров'я, опрацьовує заходи, спрямовані на реформування галузі; Організовує та проводить акредитацію закладів охорони здоров'я сфери його управління; Здійснює координацію діяльності закладів охорони здоров'я, установ і закладів державної санітарно - епідеміологічної служби, що належать до сфери його управління, з питань діагностики, лікування і профілактики захворювань, формування здорового способу життя, охорони території області від занесення і поширення карантинних та інших інфекційних захворювань, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення; Організовує вивчення впливу довкілля на здоров'я людини, розробляє заходи, спрямованні на недопущення шкідливого впливу факторів довкілля на здоров'я людини, бере участь у визначенні напрямів та проведенні разом с центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування роботи із запобігання хворобам, а також зниження захворюваності, інвалідності та смертності населення; Вивчає, оцінює і прогнозує показники стану здоров'я населення; Здійснює організаційно- методичне керівництво та координацію роботи державної служби медицини катастроф; Забезпечує проведення медико - соціальної експертизи та надання реабілітаційної допомоги населенню; Реалізовує державну політику з питань гарантованого медикаментозного забезпечення населення; Координує забезпечення лікарськими засобами населення, визначає потребу в них, створює базу необхідних даних для вирішення питань інформування працівників закладів охорони здоров'я і населення про лікарські засоби та імунобіологічні препарати, дозволені до застосування; Забезпечує додержання встановленого порядку надання пільг щодо відпуску громадянам безоплатно, або на пільгових умовах медикаментів та імунобіологічних препаратів.

Форми організації системи охорони здоров'я ред.

Бевериджівська концепція ред.

Пріоритетне значення у фінансуванні охорони здоров'я мають кошти державного та місцевих бюджетів (50–90%). Застосовується у Великій Британії, Ірландії, Данії, Португалії, Італії, Іспанії, Греції.

Бюджетно-страхова (бісмарківська) концепція ред.

Фінансування охорони здоров'я відбувається переважно за рахунок коштів страхових фондів, створених державою за принципами соціального страхування (обов'язковість та солідарність).

Приватна система (приватно-страхова, ринкова, платна, американська модель) ред.

В основі має фінансування медичних послуг за рахунок коштів громадян та суб'єктів господарювання безпосередньо або через систему приватних страхових фондів.

Див. також ред.

Література ред.

Книги ред.

Журнали ред.

Статті ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Опалько В.В. Реформування системи охорони здоров'я в Україні // Вісник Черкаського університету Науковий журнал. — № 207, 2011
  2. ↑ а б в OpenAI (15.04.2023). Chat GPT v4.0. prompt: Hey. Imagine you are a medical doctor and Minister of Healthcare of Ukraine, and former Minister of Healthcare of Norway and Australia, with 40 years of experience and passion for Healthcare systems' optimization and wide knowledge in Health and Life sciences, Nutrition science, gerontology, Sports medicine, Internal Medicine, Preventive medicine, Personalized medicine and all perspective technologies and methods in medicine. You want to create an ideal Wikipedia page on Healthcare. What is its plan?... Thanks, Write the introduction.
  3. ↑ а б Etienne, Carissa; Asamoa-Baah, Anarfi; Evans, David B. (2010). The World health report: health systems financing: the path to universal coverage. Женева: Всесвітня організація охорони здоров'я. ISBN 978-92-4-156402-1. OCLC 676729081.
  4. ↑ а б Marmot, Michael; Allen, Jessica; Bell, Ruth; Bloomer, Ellen; Goldblatt, Peter (2012-09). WHO European review of social determinants of health and the health divide. The Lancet (англ.). Т. 380, № 9846. с. 1011—1029. doi:10.1016/S0140-6736(12)61228-8. Процитовано 15 квітня 2023.
  5. ↑ а б в Kruk, Margaret E.; Gage, Anna D.; Arsenault, Catherine; Jordan, Keely; Leslie, Hannah H.; Roder-DeWan, Sanam; Adeyi, Olusoji; Barker, Pierre; Daelmans, Bernadette (1 листопада 2018). High-quality health systems in the Sustainable Development Goals era: time for a revolution. The Lancet Global Health (English) . Т. 6, № 11. с. e1196—e1252. doi:10.1016/S2214-109X(18)30386-3. ISSN 2214-109X. PMC 7734391. PMID 30196093. Процитовано 15 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  6. ↑ Starfield, Barbara; Shi, Leiyu; Macinko, James (2005-09). Contribution of Primary Care to Health Systems and Health. The Milbank Quarterly (англ.). Т. 83, № 3. с. 457—502. doi:10.1111/j.1468-0009.2005.00409.x. ISSN 0887-378X. PMC 2690145. PMID 16202000. Процитовано 15 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  7. ↑ а б Berwick, Donald M.; Nolan, Thomas W.; Whittington, John (2008-05). The Triple Aim: Care, Health, And Cost. Health Affairs (англ.). Т. 27, № 3. с. 759—769. doi:10.1377/hlthaff.27.3.759. ISSN 0278-2715. Процитовано 15 квітня 2023.
  8. ↑ Kruk, Margaret E.; Gage, Anna D.; Arsenault, Catherine; Jordan, Keely; Leslie, Hannah H.; Roder-DeWan, Sanam; Adeyi, Olusoji; Barker, Pierre; Daelmans, Bernadette (1 листопада 2018). High-quality health systems in the Sustainable Development Goals era: time for a revolution. The Lancet Global Health (English) . Т. 6, № 11. с. e1196—e1252. doi:10.1016/S2214-109X(18)30386-3. ISSN 2214-109X. PMC 7734391. PMID 30196093. Процитовано 15 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  9. ↑ Lerberghe, W. van (2008). The world health report 2008 : primary health care : now more than ever. Geneva, Switzerland: World Health Organization. ISBN 978-92-4-068339-6. OCLC 291090718.
  10. ↑ Institute of Medicine. Committee on Quality of Health Care in America (2001). Crossing the quality chasm : a new health system for the 21st century. Washington, D.C.: National Academy Press. ISBN 0-309-51193-3. OCLC 52788638.
  11. ↑ а б Marmot, Michael; Friel, Sharon; Bell, Ruth; Houweling, Tanja AJ; Taylor, Sebastian (2008-11). Closing the gap in a generation: health equity through action on the social determinants of health. The Lancet (англ.). Т. 372, № 9650. с. 1661—1669. doi:10.1016/S0140-6736(08)61690-6. Процитовано 17 квітня 2023.
  12. ↑ Gulliford, Martin; Morgan, Myfanwy (2013). Access to health care (вид. 2nd). New York: Routledge. ISBN 978-1-135-28254-7. OCLC 846494895.
  13. ↑ Husereau, Don; Drummond, Michael; Petrou, Stavros; Carswell, Chris; Moher, David; Greenberg, Dan; Augustovski, Federico; Briggs, Andrew H.; Mauskopf, Josephine (2013-03). Consolidated Health Economic Evaluation Reporting Standards (CHEERS)—Explanation and Elaboration: A Report of the ISPOR Health Economic Evaluation Publication Guidelines Good Reporting Practices Task Force. Value in Health (англ.). Т. 16, № 2. с. 231—250. doi:10.1016/j.jval.2013.02.002. Процитовано 17 квітня 2023.
  14. ↑ Husereau, Don; Drummond, Michael; Augustovski, Federico; de Bekker-Grob, Esther; Briggs, Andrew H.; Carswell, Chris; Caulley, Lisa; Chaiyakunapruk, Nathorn; Greenberg, Dan (2022-12). Consolidated Health Economic Evaluation Reporting Standards 2022 (CHEERS 2022) statement: updated reporting guidance for health economic evaluations (PDF). BMC Medicine (англ.). Т. 20, № 1. с. 23. doi:10.1186/s12916-021-02204-0. ISSN 1741-7015. PMC 8753858. PMID 35022047. Процитовано 17 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  15. ↑ Epstein, R. M.; Street, R. L. (1 березня 2011). The Values and Value of Patient-Centered Care. The Annals of Family Medicine (англ.). Т. 9, № 2. с. 100—103. doi:10.1370/afm.1239. ISSN 1544-1709. PMC 3056855. PMID 21403134. Процитовано 17 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  16. ↑ Rathert, Cheryl; Wyrwich, Mary D.; Boren, Suzanne Austin (2013-08). Patient-Centered Care and Outcomes: A Systematic Review of the Literature. Medical Care Research and Review (англ.). Т. 70, № 4. с. 351—379. doi:10.1177/1077558712465774. ISSN 1077-5587. Процитовано 17 квітня 2023.
  17. ↑ Kuipers, Sanne Jannick; Cramm, Jane Murray; Nieboer, Anna Petra (2019-12). The importance of patient-centered care and co-creation of care for satisfaction with care and physical and social well-being of patients with multi-morbidity in the primary care setting. BMC Health Services Research (англ.). Т. 19, № 1. с. 13. doi:10.1186/s12913-018-3818-y. ISSN 1472-6963. PMC 6323728. PMID 30621688. Процитовано 17 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  18. ↑ Edgman-Levitan, Susan; Schoenbaum, Stephen C. (2021-12). Patient-centered care: achieving higher quality by designing care through the patient’s eyes. Israel Journal of Health Policy Research (англ.). Т. 10, № 1. с. 21. doi:10.1186/s13584-021-00459-9. ISSN 2045-4015. PMC 7934513. PMID 33673875. Процитовано 17 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  19. ↑ Koh, Howard K.; Sebelius, Kathleen G. (30 вересня 2010). Promoting Prevention through the Affordable Care Act. New England Journal of Medicine (англ.). Т. 363, № 14. с. 1296—1299. doi:10.1056/NEJMp1008560. ISSN 0028-4793. Процитовано 17 квітня 2023.
  20. ↑ Fowler, Terri; Garr, David; Mager, Natalie Di Pietro; Stanley, Joan (23 березня 2020). Enhancing primary care and preventive services through Interprofessional practice and education. Israel Journal of Health Policy Research. Т. 9, № 1. с. 12. doi:10.1186/s13584-020-00371-8. ISSN 2045-4015. PMC 7092466. PMID 32204734. Процитовано 17 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  21. ↑ а б Prabhakaran, D.; Anand, Shuchi; Srinath Reddy, K. (2023). Public health approach to cardiovascular disease prevention & management (вид. First edition). Boca Raton, FL. ISBN 978-1-003-35268-6. OCLC 1350246733.
  22. ↑ Alivia, Mauro; Guadagni, Paola; Roberti di Sarsina, Paolo (1 грудня 2011). Towards salutogenesis in the development of personalised and preventive healthcare. EPMA Journal (англ.). Т. 2, № 4. с. 381—384. doi:10.1007/s13167-011-0131-9. ISSN 1878-5085. PMC 3405411. PMID 23194324. Процитовано 17 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  23. ↑ Grossmann, Claudia; Powers, Brian; McGinnis, J. Michael (2011). Digital infrastructure for the learning health system : the foundation for continuous improvement in health care : workshop series summary. Washington, D.C.: National Academies Press. ISBN 978-0-309-15417-8. OCLC 762137021.
  24. ↑ Kelly, Christopher J.; Young, Antony J. (1 червня 2017). Promoting innovation in healthcare. Future Hosp J (англ.). Т. 4, № 2. с. 121—125. doi:10.7861/futurehosp.4-2-121. ISSN 2055-3323. PMC 6502619. PMID 31098448. Процитовано 17 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  25. ↑ Linderman, Stephen W.; Appukutty, Abhinav J.; Russo, Mario V.; Shah, Aadit P.; Javaherian, Kavon (2020-10). Advancing healthcare technology education and innovation in academia. Nature Biotechnology (англ.). Т. 38, № 10. с. 1213—1217. doi:10.1038/s41587-020-0689-7. ISSN 1546-1696. Процитовано 17 квітня 2023.
  26. ↑ Flessa, Steffen; Huebner, Claudia (2021-01). Innovations in Health Care—A Conceptual Framework. International Journal of Environmental Research and Public Health (англ.). Т. 18, № 19. с. 10026. doi:10.3390/ijerph181910026. ISSN 1660-4601. PMC 8508443. PMID 34639328. Процитовано 17 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  27. ↑ 5 innovations that are revolutionizing global healthcare. World Economic Forum (англ.). Процитовано 17 квітня 2023.
  28. ↑ Jensen, N.; Kelly, A. H.; Avendano, M. (4 березня 2022). Health equity and health system strengthening – Time for a WHO re-think. Global Public Health. Т. 17, № 3. с. 377—390. doi:10.1080/17441692.2020.1867881. ISSN 1744-1692. PMC 8820375. PMID 33427084. Процитовано 17 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  29. ↑ World Health Organization (2010). Monitoring the building blocks of health systems : a handbook of indicators and their measurement strategies (PDF). Geneva: World Health Organization. ISBN 978-92-4-156405-2. OCLC 707253540.
  30. ↑ Kringos, Dionne S.; Boerma, W. G. W.; Hutchinson, Allen; Saltman, Richard B.; European Observatory on Health Systems and Policies (2015). Building primary care in a changing Europe. Copenhagen. ISBN 978-92-890-5031-9. OCLC 1121045958.
  31. ↑ Starfield, Barbara; Shi, Leiyu; Macinko, James (2005-09). Contribution of Primary Care to Health Systems and Health. The Milbank Quarterly (англ.). Т. 83, № 3. с. 457—502. doi:10.1111/j.1468-0009.2005.00409.x. ISSN 0887-378X. PMC 2690145. PMID 16202000. Процитовано 28 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  32. ↑ Pathmanathan, Indra; Lum, Milton; Zaini, Anuar (2021). Tan, David T.; Pathmanathan, Indra; Martins, Jo. M.; Allotey, Pascale; Lim, Shiang Cheng (ред.). Health Service Delivery: Secondary and Tertiary Care. Systems Thinking Analyses for Health Policy and Systems Development: A Malaysian Case Study. Cambridge: Cambridge University Press. с. 116—171. doi:10.1017/9781108954846.008. ISBN 978-1-108-84520-5.
  33. ↑ Pygott, Naomi; Hartley, Alex; Seregni, Francesca; Ford, Tamsin J.; Goodyer, Ian M.; Necula, Andreea; Banu, Arina; Anderson, Joanna K. (20 березня 2023). Research Review: Integrated healthcare for children and young people in secondary/tertiary care – a systematic review. Journal of Child Psychology and Psychiatry (англ.). с. jcpp.13786. doi:10.1111/jcpp.13786. ISSN 0021-9630. Процитовано 28 квітня 2023.
  34. ↑ Jones, Janet E.; Damery, Sarah L.; Phillips, Katherine; Retzer, Ameeta; Nayyar, Pamela; Jolly, Kate (3 черв. 2022 р.). Real-time remote outpatient consultations in secondary and tertiary care: A systematic review of inequalities in invitation and uptake. PLOS ONE (англ.). Т. 17, № 6. с. e0269435. doi:10.1371/journal.pone.0269435. ISSN 1932-6203. PMC 9165897. PMID 35657995. Процитовано 28 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  35. ↑ Foley, William James (17 жовтня 2017). Building Networks: An Integrated approach to primary secondary and tertiary care (амер.). Т. 17, № 5. с. A572. doi:10.5334/ijic.3892. Процитовано 28 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  36. ↑ Emergency care. www.who.int (англ.). Процитовано 28 квітня 2023.
  37. ↑ The Importance of Emergency Care. International Federation for Emergency Medicine (англ.). Процитовано 28 квітня 2023.
  38. ↑ Walsh, Anna; Bodaghkhani, Elnaz; Etchegary, Holly; Alcock, Lindsay; Patey, Christopher; Senior, Dorothy; Asghari, Shabnam (11 серпня 2022). Patient-centered care in the emergency department: a systematic review and meta-ethnographic synthesis. International Journal of Emergency Medicine. Т. 15, № 1. с. 36. doi:10.1186/s12245-022-00438-0. ISSN 1865-1380. PMC 9367087. PMID 35953783. Процитовано 28 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  39. ↑ Shanahan, Thomas; Risko, Nicholas; Razzak, Junaid; Bhutta, Zulfiqar (22 листопада 2018). Aligning emergency care with global health priorities. International Journal of Emergency Medicine. Т. 11, № 1. с. 52. doi:10.1186/s12245-018-0213-8. ISSN 1865-1380. PMC 6326121. PMID 31179932. Процитовано 28 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  40. ↑ World Health Organization; World Health Organization. Mental Health Evidence and Research Team (2018). Mental health atlas 2017. Geneva, Switzerland. ISBN 92-4-151401-9. OCLC 1053843822.
  41. ↑ Patel, Vikram; Saxena, Shekhar (6 лютого 2014). Transforming Lives, Enhancing Communities — Innovations in Global Mental Health. New England Journal of Medicine (англ.). Т. 370, № 6. с. 498—501. doi:10.1056/NEJMp1315214. ISSN 0028-4793. Процитовано 28 квітня 2023.
  42. ↑ Carbonell, Ángela; Navarro‐Pérez, José‐Javier; Mestre, Maria‐Vicenta (2020-09). Challenges and barriers in mental healthcare systems and their impact on the family: A systematic integrative review. Health & Social Care in the Community (англ.). Т. 28, № 5. с. 1366—1379. doi:10.1111/hsc.12968. ISSN 0966-0410. Процитовано 28 квітня 2023.
  43. ↑ International Journal of Mental Health Systems. BioMed Central (англ.). Процитовано 28 квітня 2023.
  44. ↑ Sivan, Manoj; Phillips, Margaret; Baguley, Ian; Nott, Melissa (2019). Oxford handbook of rehabilitation medicine (вид. Third edition). Oxford. ISBN 978-0-19-182738-9. OCLC 1117469190.
  45. ↑ Stucki, G; Bickenbach, J; Gutenbrunner, C; Melvin, J (2018). Rehabilitation: The health strategy of the 21st century. Journal of Rehabilitation Medicine (англ.). Т. 50, № 4. с. 309—316. doi:10.2340/16501977-2200. ISSN 1650-1977. Процитовано 29 квітня 2023.
  46. ↑ Contribution of the scientific field of Physical and Rehabilitation Medicine to improvements in health-related rehabilitation at all levels of the healthcare system: A discussion paper. www.medicaljournals.se. doi:10.2340/16501977-2773. PMC 8814839. PMID 33252697. Процитовано 29 квітня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  47. ↑ World report on disability. www.who.int (англ.). ВООЗ. Процитовано 29 квітня 2023.
  48. ↑ World Health Organization; UNICEF; United Nations. Department of Economic and Social Affairs. Population Division; World Bank (2015). Trends in maternal mortality : 1990 to 2015 : estimates by WHO, UNICEF, UNFPA, World Bank Group and the United Nations Population Division. Geneva, Switzerland. ISBN 9789241565141. OCLC 951230114.
  49. ↑ Maternal and Child Health Journal. Springer (англ.). Процитовано 28 квітня 2023.
  50. ↑ Journal of Maternal and Child Health. thejmch.com. Процитовано 28 квітня 2023.
  51. ↑ Black, Robert; Laxminarayan, Ramanan; Temmerman, Marleen; Walker, Neff, ред. (11 квітня 2016). Disease Control Priorities, Third Edition (Volume 2): Reproductive, Maternal, Newborn, and Child Health (англ.). The World Bank. doi:10.1596/978-1-4648-0348-2_ch14. ISBN 978-1-4648-0348-2.
  52. ↑ Powers, James S. (2021-03). Geriatric Care Models. Geriatrics (англ.). Т. 6, № 1. с. 6. doi:10.3390/geriatrics6010006. ISSN 2308-3417. PMC 7838773. PMID 33445434. Процитовано 28 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  53. ↑ Krause, Katherine E.; Kokorelias, Kristina M.; Sinha, Samir K. (30 серпня 2022). A systematic review and qualitative analysis of geriatric models of care for rural and remote populations. www.rrh.org.au (англ.). doi:10.22605/rrh7486. Процитовано 28 квітня 2023.
  54. ↑ Fulmer, Terry; Reuben, David B.; Auerbach, John; Fick, Donna Marie; Galambos, Colleen; Johnson, Kimberly S. (1 лютого 2021). Actualizing Better Health And Health Care For Older Adults: Commentary describes six vital directions to improve the care and quality of life for all older Americans. Health Affairs (англ.). Т. 40, № 2. с. 219—225. doi:10.1377/hlthaff.2020.01470. ISSN 0278-2715. Процитовано 28 квітня 2023.
  55. ↑ Flaherty, Joseph H.; Rodin, Miriam B.; Morley, John E. (2022-03). Changing Hospital Care For Older Adults: The Case for Geriatric Hospitals in the United States. Gerontology and Geriatric Medicine (англ.). Т. 8. с. 233372142211090. doi:10.1177/23337214221109005. ISSN 2333-7214. PMC 9260589. PMID 35813982. Процитовано 28 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  56. ↑ Tavares, Jéssica; Santinha, Gonçalo; Rocha, Nelson P. (2021-01). Age-Friendly Health Care: A Systematic Review. Healthcare (англ.). Т. 9, № 1. с. 83. doi:10.3390/healthcare9010083. ISSN 2227-9032. PMC 7830866. PMID 33561084. Процитовано 28 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  57. ↑ Всесвітня організація охорони здоров'я (2014). Strengthening of palliative care as a component of integrated treatment within the continuum of care (англ.). № EB134.R7. Процитовано 28 квітня 2023.
  58. ↑ Collins, Anna; Brown, Julia E. H.; Mills, Jason; Philip, Jennifer (2021-03). The impact of public health palliative care interventions on health system outcomes: A systematic review. Palliative Medicine (англ.). Т. 35, № 3. с. 473—485. doi:10.1177/0269216320981722. ISSN 0269-2163. Процитовано 28 квітня 2023.
  59. ↑ Gonzalez-Jaramillo, Valentina; Fuhrer, Valérie; Gonzalez-Jaramillo, Nathalia; Kopp-Heim, Doris; Eychmüller, Steffen; Maessen, Maud (2021-08). Impact of home-based palliative care on health care costs and hospital use: A systematic review. Palliative & Supportive Care (англ.). Т. 19, № 4. с. 474—487. doi:10.1017/S1478951520001315. ISSN 1478-9515. Процитовано 28 квітня 2023.
  60. ↑ Public Health Research in Palliative Care: Towards Solutions for Global Challenges. Palliative Care and Social Practice (англ.). Т. 15. 2021-01. с. 263235242110037. doi:10.1177/26323524211003703. ISSN 2632-3524. PMC 8058784. Процитовано 28 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  61. ↑ Petersen, Poul Erik; Ogawa, Hiroshi (2005-12). Strengthening the Prevention of Periodontal Disease: The WHO Approach. Journal of Periodontology (англ.). Т. 76, № 12. с. 2187—2193. doi:10.1902/jop.2005.76.12.2187. ISSN 0022-3492. Процитовано 28 квітня 2023.
  62. ↑ Ghoneim, Abdulrahman; Ebnahmady, Arezoo; D’Souza, Violet; Parbhakar, Kamini Kaura; He, Helen; Gerbig, Madeline; Singhal, Sonica; Quiñonez, Carlos (23 грудня 2022). The impact of dental care programs on healthcare system and societal outcomes: a scoping review. BMC Health Services Research. Т. 22, № 1. с. 1574. doi:10.1186/s12913-022-08951-x. ISSN 1472-6963. PMC 9780625. PMID 36564768. Процитовано 28 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  63. ↑ Mazur, I. P.; Vakhnenko, O. M.; Rybachuk, A. V.; Mazur, P. V. (25 вересня 2021). Аналіз основних показників стоматологічної допомоги в Україні за 2020 рік. Oral and General Health (укр.). Т. 2, № 3. с. 32—38. doi:10.22141/ogh.2.3.2021.240727. ISSN 2709-7560. Процитовано 28 квітня 2023.
  64. ↑ Malkiewicz, K.; Malkiewicz, E.; Eaton, K. A.; Widström, E. (2016-10). The healthcare system and the provision of oral healthcare in European Union Member States. Part 6: Poland. British Dental Journal (англ.). Т. 221, № 8. с. 501—507. doi:10.1038/sj.bdj.2016.780. ISSN 1476-5373. Процитовано 28 квітня 2023.
  65. ↑ Song, Youngha; Santiago, Pedro; Nair, Rahul; Cho, Hyun-Jae; Brennan, David (2023). Dental service sector and patient-reported oral health outcomes: Modification by trust in dentists. Frontiers in Public Health. Т. 11. doi:10.3389/fpubh.2023.1090911. ISSN 2296-2565. PMC 10050452. PMID 37006560. Процитовано 28 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  66. ↑ Fowler, Terri; Garr, David; Mager, Natalie Di Pietro; Stanley, Joan (23 березня 2020). Enhancing primary care and preventive services through Interprofessional practice and education. Israel Journal of Health Policy Research. Т. 9, № 1. с. 12. doi:10.1186/s13584-020-00371-8. ISSN 2045-4015. PMC 7092466. PMID 32204734. Процитовано 28 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  67. ↑ Editors: Norman J. Temple, Ted Wilson, David R. Jacobs, Jr., George A. Bray (2023). NUTRITIONAL HEALTH: strategies for disease prevention. Springer, Humana. ISBN 3-031-24662-4. OCLC 1366124249.
  68. ↑ Humphries, Debbie L.; Scott, Marilyn E.; Vermund, Sten H. (2021). Nutrition and infectious diseases: shifting the clinical paradigm. Cham. ISBN 978-3-030-56913-6. OCLC 1228650322.
  69. ↑ Marmot, Michael; Wilkinson, Richard G. (2006). Social determinants of health (вид. Second edition). Oxford. ISBN 978-0-19-856589-5. OCLC 62132295.
  70. ↑ Frieden, Thomas R. (2010-04). A Framework for Public Health Action: The Health Impact Pyramid. American Journal of Public Health (англ.). Т. 100, № 4. с. 590—595. doi:10.2105/AJPH.2009.185652. ISSN 0090-0036. PMC 2836340. PMID 20167880. Процитовано 28 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  71. ↑ Javaid, Mohd; Haleem, Abid; Singh, Ravi Pratap; Suman, Rajiv (1 березня 2023). Sustaining the healthcare systems through the conceptual of biomedical engineering: A study with recent and future potentials. Biomedical Technology. Т. 1. с. 39—47. doi:10.1016/j.bmt.2022.11.004. ISSN 2949-723X. Процитовано 31 грудня 2023.
  72. ↑ Paul, Sudip, ред. (2019). Biomedical Engineering and its Applications in Healthcare (англ.). Singapore: Springer Singapore. doi:10.1007/978-981-13-3705-5. ISBN 978-981-13-3704-8.
  73. ↑ Lanier, Olivia L.; Green, Mykel D.; Barabino, Gilda A.; Cosgriff-Hernandez, Elizabeth (13 жовт. 2022 р.). Ten simple rules in biomedical engineering to improve healthcare equity. PLOS Computational Biology (англ.). Т. 18, № 10. с. e1010525. doi:10.1371/journal.pcbi.1010525. ISSN 1553-7358. PMC 9560067. PMID 36227840. Процитовано 31 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  74. ↑ Miller, Michael I.; Brightman, Andrew O.; Epstein, Frederick H.; Grande-Allen, K. Jane; Green, Jordan J.; Haase, Eileen; Laurencin, Cato T.; Logsdon, Elizabeth; Mac Gabhann, Feilim (2023-01). BME 2.0: Engineering the Future of Medicine. BME Frontiers (англ.). Т. 4. doi:10.34133/bmef.0001. ISSN 2765-8031. PMC 10530648. PMID 37849657. Процитовано 31 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  75. ↑ Moses, Hamilton; Martin, Joseph B. (10 лютого 2011). Biomedical Research and Health Advances. New England Journal of Medicine (англ.). Т. 364, № 6. с. 567—571. doi:10.1056/NEJMsb1007634. ISSN 0028-4793. Процитовано 31 грудня 2023.
  76. ↑ Paquette, Jean-Sébastien; Zomahoun, Hervé Tchala Vignon; Diendere, Ella; Lavertu, Gardy; Rheault, Nathalie; Toi, Alfred Kodjo; Leblond, Mathilde; Audet-Walsh, Étienne; Beaulieu, Marie-Claude (18 травня 2022). Collaboration between biomedical research and community-based primary health care actors in chronic disease management: a scoping review. Translational Medicine Communications (англ.). Т. 7, № 1. doi:10.1186/s41231-022-00114-8. ISSN 2396-832X. Процитовано 31 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  77. ↑ Rahman, M. Masudur; Ghoshal, Uday C.; Ragunath, Krish; Jenkins, Gareth; Rahman, Mesbahur; Edwards, Cathryn; Hasan, Mahmud; Taylor-Robinson, Simon D (2020-06). Biomedical research in developing countries: Opportunities, methods, and challenges. Indian Journal of Gastroenterology (англ.). Т. 39, № 3. с. 292—302. doi:10.1007/s12664-020-01056-5. ISSN 0254-8860. PMC 7325473. PMID 32607962. Процитовано 31 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  78. ↑ Wu, Jinglong, ред. (2013). Technological advancements in biomedicine for healthcare applications. Premier reference source. Hershey, Pa: Medical Information Science Reference/IGI Global. ISBN 978-1-4666-2196-1.
  79. ↑ Phutrakool, Phanupong; Pongpirul, Krit (14 січня 2022). Acceptance and use of complementary and alternative medicine among medical specialists: a 15-year systematic review and data synthesis. Systematic Reviews. Т. 11, № 1. с. 10. doi:10.1186/s13643-021-01882-4. ISSN 2046-4053. PMC 8759198. PMID 35027078. Процитовано 29 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  80. ↑ Kemppainen, Laura M.; Kemppainen, Teemu T.; Reippainen, Jutta A.; Salmenniemi, Suvi T.; Vuolanto, Pia H. (2018-06). Use of complementary and alternative medicine in Europe: Health-related and sociodemographic determinants. Scandinavian Journal of Public Health (англ.). Т. 46, № 4. с. 448—455. doi:10.1177/1403494817733869. ISSN 1403-4948. PMC 5989251. PMID 28975853. Процитовано 29 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  81. ↑ Fjær, Erlend L.; Landet, Erling R.; McNamara, Courtney L.; Eikemo, Terje A. (6 квітня 2020). The use of complementary and alternative medicine (CAM) in Europe. BMC Complementary Medicine and Therapies. Т. 20, № 1. с. 108. doi:10.1186/s12906-020-02903-w. ISSN 2662-7671. PMC 7137515. PMID 32252735. Процитовано 29 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  82. ↑ Liu, Lizhou; Tang, Yong; Baxter, G. David; Yin, Haiyan; Tumilty, Steve (13 лютого 2021). Complementary and alternative medicine - practice, attitudes, and knowledge among healthcare professionals in New Zealand: an integrative review. BMC Complementary Medicine and Therapies. Т. 21, № 1. с. 63. doi:10.1186/s12906-021-03235-z. ISSN 2662-7671. PMC 7882070. PMID 33583417. Процитовано 29 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  83. ↑ Haleem, Abid; Javaid, Mohd; Singh, Ravi Pratap; Suman, Rajiv (1 січня 2021). Telemedicine for healthcare: Capabilities, features, barriers, and applications. Sensors International (англ.). Т. 2. с. 100117. doi:10.1016/j.sintl.2021.100117. ISSN 2666-3511. PMC 8590973. PMID 34806053. Процитовано 28 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  84. ↑ Barbosa, William; Zhou, Kina; Waddell, Emma; Myers, Taylor; Dorsey, E. Ray (1 квітня 2021). Improving Access to Care: Telemedicine Across Medical Domains. Annual Review of Public Health (англ.). Т. 42, № 1. с. 463—481. doi:10.1146/annurev-publhealth-090519-093711. ISSN 0163-7525. Процитовано 28 квітня 2023.
  85. ↑ Gogia, Shashi; Novaes, Magdala; Basu, Arindam; Gogia, Kriti; Gogia, Spriha (2020). Fundamentals of telemedicine and telehealth. London. ISBN 0-12-814310-X. OCLC 1126285453.
  86. ↑ Tuckson, Reed V.; Edmunds, Margo; Hodgkins, Michael L. (19 жовтня 2017). Telehealth. New England Journal of Medicine (англ.). Т. 377, № 16. с. 1585—1592. doi:10.1056/NEJMsr1503323. ISSN 0028-4793. Процитовано 28 квітня 2023.
  87. ↑ Giacalone, Andrea; Marin, Luca; Febbi, Massimiliano; Franchi, Thomas; Tovani-Palone, Marcos Roberto (16 березня 2022). eHealth, telehealth, and telemedicine in the management of the COVID-19 pandemic and beyond: Lessons learned and future perspectives. World Journal of Clinical Cases (англ.). Т. 10, № 8. с. 2363—2368. doi:10.12998/wjcc.v10.i8.2363. PMC 8968610. PMID 35434056. Процитовано 28 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  88. ↑ Medical Education (journal). John Wiley & Sons Ltd and The Association for the Study of Medical Education. ISSN 1365-2923.
  89. ↑ BMC Medical Education. BioMed Central (англ.). ISSN 1472-6920. Процитовано 29 квітня 2023.
  90. ↑ Gonzalo, Jed D.; Haidet, Paul; Papp, Klara K.; Wolpaw, Daniel R.; Moser, Eileen; Wittenstein, Robin D.; Wolpaw, Terry (2017-01). Educating for the 21st-Century Health Care System: An Interdependent Framework of Basic, Clinical, and Systems Sciences. Academic Medicine (англ.). Т. 92, № 1. с. 35—39. doi:10.1097/ACM.0000000000000951. ISSN 1040-2446. Процитовано 29 квітня 2023.
  91. ↑ Wang, Fulin; Ma, Lin; Moulton, Georgina; Wang, Mai; Zhang, Luxia (2022-01). Clinician Data Scientists—Preparing for the Future of Medicine in the Digital World. Health Data Science (англ.). Т. 2022. doi:10.34133/2022/9832564. ISSN 2765-8783. Процитовано 10 червня 2023.
  92. ↑ World Health Organization (2006). The world health report 2006 : working together for health. Geneva: World Health Organization. ISBN 92-4-156317-6. OCLC 68912909.
  93. ↑ Frenk, Julio; Chen, Lincoln; Bhutta, Zulfiqar A; Cohen, Jordan; Crisp, Nigel; Evans, Timothy; Fineberg, Harvey; Garcia, Patricia; Ke, Yang (2010-12). Health professionals for a new century: transforming education to strengthen health systems in an interdependent world. The Lancet (англ.). Т. 376, № 9756. с. 1923—1958. doi:10.1016/S0140-6736(10)61854-5. Процитовано 28 квітня 2023.
  94. ↑ Kuhlmann, Ellen; Denis, Jean-Louis; Côté, Nancy; Lotta, Gabriela; Neri, Stefano (2023-01). Comparing Health Workforce Policy during a Major Global Health Crisis: A Critical Conceptual Debate and International Empirical Investigation. International Journal of Environmental Research and Public Health (англ.). Т. 20, № 6. с. 5035. doi:10.3390/ijerph20065035. ISSN 1660-4601. PMC 10049040. PMID 36981946. Процитовано 28 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  95. ↑ Rotenstein, Lisa S.; Berwick, Donald M.; Cassel, Christine K. (9 серпня 2022). Addressing Well-being Throughout the Health Care Workforce: The Next Imperative. JAMA (англ.). Т. 328, № 6. с. 521. doi:10.1001/jama.2022.12437. ISSN 0098-7484. Процитовано 28 квітня 2023.
  96. ↑ The Health Workforce: A Critical Component Of The Health Care Infrastructure (англ.). 24 березня 2014. doi:10.1377/forefront.20140324.038041. Процитовано 28 квітня 2023.
  97. ↑ Berlin, Richard B. (2011). Healthcare infrastructure: health systems for individuals and populations. London: Springer. ISBN 978-0-85729-452-4. OCLC 745005724.
  98. ↑ Scholz, Stefan; Ngoli, Baltazar; Flessa, Steffen (2015-12). Rapid assessment of infrastructure of primary health care facilities – a relevant instrument for health care systems management. BMC Health Services Research (англ.). Т. 15, № 1. с. 183. doi:10.1186/s12913-015-0838-8. ISSN 1472-6963. PMC 4421986. PMID 25928252. Процитовано 28 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  99. ↑ Leslie, Hannah H.; Sun, Zeye; Kruk, Margaret E. (12 груд. 2017 р.). Association between infrastructure and observed quality of care in 4 healthcare services: A cross-sectional study of 4,300 facilities in 8 countries. PLOS Medicine (англ.). Т. 14, № 12. с. e1002464. doi:10.1371/journal.pmed.1002464. ISSN 1549-1676. PMC 5726617. PMID 29232377. Процитовано 28 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  100. ↑ Luxon L. (2015). Infrastructure - the key to healthcare improvement. Future hospital journal. doi:10.7861/futurehosp.2-1-4.
  101. ↑ Grimaz, Stefano; Ruzzene, Elisabetta; Zorzini, Fabio (1 грудня 2021). Situational assessment of hospital facilities for modernization purposes and resilience improvement. International Journal of Disaster Risk Reduction (англ.). Т. 66. с. 102594. doi:10.1016/j.ijdrr.2021.102594. ISSN 2212-4209. PMC 8452357. PMID 34567962. Процитовано 28 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  102. ↑ Healthcare infrastructure needs updating for the digital age. World Economic Forum (англ.). Процитовано 28 квітня 2023.
  103. ↑ Ivanková, Viera; Kotulič, Rastislav; Gonos, Jaroslav; Rigelský, Martin (2019-01). Health Care Financing Systems and Their Effectiveness: An Empirical Study of OECD Countries. International Journal of Environmental Research and Public Health (англ.). Т. 16, № 20. с. 3839. doi:10.3390/ijerph16203839. ISSN 1660-4601. PMC 6843892. PMID 31614533. Процитовано 28 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  104. ↑ Scheffler, Richard M (2016-03). World Scientific Handbook of Global Health Economics and Public Policy: Volume 1 — The Economics of Health and Health Systems (англ.). Т. 3. WORLD SCIENTIFIC. doi:10.1142/9789813140493_0007. ISBN 978-981-4612-34-0.
  105. ↑ Radinmanesh, Maryam; Ebadifard Azar, Farbod; aghaei Hashjin, Asgar; Najafi, Behzad; Majdzadeh, Reza (9 липня 2021). A review of appropriate indicators for need-based financial resource allocation in health systems. BMC Health Services Research. Т. 21, № 1. с. 674. doi:10.1186/s12913-021-06522-0. ISSN 1472-6963. PMC 8268397. PMID 34243784. Процитовано 28 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  106. ↑ Michaeli, Daniel T.; Yagmur, Hasan; Michaeli, Thomas (1 квітня 2022). Germany's Healthcare System: Funding, Resource Allocation, Provider Payment, Efficiency, and Access (англ.). № ID 4072939. Процитовано 28 квітня 2023.
  107. ↑ Hanson, Kara; Brikci, Nouria; Erlangga, Darius; Alebachew, Abebe; De Allegri, Manuela; Balabanova, Dina; Blecher, Mark; Cashin, Cheryl; Esperato, Alexo (2022-05). The Lancet Global Health Commission on financing primary health care: putting people at the centre. The Lancet Global Health. Т. 10, № 5. с. e715—e772. doi:10.1016/s2214-109x(22)00005-5. ISSN 2214-109X. PMC 9005653. PMID 35390342. Процитовано 28 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  108. ↑ Meng, Qingyue; Mills, Anne; Wang, Longde; Han, Qide (19 червня 2019). What can we learn from China’s health system reform?. BMJ (англ.). с. l2349. doi:10.1136/bmj.l2349. ISSN 0959-8138. PMC 6598719. PMID 31217222. Процитовано 28 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  109. ↑ Shrank, William H.; DeParle, Nancy-Ann; Gottlieb, Scott; Jain, Sachin H.; Orszag, Peter; Powers, Brian W.; Wilensky, Gail R. (1 лютого 2021). Health Costs And Financing: Challenges And Strategies For A New Administration: Commentary recommends health cost, financing, and other priorities for a new US administration. Health Affairs (англ.). Т. 40, № 2. с. 235—242. doi:10.1377/hlthaff.2020.01560. ISSN 0278-2715. Процитовано 28 квітня 2023.
  110. ↑ Greer, Scott; Wismar, Matthias; Figueras, Joseph (2016). Strengthening health system governance : better policies, stronger performance. New York, NY. ISBN 978-0-335-26135-2. OCLC 939597588.
  111. ↑ Kuhlmann, Ellen; Blank, Robert H.; Bourgeault, Ivy Lynn; Wendt, Claus (2015). Kuhlmann, Ellen; Blank, Robert H.; Bourgeault, Ivy Lynn; Wendt, Claus (ред.). Healthcare Policy and Governance in International Perspective. The Palgrave International Handbook of Healthcare Policy and Governance (англ.). London: Palgrave Macmillan UK. с. 3—19. doi:10.1057/9781137384935_1. ISBN 978-1-349-48112-5.
  112. ↑ Zhang, Kuili; Ran, Bing (2022-01). Active Health Governance—A Conceptual Framework Based on a Narrative Literature Review. International Journal of Environmental Research and Public Health (англ.). Т. 19, № 4. с. 2289. doi:10.3390/ijerph19042289. ISSN 1660-4601. PMC 8872243. PMID 35206476. Процитовано 28 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  113. ↑ Abimbola, Seye; Negin, Joel; Martiniuk, Alexandra L.; Jan, Stephen (1 листопада 2017). Institutional analysis of health system governance. Health Policy and Planning. Т. 32, № 9. с. 1337—1344. doi:10.1093/heapol/czx083. ISSN 1460-2237. PMID 28981658. Процитовано 28 квітня 2023.
  114. ↑ Abimbola, Seye (1 серпня 2020). Health system governance: a triangle of rules. BMJ Global Health (англ.). Т. 5, № 8. с. e003598. doi:10.1136/bmjgh-2020-003598. ISSN 2059-7908. PMC 7422635. PMID 32784215. Процитовано 28 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)

Посилання ред.


  Це незавершена стаття з медицини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  Це незавершена стаття про здоров'я.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Охорона_здоров%27я&oldid=41327734