Отто V (маркграф Бранденбургу)

Отто V Високий (*Otto V. der Lange, бл.1246 — 1298) — маркграф Бранденбург-Зальцведеля у 12671298 роках.

Отто V
Народився бл. 1246
Прага, Богемське королівство
Помер 1298
Поховання Ленінське абатство
Країна Німеччина
Національність німець
Діяльність письменник, поет
Знання мов німецька
Титул маркграф Бранденбург-Зальцведеля
Посада регент
Термін 1267—1298 роки
Попередник Отто III
Наступник Альбрехт III
Герман I
Конфесія католицтво
Рід Асканії
Батько Отто III
Мати Божена Пржемисловна
Брати, сестри Kunigunde of Brandenburg, Duchess of Slavoniad, Отто VI, Альбрехт III, Йоган III і Matilda of Brandenburgd
У шлюбі з Юдіта Геннеберг-Кобург
Діти 3 сина і 4 доньки

Життєпис ред.

Походив з династії Асканіїв. Другий син Отто III, маркграфа Бранденбургу, та Божени (доньки Вацлава I, короля Богемії). Народився близько 1246 року. Молоді роки провів при дворі вуйка Оттокара II, короля Богемії.

У 1267 році після смерті Отто III разом з братами Йоганом III, Отто VI і Альбрехтом III стає Бранденбург-Зальцведельським маркграфом.

У 1278 році після загибелі Оттокара II у війні з Рудольфом I Габсбургом, імператором Священної Римської імперії, Оттон V рушив до Праги, де вступив у боротьбу за опікунство над малолітнім королем Вацлавом II. Зрештою Отто Довгий зумів перемогти й опанувати Богемією, для чого привів свої війська з Бранденбургу. Від імені Вацлава ІІ маркграф Отто V Довгий зрікся 1279 р. Австрії, Штирії, Каринтії, п'ятої частини Моравії на користь Габсбурга.

Для зміцнення свого становища маркграф заручився підтримкою матері Вацлава II — Кунегунди. Втім корупція та захоплення посад німцями викликало невдоволення знаті та шляхти. В результаті Отто V відправив Вацлава II до Бранденбург-Зальцведеля, звільнивши лише після сплати викупу Кунегундою прав регентства за 20 тис. марок сріблом та передачі богемських володінь у маркграфстві Верхня Лужица, що відбулося 1283 року.

У 1290 році вступив у конфлікт зі стриєчним братом Отто IV, маркграфом Бранденбург-Штендаля, щодо володінь у Померанії. Для протистояння останньому уклав союз з Легніцьким та Бжецьким князівствами. 1292 року під час виборів нового імператора підтримав кандидатуру Адольфа, графа Нассау. У 1294 році суперечка Отто IV і Отто V переросла у війну, яку було припинено у 1295 році за посередництва німецького короля Адольфа I.

В подальші роки все ж намагався втрутитися в справи Східної Поморянії, проте наштовхнувся на опір Пшемисла II, короля Польщі. Помер у 1298 році. Йому спадкували син Герман I, брати Отто VIта Альбрехт III.

Родина ред.

Дружина — Юдіта, донька Германа I, фон Геннеберг-Кобурга.

Діти:

  • Матильда (бл.1270—1298), дружина Генрика IV, Великого князя Польщі
  • Герман (бл. 1275—1308), маркграф у 1298—1308 роках
  • Отто (д/н—1307)
  • Кунегунда (д/н—1317)
  • Беатрікс (д/н—1316), дружина Болеслава I, князя Яворського
  • Юдіт (д/н—1328), дружина Рудольфа I, герцога Саксен-Віттенберг
  • Альбрехт (бл. 1283 — бл. 1296)

Джерела ред.

  • Otto von Heinemann: Otto V. (Markgraf von Brandenburg). In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 24, Duncker & Humblot, Leipzig 1887, S. 663.
  • BARTOŠ, Josef; KOVÁŘOVÁ, Stanislava; TRAPL, Miloš. Osobnosti českých dějin. Olomouc: ALDA, 1995. ISBN 80-85600-39-0. Kapitola Braniborský Ota, s. 31.