Отто Кумм (нім. Otto Kumm; нар. 1 жовтня 1909, Гамбург — пом. 23 березня 2004, Оффенбург, Баден-Вюртемберг) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, бригадефюрер військ СС (1944). Кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям та Мечами (1944), що помер останнім з числа кавалерів цієї нагороди.

Отто Кумм
Otto Kumm
Народження 1 жовтня 1909(1909-10-01)
Німецька імперія Гамбург
Смерть 23 березня 2004(2004-03-23) (94 роки)
Німеччина Оффенбург, Баден-Вюртемберг
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Waffen-SS Ваффен-СС
Рід військ Ваффен-СС
Роки служби 19331945
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1]
Член СС[1][2]
Звання  Бригадефюрер СС,
 генерал-майор військ СС
Командування 7-ма добровольча гірська дивізія СС «Принц Ойген»
1-ша танкова дивізія Лейбштандарте-СС «Адольф Гітлер»
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Орден Корони короля Звоніміра
Орден Корони короля Звоніміра
Медаль «За вислугу років у СС» (12 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (12 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (8 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (8 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
Спортивний знак СА
Спортивний знак СА
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Почесний кут старих бійців
Почесний кут старих бійців
Йольський свічник СС
Йольський свічник СС
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Штурмовий піхотний знак в сріблі
CMNS: Отто Кумм у Вікісховищі

Біографія ред.

Отто Кумм народився 1 жовтня у Гамбурзі в родині купця Едуарда Кумма. Після закінчення Oberrealschule (середньої школи) з 1 квітня 1925 року по 31 березня 1929 року вчився на професійного наборника шрифтів. Працював у друкарні.

Став членом NSDAP з 1 грудня і SS з 19 грудня 1931 року.

13 вересня 1936 року отримав звання гауптштурмфюрера SS в SS-Standarte «Deutschland», до якої він належав.

У березні 1938 року став командиром роти в SS-Standarte «Der Führer», з якою вступив у війну в Польщі у вересні 1939 року. У квітні 1940-го брав участь у вторгненні в Нідерланди. А з червня 1941 р. і на територію СРСР, де 11 липня 1941 р. він був призначений командиром полку SS «Der Führer» а 1 жовтня 1941 р. він був підвищений до оберштурмбанфюрера SS.

У 1944 році приймає командування 7-ю дивізією SS-Freiwilligen-Gebirgs „Prinz Eugen” бувши вже оберфюрером SS. Але вже під час боїв на Балканах, 21 листопада 1944 року він був підвищений до бригадифюрера SS/генерал-майора Waffen-SS, що набув чинності з 9 листопада 1944 року.

Після відступу з території Балкан та Угорщини він був призначений командиром 1-ї танкової дивізії SS Leibstandarte-SS. «Адольф Гітлер» 6 лютого 1945 р. З цим підрозділом він потрапив у військовий полон до американської армії.

Після Другої світової війни Отто Кумм став відомий, як один із засновників організації допомоги після Другої світової війни колишнім членам Waffen-SS, HIAG (Hilfsgemeinschaft auf Gegenseitigkeit der ehemaligen Angehörigen der Waffen-SS eV).

Отто Кумм помер 23 березня 2004 року.

Див. також ред.

Література ред.

  • Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
  • Fischer, Thomas (2008). Soldiers Of the Leibstandarte. J.J. Fedorowicz Publishing, Inc. ISBN 978-0-921991-91-5.
  • Krätschmer, Ernst-Günther (1999). Die Ritterkreuzträger der Waffen-SS. Coburg, Germany: Nation Europa Verlag GmbH. ISBN 3-920677-43-9.
  • Patzwall, Klaus D. and Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941–1945 Geschichte und Inhaber Band II (The German Cross 1930–1945: History and holders, vol. 2). Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 3-931533-45-X.
  • Schaulen, Fritjof (2004). Eichenlaubträger 1940–1945 Zeitgeschichte in Farbe II Ihlefeld -Primozic. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-21-1.
  • Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 3-7648-2300-3.
  • Tiemann, Ralf (1998). The Leibstandarte — IV/2. Winnipeg: J.J. Fedorowicz. ISBN 0-921991-40-1.
  • Залесский К. А. Командиры «Лейбштандарта». — М.: АСТ, 2007. — 320 с. — 3000 экз. — ISBN 5-271-15892-6

Посилання ред.

  • Kumm, Otto. на lexikon-der-wehrmacht.de. (нім.)
  • 138. Schwerterträger Otto Kumm. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 24 січня 2013. (нім.)
  • KUMM, Otto. на geocities.com. (англ.)
  • Gen Otto Kumm
  • Kumm, Otto — нагороди бригадефюрера СС Кумма (англ.)

Примітки ред.


Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
бригадефюрер СС
Карл фон Оберкамп
 
командир
7-ї добровольчої гірської дивізії СС
«Принц Ойген»

30 січня 1944 — 20 січня 1945
Наступник:
бригадефюрер СС
Август Шмідтгубер
Попередник:
бригадефюрер СС
Вільгельм Монке
 
командир
1-ї танкової дивізії Лейбштандарте-СС
«Адольф Гітлер»

6 лютого — 8 травня 1945
Наступник: