Отто фон Коцебу
Отто фон Коцебу (нім. Otto von Kotzebue), також зросійщене — Отто Євстафійович Коцебу (рос. Отто Евстафьевич Коцебу; нар. 30 грудня 1787, Ревель — 3 лютого 1846, там же) — російський мореплавець німецького походження.
| Отто фон Коцебу | |
|---|---|
 | |
| Народився |
30 грудня 1787[1][2][…] Ревель, Ревельське намісництво, Російська імперія[4] |
| Помер |
15 лютого 1846[1][2][…] (58 років) Ревель, Естляндська губернія, Російська імперія[4] |
| Поховання | Естонія |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | мандрівник-дослідник, землевласник, військовослужбовець |
| Військове звання | капітан 1-го рангу і капітан 2-го рангу |
| Рід | Kotzebued |
| Батько | Август фон Коцебуd |
| Мати | Friederike von Essend |
| Родичі | Karoline Ludecusd |
| Брати, сестри | Пауль Деметріус Коцебу, Moritz von Kotzebued, Wilhelm von Kotzebued і Alexander Kotzebued |
| У шлюбі з | Amalie von Kotzebued |
| Діти | Коцебу Петро Оттович, Friederike Karoline Helene von Wistinghausend і Otto Rurik Nikolai von Kotzebued |
Біографія ред.
Батько — письменник і драматург Август Фрідріх Фердинанд фон Коцебу (1761—1819). Мати — Фредеріка Ессен, померла рано. Мачуха — Крістіна фон Крузенштерн. Прізвище вказує на західнослов'янські коріння його предків із Західної Пруссії.
У восьмирічному віці Отто Коцебу був відправлений до Петербурзького кадетського корпусу.
Перше навколосвітнє плавання ред.
У 15 років як юнга-доброволець став учасником першого навколосвітнього плавання (з 1803 по 1806 роки) на вітрильному шлюпі «Надєжда» під командуванням Крузенштерна.
Друге навколосвітнє плавання ред.
Другий раз вирушив у подорож навколо світу з 1815 по 1818 рік на бригу «Рюрик», відкрив у Тихому океані 399 островів і на південному сході від Берингової протоки — затоку Коцебу, а в січні 1817 року — архіпелаг Румянцева.
Третє навколосвітнє плавання ред.
У січні 1823 року Коцебу призначений командиром 24-гарматного шлюпа «Підприємство», який ще будувався та мав доставити вантаж на Камчатку, а потім упродовж року курсувати біля узбережжя Російської Америки для боротьби з контрабандистами і для захисту російських поселень від можливих нападів місцевих племен. У 1823—1826 роках він здійснив на шлюпі свою третю подорож навколо світу.
Після повернення, в 1826 році, Коцебу підвищений до звання капітана 2-го рангу.
Подальшу службу проходив у Ревелі, командуючи кораблем «Імператор Петро I»[ru]. У 1829 році підвищений до звання капітана 1-го рангу.
Через проблеми зі здоров'ям, яке було підірване в навколосвітніх подорожах, подав у відставку. Останні шістнадцять років життя провів у своєму маєтку Киуе під Ревелем.
Похований у селі Козе Гар'юмааського повіту на кладовищі при лютеранській церкві святого Миколая.
Пам'ять ред.
На честь Отто Коцебу названа відкрита ним затока Коцебу на сході від Берингової протоки і вулиця в його рідному місті Таллінні. Від однойменної затоки отримало назву і місто Коцебу на Алясці (США).
Лінія породи аляскинських маламутів має назву Коцебу.
Примітки ред.
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #116345330 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Посилання ред.
| У Вікіджерелах є |
- Отто Євстафійович Коцебу[недоступне посилання з липня 2019] в словнику Baltisches Biographisches Lexikon digital