Отон Івекович (нар. 17 квітня 1869(18690417), Кланєц — 4 липня 1939, замок Великий Табор[1][2]) — один з найвідоміших живописців Хорватії. Більшість його картин присвячено значущим подіям хорватської історії.

Отон Івекович
хорв. Oton Iveković
Народження 17 квітня 1869(1869-04-17)
Кланєц, Королівство Хорватія і Славонія, Австро-Угорщина, нині Хорватія
Смерть 4 липня 1939(1939-07-04) (70 років)
  замок Великий Табор, Королівство Югославія
Національність хорват
Країна Австро-Угорщина,Держава Словенців, Хорватів і Сербів
Королівство Югославія
Жанр живопис
Навчання Відень (Академія мистецтв
Діяльність художник
Напрямок історичний живопис, портрет, розпис церков
Вчитель Johannes Clausend
Працівник Загребський університет
Родичі Franjo Ivekovićd

CMNS: Отон Івекович у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився 17 квітня 1869 року в Кланці, де закінчив початкову школу. Середню освіту здобув у Загребі, особливо захоплювався історією і малюванням. Після того, як в 1886 році його брат Цирил поїхав на навчання до Відня, Отон мріяв про те, щоб навчатися у Відні живопису, але у родини не було на це коштів. Отон напружено працював різноробочим осінь і зиму, і до весни 1887 зумів зібрати достатньо коштів для реалізації своєї мрії.

Івековіч вступив до Віденської академії живопису, в період навчання зосередився на історичній тематиці. Отримавши стипендію від хорватського уряду в Загребі зміг продовжити навчання в Мюнхені та Карлсруе.

Після закінчення навчання повернувся до Хорватії, де отримав посаду викладача живопису в загребській Школі ремесел. Зарплата викладача надавала необхідні для проживання засоби і дозволяла зосередитися на творчості. Період з 1894 по 1900 був найбільш плідним у творчості Івековича. Крім написання картин Івекович брав участь у створенні мальовничого оздоблення кількох церков, серед них університетська церква св. Кирила і Мефодія у Сараєві та церква Святої Терези в Пожегі.

У 1901 році Івековіч створив ілюстрації до книги «Юдиф» Марко Марулича. У перші роки XX століття Івекович — активний учасник Матиці хорватської, в числі іншого написав картину, що зображає засновників Матиці. Ця картина зберігається в будівлі Матиці хорватської у Загребі. Також художник брав активну участь у діяльності мистецького об'єднання «Лада»

У 1908 році Школа ремесел перетворена в Академію мистецтв, де Івекович викладав живопис аж до своєї відставки в 1927 році. У 1910 році він був запрошений до США для роботи над церковними інтер'єрами. Подорожував по американському Заходу, де замальовував сцени з життя ковбоїв та індіанців.

Під час першої світової війни брав участь у бойових діях на фронті у Ізонцо, в малюнках того періоду відображав військове життя.

У 1927 році Івекович продав свій будинок у Загребі і придбав один з найвідоміших хорватських замків Великий Табор. Замок був у поганому стані і Івековіч вклав велику кількість часу і сил в його реставрацію. Івековіч жив у Великому Таборі до 1935 року, останні роки життя він провів у рідному Кланьеце. Помер 4 липня 1939 року.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. http://www.biographien.ac.at/oebl_3/49.pdf [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Tom 3, Izdavačka kuća Austrijske akademije nauka, Beč 1965., strana 49.
  2. http://www.hrt.hr/arhiv/2001/07/04/NDD.html [Архівовано 12 травня 2010 у Wayback Machine.] Životopis na HRT