Остеоде́рма — різні за формою кісткові пластинки, розвинуті на різних частинах тіла хребетних, наприклад, щитки крокодилів. Переважно виконують захисну функцію, рідше показову.

Є в неповнозубих ссавців. Остеодерми були в багатьох вимерлих тварин, наприклад, «щит» і кістки «булави» на хвості анкілозаврів, спинні пластини стегозаврів, фітозаврів, етозаврів, плакодонтів, панцерних неповнозубих. На відміну від скелетних кісток, остеодерми здебільшого формуються не з хрящів[1].

Джерела ред.

  1. H. Francillon-Vieillot, V. de Buffrénil, J. Castanet, J. Géraudie, F. J. Meunier, J.-Y. Sire, L. Zylberberg, A. de Ricqlès Microstructure and mineralization of vertebrate skeletal tissues. In: J. G. Carter (Hrsg.): Skeletal Biomineralization: Patterns, Process and Evolutionary Trends. Van Nostrand Reinhold, New York 1990, S. 471–548.(англ.)

Посилання ред.