Осока Девелла
Осока Девелла[1] (Carex davalliana) — багаторічна трав'яниста рослина, вид роду осока (Carex) родини осокові (Cyperaceae)[2].
| Осока Девелла | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Осокові (Cyperaceae) |
| Рід: | Осока (Carex) |
| Вид: | Осока Девелла (C. davalliana)
|
| Біноміальна назва | |
| Carex davalliana | |
Ботанічний опис ред.
Рослина густо-дерниста, без повзучих кореневищ. Стебла численні, гранисті, глибоко борознисті, не більше 0,7 мм в діаметрі, шорсткі, 10-50 см заввишки. Листки щетиноподібні, шорсткі. Гемікриптофіт.
Багаторічна трав'яна короткокореневищна дводомна рослина, 10–50 см заввишки. Формує щільні невеликі купини 10–20 см діаметром з численними тонкими прямовисними стеблами. Листки нечисленні (2–3), ниткоподібні. Суцвіття з одного верхівкового колоска. Чоловічі колоски вузько-циліндричні, жіночі — широко-циліндричні. Покривні луски жіночих квіток довгасто-яйцеподібні, поступово загострені. Мішечки темно-коричневі, видовжено-ланцетні з потовщеними краями та шорсткуватим носиком, під час достигання разом з покривними лусками горизонтально або донизу відхилені від осі колоска. Приймочок 2. Плід — горішок. Цвіте в квітні–травні. Плодоносить у червні–серпні. Розмножується насінням і вегетативно.
Поширення ред.
Атлантична, Центральна і Південна (рідко) Європа; Балтійські країни; Європейська частина Росії: Ленінградська область (околиці Гатчини на північ від Гатчинського парку); Україна: Карпати, Волинська область; Білорусь: Вітебська область.
Росте на болотистих луках і болотах[3].
Охорона ред.
Охороняють на території Карпатського БЗ, Шацького НПП, ПЗ «Розточчя», заказників «Волицький», «Верхобузькі болота» на Львівщині та інших об'єктів ПЗФ. Необхідно дослідити сучасні тенденції динаміки виду в умовах дії різних антропогенних чинників і проводити контроль за станом популяцій.
Заборонено знищення місцезростань, порушення гідрологічного режиму[4].
Література ред.
- Єгорова Т. В. Осоки (Carex L.) Росії і суміжних держав (в межах колишнього СРСР). — СПб, Сент-Луїс: Санкт-Петербурзька ГХФА і Миссурийский ботанічний сад, 1999. — С. 603. — 772 с.
- Кречетович В. И. Род 235. Осока — Carex // Флора СССР / гл. ред. В. Л. Комаров. — Л. : Изд-во АН СССР, 1935. — Т. 3. — С. 165. — 636, XXV с. — 5175 екз. (рос.)
Примітки ред.
- ↑ Carex davalliana // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Девелла Carex davalliana Smith (Vignea davalliana (Smith) Rchb.) у Червоній Книзі України
- ↑ Система «Рідна природа». Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 11 вересня 2017.
- ↑ Червона книга України