Вікіпедія

Операція «Маритайм ґард»

Операція «Маритайм ґард» (англ. Operation Maritime Guard) — блокада колишньої Югославії силами НАТО в міжнародних водах Адріатичного моря[1][2][3].

Операція «Маритайм ґард»
частина інтервенції НАТО в Боснії
Авіаносець USS Theodore Roosevelt, що брав участь в операції «Маритайм ґард»
ЗавданняБлокада колишньої Югославії
Дата22 листопада 1992–1993
ВиконанняНАТО НАТО
Фрегат USS Kauffman

Масштаб ред.

Операція почалася 22 листопада 1992 року[4][5]. Вона відбулася після операції НАТО «Маритайм монітор» і проводилась на підтримку резолюції Ради Безпеки ООН 787, в якій містився заклик до усіх держав забезпечити дотримання ембарго щодо Югославії («закликає держави … використовувати такі співмірні конкретним обставинам заходи, які можуть виявитися необхідними» для забезпечення ембарго)[1][2][4][6][7].

Резолюція уповноважила НАТО використовувати силу та дозволяла зупиняти, перевіряти і не пропускати судна, що прямували до колишньої Югославії[5][8]. Усі судна, що прямували до або з територіальних вод колишньої Югославії, зупинялись для перевірки їх вантажів та маршруту[9].

За підтримки Туреччини, Нідерландів та Німеччини, операція була посилена та літаки НАТО отримали можливість збивати літаки, які порушували блокаду[10]. Згідно з науковим журналом International Affairs, операція «Маритайм ґард» була «першим санкціонованим застосуванням сили для підтримки резолюції Ради Безпеки ООН»[11].

У квітні 1993 року офіційний представник НАТО заявив, що за необхідності для зупинки судна військові кораблі будуть стріляти інертними боєприпасами, зокрема кулеметними кулями та бронебійними гарматними снарядами[12][13].

Сили і результати ред.

Блокада складалася з есмінців з Туреччини, Італії, Німеччини, Греції й Великої Британії та фрегатів з США і Нідерландів, яким надавав підтримку морський патрульний літак НАТО[14][15]. Фрегат USS Kauffman (FFG-59) і авіаносець USS Theodore Roosevelt (CVN-71) були в числі військових кораблів, що брали участь в операції[16][17]. Зусилля були підтримані літаком АВАКС, морський радар якого надавав військовим кораблям можливість вести спостереження за морем на великі відстані[18].

Керівництво блокадою здійснював головокомандувач Союзних сил Південної Європи, американський адмірал Майк Бурда[1]. Під час блокади було здійснено контакти з 12 367 кораблями, 1032 з них були перевірені або відведені для перевірки, щодо 9 кораблів було виявлено, що вони порушували ембарго ООН[1].

Операція-наступник ред.

Наступною операцією була операція «Шарп ґард». Це була кількарічна спільна морська блокада поставок в колишню Югославію силами НАТО і Західноєвропейського союзу в Адріатичному морі, яка розпочалася 15 червня 1993 року, призупинена 19 червня 1996 року і припинена 2 жовтня 1996 року[19][20][21][22].

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г John Pike. Operation Maritime Guard. Globalsecurity.org. Процитовано 8 червня 2010.
  2. ↑ а б Ugo Caruso (2007). `The Interplay between Council of Europe, OSCE, EU and NATO' (PDF). Архів оригіналу (PDF) за червень 12, 2010. Процитовано 8 червня 2010.
  3. ↑ Peace-Keeping Operations: Requirements and Effectiveness; NATO's Role (PDF). June 2001. Процитовано 8 червня 2010.
  4. ↑ а б Jennifer Medcalf (2005). NATO: a beginner's guide. Books.google.com. Процитовано 8 червня 2010.
  5. ↑ а б NATO and the former Yugoslavia: crisis, conflict, and the Atlantic Alliance. Books.google.com. 2002. Процитовано 8 червня 2010.
  6. ↑ Craig H. Allen (2007). Maritime counterproliferation operations and the rule of law. Books.google.com. Процитовано 8 червня 2010.
  7. ↑ John Pike. Operation Maritime Monitor. Globalsecurity.org. Процитовано 8 червня 2010.
  8. ↑ Regional Organizations. The Air Force Law Review. 1997. Процитовано 8 червня 2010.
  9. ↑ «Interoperability of U.S. and NATO Allied Air Forces: Supporting Data and Case Studies» [Архівовано 2012-10-02 у Wayback Machine.], RAND, 2003
  10. ↑ Giovanna Bono (2003). NATO's 'peace-enforcement' tasks and 'policy communities,' 1990-1999. Books.google.com. Процитовано 8 червня 2010.
  11. ↑ «NATO: from Kosovo to Kabul» [Архівовано 12 липня 2011 у Wayback Machine.], 2009
  12. ↑ "NATO Agrees to Blockade Serbs; Clears Ships to Fire, " Toledo Blade, April 29, 1993
  13. ↑ "NATO Approves Blockade of Yugoslavian Coastline, The Times-News, April 29, 1993
  14. ↑ James Gow (1997). Triumph of the lack of will: international diplomacy and the Yugoslav War. Books.google.com. Процитовано 8 червня 2010.
  15. ↑ «Lessons From Bosnia: The IFOR Experience» [Архівовано 2012-10-02 у Wayback Machine.], 1998
  16. ↑ «USS Kaufmann: Command History for Calendar Year 1993», 1994
  17. ↑ «Sailors Receive Commendations», The Argus-Press, 1993
  18. ↑ NATO AWACS: Alliance Keystone for Out-of-Area Operations. Journal.forces.gc.ca. Процитовано 8 червня 2010.
  19. ↑ Bruce A. Elleman, S. C. M. Paine (2007). Naval coalition warfare: from the Napoleonic War to Operation Iraqi Freedom. Books.google.com. Процитовано 7 червня 2010.
  20. ↑ Bellamy, Christopher (20 червня 1996). Naval blockade lifts in Adriatic. London: The Independent. Процитовано 7 червня 2010.
  21. ↑ NPR : Transcripts Search Results.
  22. ↑ Peter L. Hays, Brenda J. Vallance, Alan R. Van Tassel (1997). American defense policy. Books.google.com. Процитовано 7 червня 2010.

Див. також ред.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Операція_«Маритайм_ґард»&oldid=40932912