Омнопон
| Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Омнопон (лат. Omnoponum) — комбінований лікарський препарат, який за хімічним складом є сумішшю алкалоїдів опію та належить до групи опіоїдних анальгетиків.[1][2][3] Омнопон застосовується підшкірно.[1][2][3]
| Combination of | |
| Морфін | Опіоїдний анальгетик |
| Кодеїн | Опіоїдний анальгетик |
| Тебаїн | Міотропний спазмолітик |
| Папаверин | Міотропний спазмолітик |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | ? |
| Код ATC | |
| PubChem | |
| Терапевтичні застереження | |
| Кат. вагітності |
? |
| Лег. статус | |
| Шляхи введення | п/ш |
Фармакологічні властивості ред.
Омнопон — комбінований лікарський препарат, який за хімічним складом є сумішшю алкалоїдів опію та належить до групи опіоїдних анальгетиків до складу омнопону входять морфін (48—50 % масового складу препарату), кодеїн, тебаїн, папаверин, носкапін. Механізм дії препарату полягає у стимулюванні трьох підвидів опіатних рецепторів — μ-, δ- і κ-підвидів.[1][2][3] Наслідком цього є блокування міжнейронної передачі больових імпульсів у різних відділах ЦНС, включно з корою головного мозку. Застосування омнопону спричинює виражений знеболювальний ефект, зміну емоційного забарвлення болю, виникнення ейфорії, а також седативний ефект.[1][2][3] При застосуванні омнопону, як і більшості інших опіоїдів, пригнічується дихальний центр, гальмується центр кашлю, а також виникає міоз та брадикардія.[1] Проте при застосуванні омнопону рідше спричинюється блювання у зв'язку із гальмуванням блювального центру, значно рідше спричинює спазм гладеньких м'язів внутрішніх органів (у зв'язку із прямою міотропною спазмолітичною дією папаверину, тебаїну і носкапіну), хоча й також послаблює перистальтику кишечнику та сприяє розвитку запору.[1][3] Як і при застосуванні морфіну, при застосуванні омнопону може спостерігатися залежність від препарату.[1][3] Омнопон застосовується при вираженому больовому синдромі, у тому числі при кольках, при інфаркті міокарду, злоякісних пухлинах, для премедикації перед операціями.[1][2]
Фармакокінетика ред.
Омнопон швидко й добре всмоктується після парентерального введення, та швидко метаболізується, тому біодоступність препарату точно не встановлена. Омнопон проникає через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр, та виділяється в грудне молоко. Метаболізується препарат у печінці з утворенням малоактивних метаболітів. Виводиться препарат із організму у вигляді метаболітів переважно із сечею, частково з жовчю. Період напіввиведення омнопону становить 2—3 години.[1]
Покази до застосування ред.
Омнопон застосовується при больовому синдромі різного генезу, у тому числі при кольках, при інфаркті міокарду, злоякісних пухлинах, важких травмах, для премедикації перед операціями, для знеболення під час операцій, та у післяопераційному періоді.[1][2]
Побічна дія ред.
При застосуванні омнопону можуть спостерігатись наступні побічні ефекти[1]:
- Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — шкірний висип, свербіж шкіри, анафілактичний шок, кропив'янка, гіпергідроз.
- З боку травної системи — жовтяниця, зниження апетиту, нудота, блювання, жовчева коліка, порушення функції печінки, запор, сухість в роті.
- З боку нервової системи — запаморочення, слабість, сонливість, головний біль, міоз, дезорієнтація, галюцинації, делірій, порушення чіткості зору, диплопія, тремор, гіпотермія, підвищення внутрішньочерепного тиску.
- З боку серцево-судинної системи — артеріальна гіпертензія або артеріальна гіпотензія, брадикардія або тахікардія, аритмія.
- З боку дихальної системи — пригнічення дихання, бронхоспазм, апное.
- З боку сечостатевої системи — затримка сечі, зниження лібідо.
- Місцеві реакції — реакції в місці ін'єкції, включно з тромбозом судин.
- Зміни в лабораторних аналізах — еозинофілія, підвищення активності ферментів печінки.
Протипокази ред.
Омнопон протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, підвищенні внутрішньочерепного тиску, черепно-мозкових травмах, пригніченні дихання, інсульті, важкій печінковій недостатності, болі у животі невстановленої етіології, алкогольній інтоксикації, делірії, гарячці, артеріальній гіпотензії, порушенні атріовентрикулярної провідності, комі, глаукомі, дітям віком до 12 років, особам у віці понад 75 років.[1][2]
Форми випуску ред.
Омнопон випускається у вигляді ампул по 1 мл 1 % і 2 % розчину.[3]
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н ОМНОПОН-ЗН (OMNOPONUM-ZN). Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
- ↑ а б в г д е ж Омнопон (Omnopon) [Архівовано 7 червня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д е ж "Омнопон в Справочнике Машковского". Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 6 червня 2019. (рос.)