Омивання ніг

Обмивання ніг (лат. Mandatum, від Mandatum novum do vobis — Нову заповідь даю вам) — описана в Євангелії від Івана подія, а також пов'язаний з нею обряд в літургії у Великий четвер ряду християнських церков. В деяких церквах цей обряд здійснюється усіма учасниками під час кожного служіння спомину або причастя.

Ісус Христос омиває ноги апостолу Петру
(Джотто, фреска в капеллі Скровеньї)

Омивання ніг

У передвечір смерті на хресті під час тайної вечері Ісус Христос помив ноги своїм учням і витер їх рушником, яким був підперезаний. Цим прикладом Він хотів показати, що також і апостоли один одному повинні служити. Апостол Петро спочатку не хотів дозволити Ісусові омити свої ноги, на що Ісус відповів: «Коли я тебе не вмию, — одрікає Ісус, — то не матимеш зо мною частки.». Цю подію описує лише євангеліст Іван:

…встав від вечері, скинув одіж, узяв рушника й підперезався. Тоді налив води до умивальниці й почав обмивати учням ноги та обтирати рушником, яким був підперезаний. Підходить, отже, і до Симона Петра, — та той йому: «Ти, Господи, — мені вмивати ноги?» Каже йому Ісус у відповідь: «Те, що я роблю, ти під цю пору не відаєш; зрозумієш потім.» Петро ж йому каже: «Ні, не митимеш моїх ніг повіки!» — «Коли я тебе не вмию, — одрікає Ісус, — то не матимеш зо мною частки.» «Господи, — проказує до нього Симон Петро, — то не тільки ноги, але і руки, і голову!» А Ісус йому: «Тому, хто обмитий, нічого не треба вмивати, крім самих ніг; увесь бо він чистий. І ви чисті, та — не всі.» Знав бо, хто зрадити його мав, тим то й мовив: «Не всі ви чисті.» Обмивши їм ноги, вбрався знову в одіж, сів до столу та й каже до них: "Чи знаєте, що я зробив вам? Ви звете мене: Учитель, Господь, і правильно мовите, бо я є. Тож коли вмив вам ноги я — Господь і Учитель, — то й ви повинні обмивати ноги один одному. Приклад дав я вам, щоб і ви так робили, як оце я вам учинив. Істинно, істинно говорю вам: Слуга не більший за пана свого, а посланий не більший за того, хто послав його. Знавши те, щасливі будете, коли так чинитимете.

На Тайній Вечері Ісус залишив своїм апостолам два найглибших таїнства Нового Завіту. Він встановив Тайну Пресвятої Євхаристії, яка є вершиною богослужіння — літургійного та духовного життя Церкви. Також установив Таїнство священства, ділячись зі своїми учнями тим вічним священством, яке Він приніс з небес на землю.

Посилання

• Євангеліє від Йоана. Переклад Івана Хоменка

Джерела

• Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.