Олів'є Накаш
Олів'є́ Нака́ш (фр. Olivier Nakache; нар. 14 квітня 1973, Сюрен, О-де-Сен, Франція) — французький кінорежисер, сценарист. Працює у співдружності з Еріком Толедано.
| Олів'є Накаш | |
|---|---|
| фр. Olivier Nakache | |
 Олів'є Накаш на церемонії Премії «Люм'єр», 2012 | |
| Дата народження | 14 квітня 1973 (51 рік) |
| Місце народження | Сюрен, О-де-Сен, Франція |
| Громадянство |
 Франція |
| Професія | кінорежисер, сценарист |
| IMDb | ID 0619923 |
 Олів'є Накаш у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Олів'є Накаш народився 14 квітня 1973 року в Сюрені, департамент О-де-Сен у Франції. Його батько — ІТ-менеджер, мати — помічниця бухгалтера[1]. Він є братом акторки і режисерки Джеральдін Накаш[fr][2]
Олів'є Накаш починав режисерську діяльність з короткометражних стрічок, часто в тандемі з Еріком Толедано. У 1995 році вони створили фільм «День і ніч», у 1999 «Незручність» — фільм-хроніку молодих Дідів Морозів одного вечора, яка об'єднав п'ятьох молодих французьких коміків: Жамеля Деббуза, Гада Ельмалеха, Атмена Келіфа, Рошді Зема та Гілберта Мелкі.
У 2005 році Олів'є Накаш та Ерік Толедано поставили свій перший повнометражний фільм «Я волію, щоб ми залишилися друзями…» з Жераром Депардьє і Жаном-Полем Рувом у головних ролях. Як комедійний актор Накаш знявся у власному фільмі «Літній табір» 2006 року.
У 2009 році, режисер зняв третій фільм «Так близько», історію однієї сім'ї, де знялися Вінсент Ельбаз, Ізабель Карре, Франсуа-Ксав'є Демезон, Одрі Дана і Омар Сі.
Найвідомішою роботою Олів'є Накаша як режисера і сценариста став фільм 2011 року «Недоторканні» (1+1), поставлений у співпраці з Еріком Толедано та за участі Франсуа Клюзе та Омара Сі в головних ролях. Стрічка була номінована на отримання багатьох престижних кінопремій та виборола низку фестивальних та професійних кінонагород.
У 2014 році Олів'є Накаш та Ерік Толедано екранізували роман Дельфіни Кулен «Самба для Франції», поставивши драматичну комедію Самба з Омар Сі в головній ролі.
Крім роботи в кіно Олів'є Накаш та Ерік Толедано зняли деякі частини шоу В суботу увечері в прямому ефірі (фр. Samedi soir en direct) у 2003 році на французькому телеканалі Comédie.
Фільмографія ред.
- Режисер та сценарист (спільно з Еріком Толедано)
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Примітки |
|---|---|---|---|
| 1995 | Цілодобово | Le jour et la nuit | короткометражний |
| 1999 | Частка тіні | La part de l'ombre | короткометражний |
| 1999 | Незручність | Les petits souliers | короткометражний |
| 2000 | Ці щасливі дні | Ces jours heureux | короткометражний |
| 2005 | Я волію, щоб ми залишилися друзями… | Je préfère qu'on reste amis | |
| 2006 | Літній табір | Nos jours heureux | |
| 2009 | Так близько | Tellement proches | |
| 2011 | Недоторканні | Intouchables | |
| 2014 | Самба | Samba | |
| 2017 | 1+1=Весілля | Le sens de la fête |
Визнання ред.
| Нагороди та номінації Олів'є Накаша[3] | |||
|---|---|---|---|
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
| Паризький кінофестиваль | |||
| 1999 | Найкращий короткометражний фільм | Незручність (з Еріком Толедано) | Перемога |
| 2000 | Частка тіні (з Івон Марсіано) | Перемога | |
| Міжнародний кінофестиваль у Токіо | |||
| 2011 | Ґран-прі «Токійська сакура» | Недоторканні (з Еріком Толедано) | Перемога |
| Премія «Люм'єр» | |||
| 2012 | Найкращий фільм | Недоторканні | Номінація |
| 2018 | Найкращий фільм | 1+1=Весілля | Номінація |
| Найкращий сценарій | 1+1=Весілля (спільно з Еріком Толедано) | Номінація | |
| Премія «Сезар» | |||
| 2012 | Найкращий фільм | Недоторканні | Номінація |
| Найкраща режисерська робота | Недоторканні (з Еріком Толедано) | Номінація | |
| Найкращий сценарій | Номінація | ||
| 2018 | Найкращий фільм | 1+1=Весілля | Номінація |
| Найкраща режисерська робота | Номінація | ||
| Найкращий сценарій | Номінація | ||
| Давид ді Донателло | |||
| 2012 | Найкращий європейський фільм | Недоторканні (з Еріком Толедано) | Перемога |
| Кришталевий глобус | |||
| 2012 | Найкращий фільм | Недоторканні (з Еріком Толедано) | Перемога |
| Сараєвський кінофестиваль | |||
| 2012 | Приз глядацької аудиторії | Недоторканні (з Еріком Толедано) | Перемога |
| Кінофестиваль в Нантакеті | |||
| 2012 | Приз глядацької аудиторії | Недоторканні (з Еріком Толедано) | Перемога |
| Кінофестиваль у Вісконсині | |||
| 2012 | Приз глядацької аудиторії | Недоторканні (з Еріком Толедано) | Перемога |
| Приз Європейської кіноакадемії | |||
| 2012 | Найкращий фільм | Недоторканні | Номінація |
| Найкращий сценарист | Недоторканні (з Еріком Толедано) | Номінація | |
| Приз глядацьких симпатій за найкращий фільм | Недоторканні (з Еріком Толедано) | Номінація | |
| 2018 | Найкращий комедійний фільм | 1+1=Весілля (з Еріком Толедано) | Номінація |
| Приз глядацьких симпатій за найкращий фільм | Номінація | ||
| Премія BAFTA | |||
| 2013 | Найкращий неангломовний фільм | Недоторканні | Номінація |
| Премія Гойя | |||
| 2013 | Найкращий європейський фільм | Недоторканні | Перемога |
| Премія Сан Жорді | |||
| 2013 | Приз глядацької аудиторії за найкращий іноземний фільм | Недоторканні | Перемога |
Примітки ред.
- ↑ Christophe Carrière. Ce qu'on sait (ou pas) sur Géraldine Nakache. L'Express (фр.) . 09.09.2010. Процитовано 13.11.2015.
- ↑ Laurent Bartoleschi. GERALDINE NAKACHE. Alliancefr.com (фр.) . 30.11.2009. Процитовано 13.11.2015.
- ↑ Повний перелік нагород та номінацій Олів'є Накаша на сайті IMDb(англ.)
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Олів'є Накаш |
- Олів'є Накаш на сайті IMDb (англ.)
- Олів'є Накаш на сайті AlloCiné (фр.)
Олів'є Накаш та Ерік Толедано у соцмережі «Facebook»
