Усеберзький корабель
Усеберзький корабель (норв. Osebergskipet) — дубовий корабель вікінгів, виявлений в 1904 року поблизу Тенсберга в норвезькій провінції Вестфолл. Човен, що перебував під землею в поховальному кургані, був розкопаний і сьогодні демонструється в Музеї кораблів вікінгів в Осло. Судячи з дендрохронологічних даних, корабель спустили на воду близько 820 року і до 834 використовували в прибережній навігації, після чого був використаний як поховальний корабель.
| Усеберзький корабель | |
|---|---|
норв. Osebergskipet | |
 Озернберзький корабель в експозиції Музея кораблів вікінгів | |
| Країна |
 Норвегія |
| Регіон | Вестфолл |
| Населений пункт | Тенсберг |
| Історія | |
| Датування | 820-830 роки |
| Періоди | Доба вікінгів |
| Дослідження | |
| Відкрито | 1904 |
| Місце збереження матеріалів | Музей кораблів вікінгів (Осло) |
 | |
 Усеберзький корабель у Вікісховищі | |
Опис ред.
Довжина корабля 21,6 м, ширина — 5,1 м, розмір щогли міг коливатися від 6 до 10 м. При площі вітрила в 90 м² корабель міг розвивати швидкість до 10 вузлів. 15 пар кочетів свідчить про те, що судно приводили в рух 30 веслярів. Ніс і корма корабля прикрашені вигадливою різьбою у вигляді сплетених тварин, а також з'єднаними у валкнут трикутниками[1].
Хоча курган ще в середині століття піддався розграбуванню, археологи виявили в човні останки двох жінок високого соціального становища (молодої і старої), фрагменти східних шовкових тканин, непогано збереженого дерев'яного воза і навіть кістки павича. Це свідчить про жваву торгівлю вікінгів зі Сходом по Волзі і Дніпру.
Скандинавські вчені довгий час намагалися зв'язати похованих у кораблі з династією Інглінгів і навіть називали одну з жінок бабкою Гаральда I Норвезького. Попередній аналіз ДНК вказує на те, що молодша з них мала гаплогрупу U7, яка практично відсутня серед європейців, але нерідко зустрічається на Близькому Сході, особливо серед іранців[2][3].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Borromean Triangles: A Viking Symbol. Liv.ac.uk. 27 липня 2007. Архів оригіналу за 16 березня 2013. Процитовано 11 квітня 2010.
- ↑ Per Holck: The Oseberg Ship Burial, Norway: New Thoughts On the Skeletons From the Grave Mound, European Journal of Archaeology, Vol. 9, No. 2-3, 185—210 (2006)
- ↑ Viking woman had roots near the Black Sea [Архівовано 26 серпня 2010 у Wayback Machine.] — стаття в газеті «Aftenposten»
Джерела ред.
- Christensen, A. E. Ingstad, A. S. and Myhre, B. (1992) «Oseberg Dronningens Grav — Vår Arkeologiske Nasjonalskatt i Nytt Lys», Oslo Durham, Keith. Noon, Steve. (2002). Viking Longship. Osprey Publishing ISBN 1-84176-349-7
- Doyle, Alister (Apr 25, 2008). Vikings acquitted in 100-year-old murder mystery. Reuters.
- Hagen, Anders (1968) The Viking Ship Finds: The Oseberg, Gokstad, and Tune Ships (Universitetets Oldsaksamling) Shetelig, Haakon; A.W. Brøgger (1950) Vikingeskipene (Oslo: Dreyer)
- Shetelig, Haakon (1928) Queen Asa's Sculptors: Wood Carvings found in the Oseberg Ship, Norway (London: Burlington House)
- Sjovold, Thorleif (1969) The Oseberg Find and the Other Viking Ship Finds Mary Fjeld Sjovold, translation (Universitetets Oldsaksamling)
- Sjovold, Thorleif (1954) The Viking Ships — A Short Description of the Tune, Gorstad and Oseberg Ships (Dreyers Forlag)
|
Це незавершена стаття з археології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |