Овсієнко Тетяна Миколаївна

Тетяна Миколаївна Овсієнко (рос. Татьяна Николаевна Овсиенко; 22 жовтня 1966, Київ) — радянська і російська співачка, заслужена артистка Росії (2001). За національністю — українка. Внесена в базу сайту «Миротворець» за свідоме багаторазове порушення державного кордону України, а також за незаконну гастрольну діяльність на території окупованого росією Криму.[1]

Тетяна Миколаївна Овсієнко
Ім'я при народженні Овсієнко Тетяна Миколаївна
Народилася 22 жовтня 1966(1966-10-22) (57 років)
Київ, УРСР
Громадянство Росія Росія
Національність українка
Діяльність співачка, акторка
Alma mater Київський технікум готельного господарства
Знання мов українська і російська
Роки активності 1988 — тепер. час
Жанр Європоп
У шлюбі з Володимир Дубовицькийd
Нагороди
Медаль «За військову доблесть» 1-го ступеня
Заслужений артист Росії
Медаль «200 років МВС Росії»
IMDb ID 1921064
Сайт Офіційний сайт

Біографія ред.

Народилася в сім'ї лаборанта Ганни Марківни і водія Миколи Михайловича; молодша сестра Вікторія (бізнесвумен).

У дитинстві майбутня співачка вчилася в музичній школі і виступала в дитячому ансамблі «Сонечко», який брав участь у передачі «Веселі нотки» на І-му каналі Центрального телебачення (Москва)[2].

Закінчила Київський технікум готельного господарства (1987, фахівець з організації обслуговування в готелях). Працювала адміністратором в готелі «Братислава» в Києві. У 1988 році познайомилася з Наталією Ветлицькою, солісткою музичного гурту «Міраж», яка проживала у «Братиславі» під час гастролей. За пропозицією Наталії Ветлицької почала працювати в «Міражі» костюмером.

Після виходу з «Міражу» Наталі Ветлицької в кінці 1988 року Овсієнко стала солісткою групи. Як і більшість інших дівчат у групі, виступала під фонограму М. Суханкіної. Працювала в групі до кінця 1990 року, коли була замінена на нову солістку Катерину Болдишеву. Після відходу Тетяни Овсієнко з групи в пресі розгорнулася критика з приводу того, що всі солістки співали під фонограму іншої виконавиці. Оскільки «обличчям» групи була Овсієнко, вона стала головним об'єктом критики.

З 1991 року виступала зі своєю групою «Вояж»; випустила кілька музичних альбомів разом з автором пісень Віктором Чайкою. У цей період відбувається основний підйом популярності співачки. У 2004 році на фестивалі Авторадіо «Дискотека 80-х» виконала пісню групи «Міраж» «Музыка нас связала» своїм справжнім голосом. У 2008 році випускає новий альбом і нову пісню «Міражі», веде гастрольну діяльність.

Для творчості характерний оптимізм у змісті виконуваного матеріалу, підкреслення цінностей сімейного життя і щирих відносин між людьми (пісні «Всё хорошо», «Наш двор» тощо), а також просування шкідливого наративу про те, що жінка може бути щаслива лише з чоловіком (пісня «Женское счастье»). За виступи перед ветеранами, у військових частинах і перед військовослужбовцями в місцях бойових дій нагороджена медаллю НАТО «За миротворчу діяльність» в Косово, медаллю «За військову доблесть» Міністерства оборони РФ і нагрудним знаком «За службу на Кавказі» Північно-Кавказького військового округу.

Родина ред.

Перший чоловік (1993—2007) — Володимир Дубовицький — продюсер

  • Прийомний син Ігор. У 2015 році Ігор став батьком сина від дружини бразилійки.

Громадянський чоловік Олександр Меркулов (народ. 15.08.1966, Рязань).

Дискографія ред.

  • «Красивая девчонка» (1991)
  • «Капитан» (1993)
  • «The best …» (1993)
  • «Не суди» (1994)
  • «Татьянин день» (1994)
  • «Надо влюбиться» (1995)
  • «За розовым морем» (1997)
  • «Я буду лететь за тобой» (2000)
  • «Река любви моей» (2001)
  • «Золотой альбом» (2003)
  • «Я не скажу прощай» (2004)
  • «Лето» (2005)
  • «Love Hurts» (сингл) (2006)
  • «Время» (2013)

Сингли ред.

  • Вояж любові
  • Чайки
  • Світло
  • Захоплення
  • Далекобійник
  • Дворик на Тверській
  • Вибери мене
  • По п'ятах
  • Пополам
  • Дотик
  • Це не серйозно
  • День за днем
  • Міражі
  • Новий рік
  • Забути тебе
  • Дощ
  • Замерзає річка
  • Радість моя
  • Клич мене
  • Ти та я
  • Чарівності тобою
  • Біла хуртовина
  • Ша ла ла
  • Пропливають зірки повз
  • Далеко
  • Ще один крок
  • Дороги долі
  • Три Години

Примітки ред.

  1. Овсиенко Татьяна Николаевна. Myrotvorets.center (ru-RU) . Процитовано 18 червня 2021.
  2. Биография | Татьяна Овсиенко. ovsienko.net (ru-RU) . Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 4 березня 2018.

Посилання ред.