Обільне (Кальміуський район)

село Старобешівської селищної громади Кальміуського району Донецької області

Обі́льне — село Старобешівської селищної громади Кальміуського району Донецької області, Україна. Населення становить 250 осіб.

село Обільне
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Кальміуський район
Громада Старобешівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA14100090100096697
Облікова картка Обільне 
Основні дані
Населення 250
Поштовий індекс 87211
Телефонний код +380 6253
Географічні дані
Географічні координати 47°49′56″ пн. ш. 37°52′59″ сх. д. / 47.83222° пн. ш. 37.88306° сх. д. / 47.83222; 37.88306Координати: 47°49′56″ пн. ш. 37°52′59″ сх. д. / 47.83222° пн. ш. 37.88306° сх. д. / 47.83222; 37.88306
Середня висота
над рівнем моря
139 м
Водойми р. Берестова
Відстань до
обласного центру
25,2 км
Відстань до
районного центру
14,4 км
Найближча залізнична станція Караванна
Відстань до
залізничної станції
11,7 км
Місцева влада
Адреса ради 87210, Донецька обл., Старобешівський р-н, с. Мар’янівка, вул. Миру, 10а
Сільський голова Кочева Олена Михайлівна
Карта
Обільне. Карта розташування: Україна
Обільне
Обільне
Обільне. Карта розташування: Донецька область
Обільне
Обільне
Мапа
Мапа

CMNS: Обільне у Вікісховищі

Загальні відомості ред.

Відстань до райцентру становить близько 14 км і проходить автошляхом Т 0508.

Із 2014 р. внесено до переліку населених пунктів на Сході України, на яких тимчасово не діє українська влада.

Історія ред.

У 19 столітті село називалося Папкове. У 1886 році село входило до складу Авдотьїнської волості Бахмутського повіту, у селі налічувалося 93 подвір'я, населення становило 602 людини.[1]

Населення ред.

За даними перепису 2001 року населення села становило 250 осіб, із них 74 % зазначили рідною мову українську, 22 % — російську, 2,8 % — молдовську та 1,2 % — грецьку мову[2].

Населення Обільного у різні роки
Рік 1886[1] 1908[3] 2001
Кількість, осіб 602 854 250

Видатні мешканці ред.

Примітки ред.

  1. а б Волости и важнѣйшіе селенія европейской Россіи. — Выпуск VIII: Губерніи Новороссійской группы [Архівовано 4 вересня 2020 у Wayback Machine.] / Составил мл. ред. Г. Г. Ершов. — СПб., 1886. — 202 с. — С. 25. (рос. дореф.)
  2. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 березня 2022.
  3. Списокъ населенных мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи [Архівовано 27 вересня 2019 у Wayback Machine.]. — Екатеринославъ: Типографія Губернскаго Земства, 1911. — С. 32. (рос. дореф.)

Посилання ред.