Об'єднане королівство Нідерландів

Об'єднане королівство Нідерландів (1815—1839; нід. Verenigd Koninkrijk der Nederlanden, фр. Royaume-Uni des Pays-Bas) — неофіційна назва, що використовується для позначення нової європейської держави, яка виникла після розпаду Першої Французької імперії за рішенням Віденського конгресу 1815 року. Нова держава, офіційно звана «Королівство Нідерланди» (нід. Koninkrijk der Nederlanden, фр. Royaume des Belgiques), об'єднала колишні території Республіки Сполучених провінцій на півночі, Австрійських Нідерландів на півдні, а також Єпископство Льєж. Династія Оранських-Нассау стала монархами нового королівства.

Королівство Нідерланди
нід. Koninkrijk der Nederlanden
фр. Royaume des Belgiques[1]
лат. Regnum Belgicum
1815 – 1839
Прапор Герб
Прапор Герб
Девіз
фр. "Je maintiendrai"
"Я встою"
Гімн

Wien Neêrlands Bloed
"Ті у кого голландська кров"
Нідерландів: історичні кордони на карті
Нідерландів: історичні кордони на карті
Мапа Об'єднаного королівства Нідерландів у 1815 році. Велике Герцогство Люксембург показано світло-зеленим.
Столиця Амстердам та Брюссель
Мови голландська мова (офіційна), французька мова (офіційна у Валлонії)
Релігії протестантизм, католицтво
Форма правління конституційна монархія
Король
 - 1815–1839 Віллем I
Законодавчий орган Генеральні штати
 - Upper house Сенат
 - Lower house Палата представників
Історичний період Пізній сучасний період
 - Віденський конгрес 16 березня 1815
 - прийняття Конституції 24 серпня 1815
 - Бельгійська революція 25 серпня 1830
 - Лондонська угода 1839 19 квітня 1839
Валюта Нідерландський гульден
Попередник
Наступник
Суверенне Князівство Сполучених Нідерландів
Перша Французька імперія
Нідерланди
Лімбург (герцогство, 1839-1867)
Люксембург
Бельгія
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Об'єднане королівство Нідерландів
Британська карикатура, що висміює "весілля" Бельгії та Нідерландів на Віденському конгресі
Мапа Об'єднаного Королівства Нідерландів

Об'єднане королівство Нідерландів розпалося в 1830 в ході Бельгійської революції. Король Віллем I відмовився визнати незалежність Бельгії, поки в 1839 не був до цього примушений Лондонською угодою.

Примітки ред.

  1. La parenthèse française et hollandaise (1795-1830), Encyclopædia Universalis. Retrieved on 4 July 2021.

Література ред.

  • Blom, J.C.H., Lamberts, E. (2003), Geschiedenis van de Nederlanden.
  • Thewes, Guy (2006) (PDF). Les gouvernements du Grand-Duché de Luxembourg depuis 1848 (2006), p. 208
  • Kossmann, E.H. (1988). The Low Countries, 1780-1940. Oxford: Clarendon. ISBN 9780198221081.