Нірішваравада (санскр. निरिश्वरवाद, «вчення про відсутність Бога», «доктрина безбожництва») — загальне позначення індійських філософських і релігійних течій, які заперечують існування Ішвари (Творця світу). До нірішваравади ставляться як ортодоксальні (Астіка), так і неортодоксальні (Настіка) доктрини. Серед ортодоксальних систем давньоіндійської філософії (Астіка) в тій чи іншій формі заперечують існування Бога санкхья, мімансу, адвайта-веданта. З неортодоксальних навчань (настіка) до нірішваравади належать буддизм, джайнізм, локаята. Крім того, безбожним було зникле в давнину відгалуження аджівіка, про зміст якого залишилися мізерні відомості. На відміну від Заходу, атеїзм в Індії зазвичай не пов'язується з матеріалізмом (за винятком школи локаята-чарвака). Індійський атеїзм по перевазі антиматериалистичний.[1]Індуїзм являє собою величезну різноманітність вірувань і практик.[2] За словами британського сходознавця Роберта Чарльза Зенера, «цілком можливо бути гідним індусом незалежно від особистого світогляду, який може тяжіти до монізму, монотеїзму, політеїзму або навіть атеїзму».[3] Він навіть доходить до твердження, що індуїзм — це релігія, яка не потребує існування чи неіснування Бога або богів.[4]Більш виразно, індуїзм може розглядатися як сукупність трьох головних течій: одне й надає особливе значення особовому Творцю або Богу, друге акцентує увагу на імперсональний Абсолюті, третє ґрунтується на плюралістичності і неабсолютності.[5].

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. The Speak Tree — The Atheistic Roots of Hindu Philosophy.The Times of India.
  2. Catherine Robinson, Interpretations of the Bhagavad-Gītā and Images of the Hindu Tradition: The Song of the Lord.Routledge Press,1992, page 17.
  3. Robinson, CatherineInterpretations of the Bhagavad-Gītā and Images of the Hindu Tradition: The Song of the Lord.Routledge Press, 1992, page 51.
  4. Zaehner RC [en] Hinduism — Oxford: Oxford University Press , 1966. -P.1-2
  5. Smart, Ninian, (1999) World Philosophies.Routledge, ISBN 0415184665 p.35