Ніновичі
Ніновичі (пол. Nienowice) — давнє українське село в Польщі, у гміні Радимно Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 679 осіб (2011[1]).
| Село
Координати 49°55′ пн. ш. 22°55′ сх. д. / 49.917° пн. ш. 22.917° сх. д.Координати: 49°55′ пн. ш. 22°55′ сх. д. / 49.917° пн. ш. 22.917° сх. д.
|
.jpg)
Розташування ред.
Лежить на берегах річки Вишня — правої притоки Сяну, при міжнародній трасі E40.
Історія ред.
У 1340—1772 рр. село входило до Перемишльської землі Руського воєводства.
У 1772—1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1880 році село нараховувало 1360 греко-католиків, 39 римо-католиків і 62 юдеї, місцева греко-католицька парафія належала до Ярославського деканату Перемишльської єпархії.
У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ярославського повіту Львівського воєводства, гміна Радимно. На 1 січня 1939-го в селі з 1940 жителів було 1750 українців-грекокатоликів, 30 українців-римокатоликів, 120 поляків, 30 євреїв і 10 німців[2], місцева греко-католицька парафія належала до Радимнянського деканату Перемишльської єпархії.
З початком Другої світової війни чоловіків села мобілізовано до польської армії. У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережжя Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова воно належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село включене до Любачівського повіту[3]. 17 січня 1940 року територія ввійшла до Ляшківського району Львівської області. Нові окупанти також мобілізували чоловіків до Червоної армії. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. За три роки німецької окупації вивезені євреї. В липні 1944 року радянські війська оволоділи цією територією. Радянські окупанти знову насильно мобілізували чоловіків.
У жовтні 1944 року західні райони Львівської області віддані Польщі. Польським військом і бандами цивільних поляків почались пограбування і вбивства, селяни гуртувались в загони УПА і відділи самооборони.
16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Частину місцевих добровільно-примусово виселили в СРСР (992 особи — 233 родини)[4]. Решту депортовано 1947 року під час Операції «Вісла» Військом польським[5] на понімецькі землі. В хати виселених українців поселені поляки.
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 347 | 86 | 233 | 28 |
| Жінки | 332 | 68 | 207 | 57 |
| Разом | 679 | 154 | 440 | 85 |
Церква ред.
Перша дерев'яна церква Введення Пр. Богородиці в селі збудована в 1688 р., згоріла під час Першої світової війни. В 1915 р. була розбудована дерев'яна придорожня каплиця Введення Пр. Богородиці. Після заборони греко-католицької церкви храм переданий Польській православній церкві.
Сучасність ред.
У 1998 р. в селі пущена в дію гідроелектростанція потужністю 250 квт. на річці Вишня.
Примітки ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ніновичі
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 29.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області). Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання ред.
- Nienowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 102. (пол.)
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |