Ніколає Белческу

Нікола́є Белче́ску (рум. Nicolae Bălcescu; 29 червня 1819 — 19 листопада 1852) — румунський революціонер, історик і публіцист, один з керівників революції 1848 року у Валахії і Трансільванії.

Ніколає Белческу
рум. Nicolaie Balcescu
Ім'я при народженні	рум. Nicolae Balcescu
Псевдо	Nicolae Bălcescu
Народився	29 червня 1819(1819-06-29)[…] Бухарест, Румунія
Помер	29 листопада 1852(1852-11-29)[…] (33 роки) Палермо, Королівство Італія ·Drugsd
Країна	Волощина
Діяльність	історик, журналіст, політик
Alma mater	Saint Sava Colleged
Знання мов	румунська
Мати	Zinca Bălcescud
Медіафайли у Вікісховищі

З біографії

1840 року брав участь у русі за об'єднання і незалежність Валахії і Молдови.

Під час революції 1848 року був членом Тимчасового уряду Валахії, відстоював загальне виборче право і розподіл землі серед селян.

Белческу був членом літературно-політичного товариства «Сочієтатя літераре», виступав за поширення освіти, редагував газети «Інвацатор дін сат» («Сільський учитель»).

Белческу видав багато історичних документів, в т. ч. валаські літописи, написав ряд біографій видатних румунських діячів, а також капітальну працю «Історія румунів за часів князя Міхая Хороброго». Белческу обстоював ідею об'єднання румунських земель і створення демократичної республіки.

У своїх працях Белческу висловив ряд цінних думок про закономірність прогресивного розвитку людського суспільства, пов'язуючи його з соціальною боротьбою, з визнанням ролі народних мас в історії.

Помер від туберкульозу 9 листопада 1852 року.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.