Нюя
| Нюя | |
|---|---|
 | |
 | |
| 60°26′03″ пн. ш. 109°57′50″ сх. д. / 60.434166666694771664° пн. ш. 109.96388888891777924° сх. д. | |
| Витік |
Приленське плато на південних схилах висоти 474 м [1][2] |
| • координати | 60°26′03″ пн. ш. 109°57′51″ сх. д. / 60.43417° пн. ш. 109.96417° сх. д. |
| • висота, м | 450 м [1][2] |
| Гирло | Лена (2420 км від гирла Лени), с. Нюя, Ленський улус [1][3] |
| • координати | 60°31′56″ пн. ш. 116°18′26″ сх. д. / 60.53222° пн. ш. 116.30722° сх. д. |
| • висота, м | 150 м [1][3] |
| Похил, м/км | 0,38 м/км |
| Басейн | Лена → море Лаптєвих |
| Країни: |
 Росія Республіка Саха (Якутія) |
| Регіон | Саха |
| Довжина | 798 км[4] |
| Площа басейну: | 38100 км²[4] |
| Середньорічний стік |
114 м³/с (за 132 км від гирла) 125 м³/с (в гирлі) |
| Притоки: | Ulakhan-Murbayyd |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Нюя (якут. Ньүүйэ өрүс) — річка в Східному Сибіру Росії, протікає по території Ленського улусу Республіки Саха (Якутія). Ліва притока річки Лени. Належить до водного басейну Лени → моря Лаптєвих.
Географія ред.
Річка бере свій початок на заході Приленського плато, в східній частині Середньосибірського плоскогір'я, на висоті 450 м над рівнем моря (південні схили висоти 474 м), в південно-західній частині Республіки Саха. Русло знаходиться в межах Приленського плато. Напрям течії річки — в основному східний, в середній та нижні частині тече паралельно руслу річки Лени. Впадає у Лену із її лівого берега, за 2420 км від її гирла, на схід від села Нюя.
Довжина річки — 798 км, площа басейну — 38100 км². Середній похил становить — 0,38 м/км. Живлення в основному снігове. В середній та нижній течії річка сильно звивиста. Ширина Нюї біля гирла досягає 200 м, а глибина — 3 м. Судноплавна на відрізку в 146 км від гирла, вище притоки Бетинче. Сплавна.
Острови ред.
Русло Нюї має значну кількість різноманітних островів, найбільші із них (від витоку до гирла): Талах-Ари, Чай-Ари.[1]
Гідрологія ред.
Спостереження за водним режимом річки Нюї проводилось протягом 57 років (1936–1994) на станції Курум (Турум), розташованої за 132 км від гирла, впадіння її у Лену.[5] Середньорічна витрата води яка спостерігалася тут за цей період — 113,61 м³/с, для водного басейну 32 600 км², що становить близько 86% від загальної площі басейну річки. За період спостереження встановлено, що річка розкривається в травні, замерзає в жовтні. У верхів'ї, іноді повністю промерзає. Максимальна повінь у травні-червні, з поступовим спадом інтенсивності до жовтня-листопада, межень з грудня до кінця березня. Мінімальний середньомісячний стік за весь період спостереження становив 7,4 м³/с (у березні), що становить менше 1,0% від максимального середньомісячного стоку, який відбувається у травні місяці, та становить — 760 м³/с і вказує на доволі високу амплітуду сезонних коливань.
За період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) становив 2,84 м³/с (у лютому 1969 року), абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) становив 1450 м³/с (у травні 1992 року).
Крім станції в поселені Турум, спостереження за водним режимом річки Нюї проводилось протягом неповних 15 років (1972, 1979–1992) на станції в селі Орто-Нахара, розташованої за 244 км від гирла.[6] Середньорічна витрата води яка спостерігалася тут за цей період — 98,98 м³/с, для водного басейну 23 200 км², що становить близько 61% від загальної площі басейну річки.
Спостереження за водним режимом річки Нюї проводилось також на станції Комакська, розташованої за 554 км від гирла, протягом 46 років (1948–1994).[7] Середньорічна витрата води яка спостерігалася тут за цей період — 46,24 м³/с, для водного басейну 11 700 км², що становить близько 31% від загальної площі басейну річки.
Притоки ред.
Річка Нюя приймає понад шістдесят приток, довжиною понад 10 км. Найбільших із них, довжиною понад 50 км — 12 шт (від витоку до гирла):[4][8]
| Назва притоки | Довжина,(км) | Площа водозбірного басейну, (км²) | Відстань від гирла Нюї, (км) | Витрата води,(м³/с) |
|---|---|---|---|---|
| ліві притоки | ||||
| Типучикан | 106 | 1 070 | 660 | |
| Хамаки | 163 | 2 980 | 554 | |
| Сюльдюкээр | 102 | 919 | 509 | |
| Чайанда | 146 | 2 170 | 420 | |
| Олдоон | 118 | 1 370 | 377 | |
| Хотохо | 121 | 2 580 | 296 | |
| Улахан-Мурбайї | 201 | 4 390 | 201 | |
| Оччугуй-Мурбайи | 137 | 3 670 | 161 | |
| Бетинче | 173 | 3 260 | 129 | |
| Утакаан | 79 | 65 | ||
| праві притоки | ||||
| Балаковна | 56 | 703 | ||
| Боруок | 67 | 596 | ||
Населенні пункти ред.
Береги річки мало заселені. Іноді зустрічаються споруди для тимчасового проживання мисливців — зимники, нежилі поселення (н) та невеликі поселення, в яких в основному проживають робітники численних рудників, які розкинулися по берегах річки. Населенні пункти від витоку до гирла: Комакська, Оргул (н), Чаянда (н), Бес (н), Юктакен-Отеге (н), Саягас (н), Намський (н), Кюберген (н), Усук-Китил (н), Арилах (н), Орто-Нахара, Чамча, Нюя-Північна, Баганді-Кюсли (н), Турум (н), Беченча, Артик, Нюруктай (н), Комсомол, Нюя.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д Річка Нюя на Kosmosnimki.ru. витік, гирло
- ↑ а б Аркуш карти P-49-XXXI,XXXII р. Чона. Масштаб: 1 : 200 000. Видання 1982 р. (рос.) Квадрат: 00х40
- ↑ а б Аркуш карти P-50-XXXIII,XXXIV р. Нюя. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1981 р. Видання 1987 р. (рос.) Квадрат: 12х60
- ↑ а б в Річка Нюя / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- ↑ Басейн річки Нюї — Станція: Курум (англ.)
- ↑ Басейн річки Нюї — Станція: Нахара (англ.)
- ↑ Басейн річки Нюї — Станція: Комакська (англ.)
- ↑ Валидатор водных объектов: Нюя. [Архівовано 19 лютого 2015 у Wayback Machine.] Процитовано: 2015-02-18 (рос.)
Посилання ред.
- Річка Нюя // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Річка Нюя / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- Аркуш карти P-49-XXXIII,XXXIV Камакская. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1980 р. Видання 1987 р. (рос.)
- Аркуш карти P-49-XXXV,XXXVI Чайанда. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1980 р. Видання 1987 р. (рос.)
- Аркуш карти P-49-XXIX,XXX Кюберген. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1980 р. Видання 1987 р. (рос.)
- Аркуш карти P-50-XXV,XXVI Ленськ. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1980 р. Видання 1987 р. (рос.)
- Аркуш карти P-50-XXVII,XXVIII р. Дерба. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1980 р. Видання 1987 р. (рос.)
- Maps for the world / Карти всього світу (рос.)
