Норвезька течія — тепла течія в Норвезькому морі на глибині від 50 до 100 метрів, що прямує вздовж узбережжя Норвегії у напрямку NE, від Відкритого Баренцевого моря[en] до Баренцевого моря.

Північноатлантична течія (червона) і Норвезька течія (помаранчева).
Схема морських течій Землі.

Вода Норвезької течії контрастує з водою Північноатлантичної течії, тому що вона холодніша і містить менше солі, маючи більшу частину припливної води, що надходить із опрісненої води Північного та Балтійського морів, а також норвезьких фіордів і річок. Проте вода, значно тепліше і солоніше, ніж у Північному Льодовитому океані, який має приплив води з танучого пакового льоду власних акваторії та сточища. Зимові температури води Норвезької течії зазвичай становлять від 2 до 5 °C, тоді як температура води Північноатлантичної течії перевищує 6 °C.

Течія є гілкою Північноатлантичної течії. Солоність води течії становить 34-35 . Температура води влітку +10 ÷ +12 ° C, взимку +5 ÷ +7 ° C. Середня швидкість течії 30 см/сек.

Норвезька течія надає пом'якшуючий вплив на погоду та клімат Скандинавії.

Частиною Норвезької течії є Нордкапська течія та Західношпіцбергенська течія, поділ гілок течії відбувається в точці (67° пн. ш. 3° сх. д. / 67° пн. ш. 3° сх. д. / 67; 3).

Властивості ред.

Солоність ред.

Норвезька течія має різні характеристики солоності, температури та щільності. Обсяг притоку прісної води найбільший влітку, а взимку — менший, що сприяє зміні солоності. У середньому солоність близько 34,5 ; біля узбережжя дещо нижча мінералізація (32-31 ‰), межа з Північноатлантичною течією відзначається дещо вищою мінералізацією — 35 ‰.[1]

Температура ред.

Середня температура взимку становить близько 3,5 ° C[2][3] і коливається від 2 до 5 ° C, а влітку +10 ÷ +12 ° C

Швидкість ред.

Хоча існує велика мінливість швидкості течії, яка коливається в межах від 20 см/с до 100 см/с на її максимумі.[4], середня швидкість — 30 см/с[5].

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Mork, M. (1981). Circulation Phenomena and Frontal Dynamics of the Norwegian Coastal Current. Philosophical Transactions of the Royal Society A: Mathematical, Physical and Engineering Sciences. 302 (1472): 635. Bibcode:1981RSPTA.302..635M. doi:10.1098/rsta.1981.0188.
  2. Gyory, Joanna, Arthur J. Mariano, Edward H. Ryan. 2001—2008. «The Norwegian & North Cape Currents.» [Архівовано 1 січня 2018 у Wayback Machine.] Ocean Surface Currents. (Accessed 2009)
  3. Saetre, R., and R. Ljoen, 1972: The Norwegian Coastal Current. Proceedings of the First International Conference on Port and Ocean Engineering, vol.1, pp.514–535.
  4. Saetre, Roald, ed. 2007. The Norwegian Coastal Current—Oceanography and Climate. Tapir Academic Press; Trondheim. ISBN 82-519-2184-8
  5. Haugan, Peter M.; Evensen, Geir; Johannessen, Johnny A.; Johannessen, Ola M.; Pettersson, Lasse H. (1991). Modeled and Observed Mesoscale Circulation and Wave-Current Refraction During the 1988 Norwegian Continental Shelf Experiment. Journal of Geophysical Research. 96: 10487. Bibcode:1991JGR....9610487H. doi:10.1029/91JC00299.