Нова Мощаниця

село в Рівненській області, Україна

Нова́ Мощани́ця — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 850 осіб. У складі Мізоцької громади, раніше було центром Новомощаницької сільської ради.

село Нова Мощаниця
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Рівненський район
Громада Мізоцька селищна громада
Код КАТОТТГ UA56060410150032595
Основні дані
Засноване 1915
Населення 850
Площа 28,624 км²
Густота населення 29,7 осіб/км²
Поштовий індекс 35744
Телефонний код +380 3652
Географічні дані
Географічні координати 50°19′47″ пн. ш. 26°04′07″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
310 м
Водойми Збитинка
Місцева влада
Адреса ради 35744, Рівненська обл., Здолбунівський р-н, с. Нова Мощаниця, вул. Центральна, 34
Карта
Нова Мощаниця. Карта розташування: Україна
Нова Мощаниця
Нова Мощаниця
Нова Мощаниця. Карта розташування: Рівненська область
Нова Мощаниця
Нова Мощаниця
Мапа
Мапа

CMNS: Нова Мощаниця у Вікісховищі

Історія ред.

Від Ступного на південний схід десь на 3-ому кілометрі асфальтового тракту в околиці заліснених висот зринають перші забудови села Нової Мощаниці, котре зараз має 414 дворів, 965 мешканців, восьмирічну школу, бібліотеку, клуб, медпункт (ФАП), 5 крамниць, сільську раду, понад 12 дільниць — кутків, кілька вулиць і провулків.

У центрі села стоїть збудована коштом прихожан церква Різдва Пресвятої Богородиці, де зберігались цінні стародруки, рукописи та інші документи, серед котрих копії метричних книг старомощаницької церкви з 1805 року, перенесені, ймовірно, з давнього цвинтарного Храму, спорудженого в 1825 році.

Нова Мощаниця — це колишній присілок Старої (Великої) Мощаниці де здавен були зосереджені так звані дворища — місця проживання сімейних, родинних громад, що об'єднували від 5 до 11 і більше дворів-димів. Вони, ймовірно, заклали основу Нової Мощаниці котра у записах ХУІІ-ХУШ століть виринає разом зі Старою Мощаницею, іменованою тоді Великою Мощаницею. Може, тому минуле Нової Мощаниці слід вивчати на «полі» нинішньої Старої Мощаниці котра у міру сил висвітлена у відповідному нарисі «Стара Мощаниця».

Карта 1915 року масштабу 1:1000 зарисовує Нову Мощаницю багатьма різнофігурними вуличками, котрі примикають до головного тракту в бік села Суймів, де є напис Велика ("\?іе!ка"Wink, а нижче на 2,5 см — Мощаниця ("Мозгсгапіса"Wink, тобто в околиці нинішньої Старої Мощаниці Що за правим берегом Збитенки в яристо-зисотному надгір'ї.

Довідник 1947 року засвідчує Нову Мощаницю зі своєю сільрадою, що була втрачена в 1959 році а зараз поновлена.

Отже, Нова Мощаниця названа так, щоб розрізнити її від суміжної Старої Мощаниці — «родоначальниці» всіх інших Мощаниць: Малої, Султанової, Василевої.

Нова Мощаниця має свої іменовані місця: Борщівка — сільська дільниця, де ніби першим осів мешканець із села Борщівки, а за іншою версією, — тут були садиби роду Борща; Будеразька гора — заліснена висота володінь Будеразького лісництва; Висока гора — найвищий пагорб, на котрому, кажуть, стояла колись сторожена вишка; Віща — висота (відома теж у Суймах), де ніби проживав схимник, прозваний Віщим; Грицани — куток, оснований родиною Грицанів; Дуба — гора, де мав свій ліс селянин Дуб; Зарічанці — старовинна дільниця, розміщена по другому боці річки; Зарів — куток за прокопаною канавою; За Фігурою — дільниця, котра знаходиться за встановленим наддоріжним Хрестом; Звіринець — колишній звіриний заповідник мізоцьких графів Карвицьких; Казенний — ліс, належний колись казні (державі); Коло Дружби — урочище неподалік місця, де проходить нафтомагістраль «Дружба»; Капітули — куток, у якому проживають люди з прізвищем Капітула; Лисова гора — заліснена висота, котру з довкіллям утримував Лисов; Мариничі — старовинна дільниця, де осіли люди з прізвищем Маринич; Негрієва — нива, що належала Негрієвові; Перейми — поле, розчленоване «переймами» (ярами, ровами, чагарниками), а, за переказами, — тут мізоцькі дозорці «перейняли» (захопили) ординську розвідку; Попливи — поля, сінокоси при «поплавах» (заливних берегах річки); Протереби — посівні землі на «протереблених» (зрубаних, вирваних) чагарниках, гайках; Руди — куток в однойменному урочищі при «рудах» (іржавих болотах), а за оповіддю,- тут першою осіла сім'я Руда (Рудя); Село — центральна вулиця; Сопия — горб, назва якого від прізвища Сопий, хоч дехто пов'язує її із словом сопіти «долати зусилля, виходячи на вершину»; Татарська гора — міще, де ординці тримали полонених (існує теж у Ступному!); Терни — дільниця, основана ніби буде- ражцем Терном, а, за переказами, тут росли тернові чагарники; Топилка — висота на колишній маєтності, яку утримував Топилко; Холодний горб — висота, окутана ярами, урвищами на стику продувних вітрів; Чернява — колишня хуторянська осілгть в однойменному полі-урочищі неподалік джерельного струмка дуже темного кольору води; Ялисеї — забудови першого поселенця Ялисия, що з імені Ялис «будівничий міста».

У північній околиці Нової Мощаниці протікає річка Збитинка (про неї — у нарисі "Буща"Wink, до якої з півдня пробивається Святка, назву якої з'ясовує нарис «Святе». Дещо на південний захід зринає «сітка» канав, ровів, з яких формує своє верхів'я річка Замишівка — притока Понори.

— взято з http://zdolbuniv.info/?page_id=436 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] --

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1027 осіб, з яких 470 чоловіків та 557 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 824 особи.[2]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,88 %
російська 0,12 %

Відомі люди ред.

Примітки ред.

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання ред.