Ни́кица Є́лавич (хорв. Nikica Jelavić, нар. 27 серпня 1985, Чапліна, СФРЮ) — хорватський футбольний тренер. У минулому футболіст, нападник. У складі збірної Хорватії виступав на Євро-2012 і чемпіонаті світу 2014 року.

Ф
Никица Єлавич
Особисті дані
Народження 27 серпня 1985(1985-08-27) (38 років)
  Чапліна, СФРЮ
Зріст 188 см
Вага 88 кг
Громадянство  Хорватія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
2002–2004 Хорватія «Хайдук» (Спліт)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2004–2007 Хорватія «Хайдук» (Спліт) 31 (15)
2007–2008 Бельгія «Зюлте-Варегем» 28 (11)
2008–2010 Австрія «Рапід» (Відень) 71 (27)
2010–2012 Шотландія «Рейнджерс» 45 (30)
2012–2014 Англія «Евертон» 59 (16)
2014–2015 Англія «Галл Сіті» 46 (13)
2015–2016 Англія «Вест Гем Юнайтед» 13 (1)
2016–2017 КНР «Бейцзін Женьхе» 29 (15)
2017–2020 КНР «Гуйчжоу Чжичен» 57 (27)
2020–2021 Хорватія «Локомотива» 4 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2006–2007 Хорватія Хорватія U-21 9 (2)
2009–2014 Хорватія Хорватія 36 (6)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2023– Хорватія «Локомотива U-19»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра ред.

Вихованець футбольної школи клубу «Хайдук» (Спліт). Дорослу футбольну кар'єру розпочав 2004 року в основній команді того ж клубу, в якій провів три сезони, взявши участь у 31 матчі чемпіонату. У складі «Хайдука» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,48 голу за гру першості.

Протягом 2007—2008 років захищав кольори команди бельгійського клубу «Зюлте-Варегем».

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Рапід» (Відень), до складу якого приєднався 2008 року. Відіграв за віденську команду наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі віденського «Рапіда», був основним гравцем атакувальної ланки команди. В новому клубі був серед найкращих голеодорів, відзначаючись забитим голом в середньому щонайменше у кожній третій грі чемпіонату.

До складу шотландського «Рейнджерс» приєднався 2010 року. Відіграв за команду з Глазго 45 матчів в національному чемпіонаті, при цьому 30 разів відзначався забитими голами. 2011 року виграв з командою чемпіонат і Кубок шотландської ліги.

 
Никица Єлавич під час виступів за «Вест Гем Юнайтед». 2016 рік.

Забивний нападник зацікавив керівництво англійського «Евертона», яке на початку 2012 року виклало за хорвата 5 мільйонів фунтів, уклавши з ним контракт на 4,5 роки. Спочатку Єлавич був основним форвардом ліверпульського клубу, втім 2013 року, з приходом до команди бельгійця Ромелу Лукаку, почав втрачати місце в основі, а згодом узагалі був змушений зайнятися пошуком нового клубу. Таким новим клубом став «Галл Сіті», який уклав з хорватським нападником у січні 2014 року контракт на 3,5 роки. 8 лютого в матчі 25 туру Прем'єр-ліги проти "Сандерленда" забив свій перший гол за "тигрів", а його команда здобула гостьову перемогу з рахунком 2:0[1].

2015 року «Галл» вилетів з Прем'єр-ліги і Єлавич перейшов у іншу команду вищого англійського дмвізіону «Вест Гем Юнайтед», уклавши дворічну угоду[2][3]. Втім тут основним нападником хорвату стати не вдалось, тому у лютому 2016 року він відправився до Китаю, де грав за місцеві команди «Бейцзін Женьхе» та «Гуйчжоу Чжичен».

3 вересня 2020 року перебрався в «Локомотиву» на правах вільного агента[4] і грав за клуб до 1 березня 2021 року, коли завершив кар'єру гравця[5].

Виступи за збірні ред.

Протягом 2006—2007 років залучався до складу молодіжної збірної Хорватії. На молодіжному рівні зіграв у 9 офіційних матчах, забив 2 голи.

8 жовтня 2009 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Хорватії у товариському матчі проти Катару в Рієці, вийшовши на заміну замість Івана Класнича на 64-й хвилині і на 91-й хвилині матчу забив свій перший гол за збірну, принісши їй перемогу з рахунком 3:2[6].

29 травня 2012 року був включений головним тренером збірної Славеном Білічем до заявки команди для участі на Євро-2012. 10 червня у першому ж матчі хорватської збірної на турнірі Єлавіч забив переможний гол у ворота збірної Ірландії (3:1)[7]. Усього на чемпіонаті Європи зіграв 3 матчі, але хорвати не вийшли з групи[8][9].

За два роки Єлавіч зіграв і на чемпіонаті світу 2014 року, де провів два матчі, а хорвати знову не подолали груповий етап.

11 жовтня 2014 року Єлавіч, незадоволений своїм статусом у збірній, оголосив про завершення міжнародної кар'єри[10]. Всього провів у формі головної команди країни 36 матчів, забивши 6 голів[11].

Тренерська кар'єра ред.

У січні 2023 року розпочав тренерську кар'єру, очоливши юнацьку команду U-19 загребської «Локомотиви», а вже у травні він привів команди до перемоги в юнацькому Кубку Хорватії, перемігши у фіналі однолітків із загребського «Динамо» з рахунком 1:0[12].

Титули та досягнення ред.

«Рейнджерс»: 2010–11
«Рейнджерс»: 2010–11

Індивідуальні ред.

  • Найкращий гравець англійської Прем'єр-ліги: квітень 2012

Примітки ред.

  1. Sunderland 0–2 Hull. BBC Sport. BBC. 8 February 2014. Процитовано 8 February 2014.
  2. Alex Song, Victor Moses & Nikica Jelavic sign for West Ham. BBC Sport. Процитовано 1 September 2015.
  3. Hammers seal Jelavic deal. West Ham United official site. Архів оригіналу за 2 September 2015. Процитовано 1 September 2015.
  4. Nikica Jelavić novi je igrač Lokomotive!. Lokomotiva (хор.). 31 August 2020. Процитовано 4 November 2020.
  5. Jurišić, Predrag (1 March 2021). Apsolutna legenda HNL-a odlučila zaključiti karijeru! Oprašta se i bivši Vatreni: 'Više ne mogu!'. Sportske novosti (hr-hr) . Процитовано 1 March 2021.
  6. Croatia 3–2 Qatar. Croatian Football Federation. 8 October 2009.
  7. Croatia 3–1 Ireland. ESPN. 10 June 2012.[недоступне посилання з 01.09.2023]
  8. Croatia 1–1 Italy. ESPN. 14 June 2012. Архів оригіналу за 19 June 2012. Процитовано 21 June 2012.
  9. Spain 1–0 Croatia. ESPN. 18 June 2012.[недоступне посилання з 01.09.2023]
  10. Nikica Jelavić retires from international duty. HNS. 11 October 2014. Процитовано 11 October 2014.
  11. Nikica Jelavić. Croatian Football Federation. Процитовано 11 September 2015.
  12. Juniori Lokomotive osvajači Kupa. hns.family (хор.). Процитовано 1 лютого 2024.

Посилання ред.